Ухвала

від 04.03.2024 по справі 685/224/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 685/224/23

Провадження № 51 - 978 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року щодо нього,

встановив:

Вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2023 року, залишеним без зміни ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 ,судові рішення щодо якого не оскаржуються.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Згідно з ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Засудженому слід врахувати те, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджений не погоджується з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, однак не наводить обґрунтування незаконності оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог ст. 438 КПК України з урахуванням статей 412-414 КПК України та не зазначає в чому полягає явна несправедливість призначеного йому покарання за

ст. 185 ч. 4 КК України, а також чому вчинений ним злочин слід перекваліфікувати із застосуванням ст. 15 КК України.

Також засуджений порушує питання про необхідність застосування до нього положень ст. 69 КК України, проте не зазначає які обставини, що пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та зменшують його суспільну небезпечність, не були враховані судом про призначенні покарання.

Касаційна скарга не містить посилань на обставини, які не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій під час постановлення ними рішень, а відповідно до цього й на порушення положень матеріального і процесуального законів, які, на думку засудженого, були порушені місцевим та апеляційним судами.

Також у поданій скарзі засуджений не зазначає, в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційних скарг сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім того, касаційну скаргу подано із порушенням ст. 427 ч. 2 п. 5 КПК України, відповідно до якої у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Згідно з положеннями ст. 436 ч. 1 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Засудженому необхідно зазначити вимогу щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених

ст. 436 КПК України та усунути суперечності прохальної частини касаційної скарги.

Також в порушення вимог ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги не додано копій судових рішень, що оскаржуються.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.

Встановити засудженому ОСОБА_4 п`ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3