Ухвала

від 04.03.2024 по справі 380/3443/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 березня 2024 рокусправа № 380/3443/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор", у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - 1 945 462,44 грн адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету 20.02.2024 о 21:35 год.

На виконання вимог ухвали від 19.02.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків від 28.02.2024 (вх. № 15445ел.).

У вказаній заяві представник позивача вказує, що у період з 11.07.2023 по 17.07.2023 провідними юрисконсультами відділу правової роботи відділення Фонду було підготовано та подано близько 186 позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Внаслідок надмірного навантаження провідні юрисконсульти не змогли вчасно опрацювати всі судові справи, виявити та виправити допущену помилку зі строками. Також зазначає, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» повністю помінявся порядок визначення чи виконало підприємство, установа, організація норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно до попередньої редакції Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україна» роботодавці самостійно надавали інформацію у відповідні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом подання звіту форми 10-ПОІ. Після прийняття відповідних змін, як зазначалося вище, вся інформація отримується з баз даних Пенсійного фонду України та опрацьовується на підставі сплаченого роботодавцем Єдиного соціального внеску. У зв`язку з цим, у звітному 2023 році Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю облікувало більше тисячі роботодавців, які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Такий обсяг роботи спричинив до об`єктивної неможливості здійснити судово-претензійну роботу у визначений КАС строк. Також, провідний юрисконсульт, що займався претензійно-позовною роботою, тривалий час перебував на лікарняному, а саме: з 17.07.2023 по 21.07.2023 (номер ЛН 8391512-2015840604-1), з 09.08.2023 по 11.08.2023 (номер ЛН 8581891-2016197527-1), з 04.09.2023 по 29.09.2023 (номер ЛН 83055642016622608-1), з 14.12.2023 по 17.04.2024 (номер ЛН 10111858-2018969152-1).

Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У деяких рішеннях ЄСПЛ наголошується, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109 ).

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Предметом стягнення у цій справі є сума адміністративно-господарських санкцій та пені, застосованих до відповідача за невиконання нормативу робочих місць у 2022 році.

Частиною четвертою статті 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Отже, підстави для пред`явлення цього позову виникли у позивача 16.04.2023.

Тримісячний строк звернення з цим позовом до суду сплив 16.07.2023.

Проте, позов поданий до суду позивачем 14.02.2024, тобто з пропуском тримісячного строку більш ніж на шість місяців.

Позивач покликається на надмірну завантаженість відділу правової роботи Львівського обласного Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, внаслідок чого провідні юрисконсульти не змогли вчасно опрацювати всі судові справи, виявити та виправити допущену помилку зі строками.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен належно організовувати свою роботу, враховуючи специфіку своєї діяльності, і неналежна організація роботи не може вважитися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки залежить виключно від поведінки самого суб`єкта владних повноважень, а не якихось зовнішніх факторів.

Крім того, з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду суд встановив, що позивач вчасно звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені в сумі 1945462,44 грн (справа № 380/15838/23), однак через недоліки позовної заяви її було залишено без руху, а в подальшому через неусунення недоліків повернуто позивачу.

З огляду на вказане покликання позивача на надмірну завантаженість, що призвела до невчасного звернення з цим позовом до суду, суд визнає необґрунтованими та відхиляє їх.

Покликання позивача на тривале перебування провідного юрисконсульта, що займався претензійно-позовною роботою, у відпустці у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, суд відхиляє з аналогічних підстав.

Позивач покликається на зміни в правовому регулюванні відносин щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

З цього приводу суд відзначає, що суб`єкт владних повноважень з огляду на специфіку своєї діяльності повинен враховувати відповідні зміни до законодавства, яке він застосовує у своїй діяльності.

Крім цього, долучені до позовної заяви документи, в саме розрахунки адміністративно-господарських-санкцій та пені були додані позивачем ще до позовної заяви у справі № 380/15838/23, тому незрозумілим є те, як зміна в правовому регулюванні відносин щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені могла вплинути на звернення позивача з цим позовом до суду.

За таких обставин, суддя вважає, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави щодо поважності причин пропуску такого строку не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки вказані позивачем у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не обґрунтовані належними та допустимими доказами, визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів строку звернення до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення заборгованості, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення заборгованості повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кедик М.В.