Рішення

від 04.03.2024 по справі 420/34171/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34171/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

04 березня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №420/34171/23за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900509/2 від 16.06.2023 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002069 від 16.06.2023 року.

27.02.2024 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат після ухвалення рішення в порядку ст. 143 КАС України, в якій заявник просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7500,00 грн.

29.02.2024 року до суду від відповідача на надійшли заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи до уваги, що справа №420/34171/23 розглянута у порядку письмового провадження, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто також в порядку письмового провадження.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №420/34171/23 представником надано орієнтовний розрахунок судових витрат, де було розраховано гонорар за підготовку позовної заяви та представництво в суді першої інстанції (містився в тексті самого позову): 5 000,00 грн. гонорар за підготовку позовної заяви (5% від ціни позову), 1 500,00 грн. гонорар за представництво в суді першої інстанції (спрощене провадження), разом 6 500,00 грн.

Зазначені ставки гонорару узгоджені Позивачем та адвокатом в договорі № 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року про надання юридичних послуг та додатковій угоді № 151-23UA209170047602U1 від 29.11.2023 року.

Позивачем надано: договір № 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року про надання юридичних послуг, укладений між Позивачем та адвокатом та додаток №1 до цього договору, містив прайс (цінник) на послуги адвоката; замовлення № 151-23UA209170047602U1 від 29.11.2023 року, в якому міститься завдання підготовити позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови та представляти інтереси Позивача в суді протягом розгляду підготовленої позовної заяви;

- додаткова угода № 151-23UA209170047602U1 від 29.11.2023 року до договору № 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року про надання юридичних послуг, в якій Позивач та адвокат вирішили встановити окремий порядок сплати винагороди Адвокату за такі послуги: підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/900509/2 від 16.06.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002069 від 16.06.2023 року (далі Позов); представництво ТОВ «Дунайська Імпортна Компанія» в суді першої інстанції під час розгляду судової справи, відкритої за вищезазначеним Позовом; інші юридичні послуги, що передбачені Договором та безпосередньо стосуються судового розгляду Позову. Сторонами погоджено, що винагорода за послуги, передбачені п. 1 цієї Додаткової угоди, буде сплачена Адвокату відповідно до п. 5.4 Договору.

Тобто Сторонами обрано таку умову оплати винагороди, як «гонорар успіху», яка передбачає сплату адвокатського гонорару після та за умови ухвалення судом рішення на користь Клієнта в судовій справі за вищезазначеним Позовом. Сторонами погоджено, що сума винагороди Адвокату за підготовку Позову складає 5 000,00 грн. виходячи з нижченаведеного розрахунку. Відповідно до пп. 2, п. 1 додатку № 1 до Договору вартість послуги з підготовки позовної заяви майнового характеру становить 5% від ціни такого позову, але не менше 5 000,00 грн. Таким чином, вартість послуги з підготовки Позову становить: 48 703,08 грн. (ціна позову) х 5% = 2 435,15 грн., а оскільки отриманий добуток менше 5 000,00 грн., то сума винагороду округляється до 5 000,00 грн. Сторонами погоджено, що сума винагороди Адвокату за представництво в суді першої інстанції складає 1 500,00 грн. за одне судове засідання відповідно до пп. 6, п. 1 додатку № 1 до Договору. У випадку розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмове провадження) вартість представництва в суді першої інстанції складає 1 500,00 грн. Розмір винагороди за надання інших юридичних послуг, що стосуються розгляду судом справи, відкритої за вищезазначеним Позовом, розраховується відповідно до додатку №1 (прайс) до Договору. Сторонами погоджено, що строки, які відведені на сплату винагороди Адвоката за послуги, передбачені п. 1 цієї Додаткової угоди, встановлюються відповідно до п. 5.4.3 Договору.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Суд вважає необґрунтованим розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума витрат на складання позовної заяви у розмірі 5000,00 грн., не є обґрунтованою в контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи, а зазначені у Акті витрати на їх виконання є явно завищеними.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу Європейський суд із прав людини у п. 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надаючи оцінку щодо відшкодування витрат гонорару успіху, суд виходить із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 904/4507/18 від 12.05.2020.

Так, Велика Палата Верховного Суду зробила посилання, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи досліджені докази, що надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу у справі №420/34171/23 є 3000 грн. (три тисячі гривень), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ», про що ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст. ст.132,137,139,243,246,252,255,293,295 КАС України суд

ВИРІШИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/34171/23 - задовольнити частково.

Прийняти по справі №420/34171/23 додаткове рішення, яким стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, 79000, Код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» (вул. Центральна, буд. 1, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68094, Код ЄДРПОУ 40017905) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень).

У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк