Рішення

від 27.02.2024 по справі 757/45334/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45334/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Новоушицька селищна рада про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

I. Позиції учасників справи.

Позивач Печерська районна в м. Києві державна адміністрація звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2014 року народження.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків та існує пряма загроза життю та здоров`ю дитини. Під час виходу комісії за адресою проживання у м. Києві ОСОБА_1 і дитини ОСОБА_2 встановлено, що помешкання не відповідає санітарно-гігієнічним нормам (брудно, скрізь сміття, недопалки, стіни і стеля обідрані та чорні, таргани і пліснява, відсутні меблі, подушки, ковдри, чиста постільна білизна, у дитини дуже мало одягу, одяг та взуття по сезону відсутнє). Спеціалістом Служби складено акт оцінки рівня безпеки та дитину направлено до медичного закладу для обстеження, згідно з яким дівчинка постраждала від жорстокого поводження або була загроза його вчинення. Щодо матері складено адміністративний протокол за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Від третьої особи до суду надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно її доньки. Також свій висновок надала Новоушицька селищна рада як орган опіки та піклування за місце реєстрації малолітньої і її матері, який також стверджував про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо її малолітньої доньки ОСОБА_2 і відповідність таких дій інтересам останньої.

II. Процесуальні дії та рішення суду.

09 жовтня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана цивільна справа за позовною заявою, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 11 жовтня 2023 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

11 жовтня 2023 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи /а. с. 49/.

16 жовтня 2023 року ухвалою судді у справі відкрито провадження та призначено розгляд у порядку загального позовного провадження, зобов`язано третю особу у справі надати свій висновок щодо розв`язання спору /а. с. 50-51/.

08 листопада 2023 року третя особа у справі направила до суду на електронну поштову скриньку складений висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який засобами поштового зв`язку до суду надійшов 20 листопада 2023 року разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника служби у справах дітей Новоушицької селищної ради.

14 грудня 2023 року представник позивача Гой Т. І. подала до суду заяву про закриття підготовчого провадження, призначення справи до розгляду по суті.

14 грудня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

19 грудня 2023 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких просив стягнути аліменти на користь особи або закладу, до якого буде влаштована дитина після набуття нею статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

27 лютого 2024 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримує і просить задовольнити.

У судове засідання представник позивача, з огляду на подану заяву від 27 лютого 2024 року, відповідач та / або її представник, представник третьої особи не з`явилися у судове засідання, будучи повідомленими належним чином про час, дату і місце слухання справи, заяви з процесуальних питань та по суті, окрім вищевказаних, до суду не надходили.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

III. Фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , що посвідчено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Зеленокуриловецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області за актовим записом № 13 від 24 грудня 2014 року /а. с. 7/.

26 вересня 2023 року до Печерського районного у місті Києві Центру соціальних служб (далі-Центр) надійшло анонімне повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають жінка з малолітньою дитиною, чоловік та літня людина. Дорослі постійно вживають алкогольні напої та б`ють дитину, а також дитина постійно голодна.

28 вересня 2023 року Центр повідомив Службу про наявне звернення та домовлено про спільне відвідування вказаної родини.

28 вересня 2023 року комісією у складі представників Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцями Центру здійснено обстеження місця проживання за вказаною адресою та з`ясовано, що в квартирі мешкає ОСОБА_1 , малолітня дитина ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та літній чоловік, з його слів, власник квартири. У квартирі немає підлоги, скрізь бетон, малолітня дитина була босою. Під час спілкування з дитиною було з`ясовано, що вона не їла цілий день /а. с. 14, 15-19/.

ОСОБА_1 не працевлаштована, приїхала до м. Києва з с. Зелені Курилівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Дитина школу не відвідувала.

Батько дитини, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України /а. с. 7/.

Фахівцями Центру складено акт № 19-09-23 про надання повнолітній особі соціальних послуг екстрено (кризово) /а. с. 41-44/.

02 жовтня 2023 року Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2» складено медичну довідку та направлено повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення, а саме зі слів дівчинки та при огляді встановлено: є подряпини на тілі, спині, в області живота, лівого стегна, які, зі слів дитини, нанесли батьки: мати і батько смикали за волосся, били головою об стінку, гасили цигарку об пальчик, батько дитини вдарив дошкою по лівому стегну, частково по передпліччі та животі, на лівому стегні спереду є синець 3х4 см, поверхові садна, на животі зліва садна 2,5х0,3 см, між ІІІ і IV пальцями лівої кисті є рожевий рубець від опіку /а. с. 30, 38/.

02 жовтня 2023 року Службою підготовлено висновок про доцільність відібрання малолітньої дитини та підготовлено клопотання голові Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на підготовку проекту розпорядження про відібрання малолітньої дитини.

02 жовтня 2023 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження № 459 «Про відібрання малолітньої дитини» /а. с. 36-37/.

Дитину влаштовано до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2» відповідно до акту про факт передачі дитини /а. с. 38.

02 жовтня 2023 року малолітню ОСОБА_2 поставлено на первинний облік, відповідно до наказу Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 93 «Про постановку на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» /а. с. 39/.

IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Згідно з статтею 32 Основного Закону України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до частини першої статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно частиною другою ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, виключними підставами позбавлення батьківських прав матері або батька є: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Відповідно до частини першої статті 12 цього ж Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Відповідно до пункту 2 статті 170 Сімейного кодексу України, у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків, або осіб які їх замінюють.

Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Пунктом 15 Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Отже, суд встановив, що малолітня ОСОБА_5 , залишаючись із своєю матер`ю, знаходиться у зоні постійного ризику для свого здоров`я, як фізичного, так і психологічного, відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню, утриманню доньки, не забезпечує навіть базові її потреби, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 166 Сімейного кодексу України, особа, яка позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Разом з тим, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, як передбачено частиною другою статті 166 вказаного Кодексу.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, що встановлено частиною третьою статті 166 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

За приписами частини третьої ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Водночас, згідно з частиною другою ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. За частиною третьою вказаної статті, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову і у частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 - у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За приписами частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, від сплати якої позивач звільнений на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», а саме сума у розмірі 2 147,20 грн за дві позовні вимоги.

Відповідно до статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 32, 48, 51, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 150, 155, 164-166, 170, 180 Сімейного кодексу України,

ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,

ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 351-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Новоушицька селищна рада про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) користь Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37401206, вул. М. Омеляновича-Павленка, буд. 15, м. Київ, 01010) аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) в дохід Держави судовий збір 2 147, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова