Рішення

від 28.02.2024 по справі 520/33749/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28 лютого 2024 р. справа № 520/33749/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зозулєвої А.В.,

представника позивача - Кабанової А.В.,

представника третьої особи - Минець В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання з повідомленням (виклику) осіб у порядку ст.262 КАС України адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Золотий Тілець" до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство "Колос", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування постанов , -

встановив:

Позивач - Фермерське господарство "Золотий Тілець" " (далі по тексту - заявник) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про: 1) визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна, та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 27.09.2023р. у виконавчому провадженні № 72327124, з усього рухомого майна, що є предметом застави; 2) визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича від 27.09.2023р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №72327124; 3) визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна, та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 01.08.2023р., з транспортного засобу, що є предметом застави - спеціалізованого вантажного сідлового тягача, марка MAN, модель TGS 21.440, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 13.10.2016р., рік випуску 2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; 4) визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича від 01.08.2023р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №72327124; 5) визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна, та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича зняти арешт, накладений постановою від 21.07.2023р. у виконавчому провадженні № 72327124, з усього рухомого майна, що є предметом застави; 6) визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича від 21.07.2023р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 72327124.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що позивач (заставодержатель) дізнався з листа ФГ "КОЛОС" № 34 від 05.10.2023р., що приватним виконавцем Амельченком В.П. в рамках виконавчого провадження № 72327124 винесені постанови про арешт майна боржника від 01.08.2023, від 27.09.2023, згідно з якими були арештовані транспортний засіб та залізничні вагони, які обліковувались за боржником ФГ "КОЛОС" та які є предметом застави, а також постанова про арешт майна боржника від 21.07.2023, якою накладено арешт на все рухоме майно боржника ФГ "КОЛОС".

У зв`язку з цим ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" звернулось до приватного виконавця Амельченка В.П. листом за вих. № 29-06/1 від 10.10.2023р. та до ФГ "КОЛОС" листом за вих. № 29-06/2 від 10.10.2023р., в яких зазначило, що за договором застави № 01/2022-ZT02022022 від 02.02.2022р., укладеним між ФГ "КОЛОС" (заставодавець) та ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" (заставодержатель), ФГ "КОЛОС" на забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки № ZT02022022 від 02.02.2022 передало у заставу рухоме майно згідно з Додатком № 1 (Предмет застави), яке наразі піддане арешту.

У вказаному листі також повідомлено, що ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" як заставодержатель не надавало та не надає своєї згоди на звернення стягнення на заставлене на його користь майно ФГ "КОЛОС" для задоволення вимог інших осіб - стягувачів, які не є заставодержателями.

На час звернення з цим позовом відсутні будь-яка відповідь чи реакція приватного виконавця на лист ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" № 29-06/1 від 10.10.2023р., вручений відповідачеві 10.10.2023, з проханням скасувати накладені арешти, запитувані позивачем заходи щодо скасування (зняття) арешту із заставленого майна не вжиті.

Відповідач - приватний виконавець Амельченко Віталій Петрович (далі за текстом; приватний виконавець) з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що 21.07.2023 року, за заявою стягувача, було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу та було вжито заходів щодо виявлення майна боржника та з метою не допущення його відчуження внесено відповідний запис в реєстр обтяжень рухомого майна для забезпечення реального виконання рішення. Інші обтяження були відсутні. Боржником декларація про доходи та майно приватному виконавцю боржником не надавалася. Також після виявлення майна боржника були винесені постанови про арешт боржника. Посилання позивача на вимоги ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" щодо надання згоди на реалізацію майна та вартості майна є передчасними, так як станом на теперішній час відповідне повідомлення про надання згоди не скеровувалося та не призначався відповідний об`єкт оціночної діяльності- суб`єкт господарювання для встановлення вартості. Отже, станом на день винесення кожної з постанов, зареєстрованих обтяжень виявлено не було та жодного порушення Закону України "Про виконавче провадження" не допущено, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" позовні вимоги вважає безпідставними у зв`язку з наступним. Позивачем не зазначено про те, які права, свободи чи законні інтереси порушені приватним виконавцем внаслідок арешту майна. З доданих до позову договорів поставки та застави вбачається, що строк для поставки товару встановлений сторонами до 31.10.2024 року; строк для оплати товару - 01.03.2025 року. Фактів порушень договорів, які б стали підставою для звернення стягнення на заставлене майно не наведено, звернення стягнення на заставлене майно не розпочато, відповідно відсутні і факти порушення прав чи законних інтересів заставодержателя.

Також, третя особа повідомила суд, що Фермерське господарство "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 14281058) та Фермерське господарство "Золотий Тілець" (код ЄДРПОУ 37298621) є афілійованими особами, мають одного засновника - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , який в обох господарствах володіє 100% частки статутного капіталу, здійснює прямий вирішальний вплив, одноосібно здійснює найвище управління підконтрольними фермерськими господарствами. Немає підстав чи причин вважати, що договір поставки не буде виконаний чи порушений і, що на заставу буде звернуте стягнення, надто в ситуації коли і заставодавець, і заставодержатель працюють під управлінням однієї особи - ОСОБА_1 , який законом та статутом наділений правами вищого органу управління і зобов`язаний здійснювати ефективне керівництво не з метою створення судових спорів, а з метою отримання прибутку від господарської діяльності. Фермерське господарство "Колос".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство "Колос" письмові пояснення стосовно позову до суду не надала, про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову та аргументи відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, всебічно перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

21.07.2023 р. приватним виконавцем, за результатами розгляду заяви представника стягувача про примусове виконання наказу № 875/383/23, виданого 04.07.2023 Східним апеляційним господарським судом про стягнення з ФГ "КОЛОС" на користь ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" штрафних санкцій в сумі 15 301 102,80 гривень, витрат по сплаті третейського збору в сумі 39 502,76 гривень, судового збору в розмірі 1 342,00 гривень., постановою відкрито виконавче провадження ВП №72327124.

Пунктом другим вказаної постанови зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржник про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Матеріали виконавчого провадження декларацію ФГ "КОЛОС" про доходи та майно не містять.

Постановою приватного виконавця від 21.07.2023 стягнуто з боржника ФГ "КОЛОС" основну винагороду у сум 1 534 194,67 грн.

Постановою приватного виконавця від 21.07.2023 стягнуто з боржника ФГ "КОЛОС" загальну суму мінімальних витрат 469,00 грн.

Постановою приватного виконавця від 21.07.2023 накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 16 876 610,43 грн.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватним виконавцем 21.07.2023 внесено публічне обтяження: арешт всього рухомого майна в межах суми 16 876 610,43 грн.

Постановою приватного виконавця від 21.07.2023 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 16 876 610,43 грн.

01.08.2023 постановою приватного виконавця накладено арешт на транспортні засоби: 1) MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова рами): НОМЕР_5 , 2) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_7 , 3) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_1 , 4) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_9 , 5) КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_11 , 6) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_12 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_13 , 7) СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_15 , 8) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_16 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_17 , 9) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_18 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_19 , 10) СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_15 , 11) МАЗ, реєстанійний номер AX3370ВI, VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_19 ), що належать боржнику згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Постановою приватного виконавця від 01.08.2023 оголошено в розшук майно боржника: 1)СЗАП, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_15 , 2) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_18 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_19 , 3) MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_20 , VIN/номер (кузова, рами): НОМЕР_5 , 4) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_7 , 5) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_21 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_1 , 6) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова НОМЕР_9 , 7) КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_11 , 8) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_13 , 9) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_23 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_17 , 10) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_18 , VIN/номер шасі (кузова, НОМЕР_19 ).

Згідно Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) філії "Головного інформаційно-обчислювального центру" АТ "Укрзалізниця" за ФГ "КОЛОС" як за власником, зареєстровані вагони в кількості 40 одиниць.

Постановою приватного виконавця від 27.09.2023 накладено арешт на транспортні засоби: 1) вагон номер 95819942, Залізниця дислокації: 39 Молдавская; Станція операції 399004 БАСАРАБЯСКА у кількості 1, 2) вагон номер 95819975, Залізниця дислокації: За межами СНД; Станція операції: 380309 ЧОП-Е(ЖСР) у кількості 1, 3) вагон номер 95839528, Залізниця дислокації : 35 Львівська; Станція операції 373502 МОСТИСЬКА ІІ у кількості 1, 4) вагон номер 95839569, Залізниця дислокації: 32 Південно-Західна; Станція операції: 346204 КОРОСТ-ЖИТОМ у кількості 1, 5)вагон номер 95839577, Залізниця дислокації: 32 Південно-Західна; Станція операції : 346401 КОРОСТ-ПОДІЛ у кількості 1, 6) вагон номер 95839650, Залізниця дислокації : 35 Львівська; Станція операції 373502 МОСТИСЬКА ІІ у кількості 1, 7) вагон номер 95926820, Залізниця дислокації: 43 Південна; Станція операції 449006 СКОРОХОДОВЕ у кількості 1, 8) вагон номер 95940367, Залізниця дислокації: 39 Молдавская; Станція операції 404700 РЕНІ у кількості 1, 9) вагон номер 95940433, Залізниця дислокації: 43 Південна; Станція операції 449006 СКОРОХОДОВЕ у кількості 1, 10)вагон номер 95940417, Залізниця дислокації : 32 Південно-Західна; операції: 346204 КОРОСТ-ЖИТОМ у кількості 1, 11)вагон номер 95839643, Залізниця дислокації : 39 Молдавская; Станція операції : 399004 БАСАРАБЯСКА у кількості 1, 12) вагон номер 95839601, Залізниця дислокації : 39 Молдавская; Станція операції: 399004 БАСАРАБЯСКА у кількості 1, 13) вагон номер 95940359, Залізниця дислокації: 43 Південна; Станція операції 449006 СКОРОХОДОВЕ у кількості 1, 14) вагон номер 95820007, Залізниця дислокації: 3а межами СНД; Станція операції: 380309 ЧОП-Е(ЖСР) у кількості 1, 15) вагон номер 95839502, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція 400803 ОДЕСА-ПЕРЕС у кількості 1, 16) вагон номер 95839478, Залізниця дислокації: 35 Львівська; Станція операції 374401 СУДОВ ВИШНЯ у кількості 1, 17) вагон номер 95839627, Залізниця дислокації: 32 Південно-Західна; операції : 327400 КОНОТОП у кількості 1, номер виконаного провадження: 72327124, 18) вагон номер 95839544, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція операції 404503 ІЗМАЇЛ у кількості 1, 19) вагон номер 95839585, Залізниця дислокації: 40 Одеська: Станція операції 404503 ІЗМАЛ у кількості 1, 20) вагон номер 95940409, Залізниця дислокації : 35 Львівська; Станція операції: 373502 МОСТИСЬКА ІІ у кількості 1, 21) вагон номер 95940383, Залізниця дислокації: 32 Південно-Західна; Станція операції: 327400 КОНОТОП у кількості 1, 22) вагон номер 95819934, Залізниця дислокації: 43 Південна; Станція операції: 426704 СУЛА у кількості 1, 23) вагон номер 95820015, Залізниця дислокації: 39 Молдавская; Станція операції: 399004 БАСАРАБЯСКА у кількості 1, 24) вагон номер 95819967, Залізниця дислокації: За межами СНД; Станція операції: 373706 МОСТ.І І -Е(ПК у кількості 1, 25) вагон номер 95820023, Залізниця дислокації: 35 Львівська; Станція операції: 373502 МОСТИСЬКА І І у кількості 1, 26)вагон номер 95820049, Залізниця дислокації : За межами СНД; Станція операції : 373706 МОСТ.ІІ-Е(ПК у кількості 1, 27)вагон номер 95819983, Залізниця дислокації: 32 Південно-Західна; Станція операції: 346401 КОРОСТ-ПОДІЛ у кількості 1, 28)вагон номер 95820031, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція операції : 422605 ЦВІТКОВЕ у кількості 1, 29) вагон номер 95839619, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція операції : 400803 ОДЕСА-ПЕРЕС у кількості 1, 30)вагон номер 95839536, Залізниця дислокації : 32 Південно-Західна; Станція операції : 346401 КОРОСТ-ПОДІЛ у кількості 1, 31)вагон номер 95839635, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція операції : 400803 ОДЕСА-ПЕРЕС у кількості 1, 32) вагон номер 95839676, Залізниця дислокації : 35 Львівська; Станція операції : 373502 МОСТИСЬКА ІІ у кількості 1, 33) вагон номер 95839510, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція операції 400803 ОДЕСА-ПЕРЕС у кількості 1, 34) вагон номер 95839551, Залізниця дислокації : 35 Львівська; Станція операції : 373502 МОСТИСЬКА ІІ у кількості 1, 35) вагон номер 95839668, Залізниця дислокації : 32 Південно-Західна; Станція операції : 342203 МИХАЙЛЕНКИ у кількості 1, 36) вагон номер 95839486, Залізниця дислокації : 39 Молдавская; Станція операції : 404700 РЕНІ у кількості 1, 37) вагон номер 95839460, Залізниця дислокації : 43 Південна; Станція операції : 449006 СКОРОХОДОВЕ у кількості 1, 38) вагон номер 95940441, Залізниця дислокації : 39 Молдавская; Станція операції : 404700 РЕНІ у кількості 1, 39) вагон номер 95940425, Залізниця дислокації : 39 Молдавская; Станція операції: 399004 БАСАРРАБЯСКА у кількості 1, 40) вагон номер 95940375, Залізниця дислокації : 40 Одеська; Станція операції 400803 ОДЕСА-ПЕРЕС у кількості 1, що належать боржнику.

До матеріалів справи надано копію листа позивача до приватного виконавця за вих. №29-06/1 від 10.10.2023р. в якому повідомлено, що за договором застави № 01/2022-ZT02022022 від 02.02.2022р., укладеним між ФГ "КОЛОС" (заставодавець) та ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" (заставодержатель), ФГ "КОЛОС" на забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки № ZT02022022 від 02.02.2022 передало у заставу рухоме майно згідно з Додатком № 1 (Предмет застави), яке наразі піддане арешту.

У вказаному листі також повідомлено, що ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" як заставодержатель не надавало та не надає своєї згоди на звернення стягнення на заставлене на його користь майно ФГ "КОЛОС" для задоволення вимог інших осіб - стягувачів, які не є заставодержателями.

З посиланням на п. 10.2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження" у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Позивач запропонував приватному виконавцю припинити звернення стягнення на заставлене майно боржника та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича від 27.09.2023р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 72327124, якою заставлені залізничні вагони піддані арешту; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича від 01.08.2023р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 72327124 - у частині арешту заставленого майна: спеціалізованого вантажного сідлового тягача, марка MAN, модель TGS 21.440, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 13.10.2016р., рік випуску 2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича від 21.07.2023р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 72327124, якою накладено арешт на все рухоме майно боржника, оскільки зазначена постанова розповсюджується і на заставлене рухоме майно.

До вказаного листа наданий опис вкладення, чек про надіслання на адресу приватного виконавця та роздруківка з сервісу відстеження поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти в мережі Інтернет, поштове відправлення з трек-номером 6103802920275 не вручене під час доставки: інші причини.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що даний лист був вручений приватному виконавцю 10.10.2023.

Згідно Договору № ZT02022022 від 02.02.2022 ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" (продавець) зобов`язується у строк та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність ФГ "КОЛОС" (покупцю) базовий актив, вказаний у п.2. Договору-сільськогосподарську продукцію врожаю 2022року., країна походження - Україна, яка вироблена продавцем на власних або орендованих основних фондах в асортименті, за ціною, якістю, у кількості та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у цьому договорі, а Покупець зобов`язується в установлений строк прийняти Товар і сплатити за нього ціну, визначену цим Договором.

Додатковою угодою від 02.02.2022 до Договору відповідно до пункту 1.3. Договору покупець та продавець погодили, що місцем виробництва товару, визначеного у Специфікації № 1 від 02.02.2022р. та Специфікації № 2 від 02.02.2022р., є земельні ділянки на території Куп`янського району Харківської області загальною площею 2 334,10 га. Згідно Специфікацій №№ 1 та 2 від 02.02.2022 до Договору Товар - соняшник врожаю 2022року на загальну вартість з ПДВ 31 416 000, 00 гривень/ 1 105 000, 00 USD +/- 5% та пшениця врожаю 2022 року на загальну вартість з ПДВ 48 767 040, 00 гривень/ 1 722 000, 00 USD+/- 5% .

Додатковою угодою від 23.12.2022р. виклали п.1,2,3 Специфікації № 1 та № 2 від 02.02.2022р найменування товару соняшник врожаю 2024 року, строк поставки з 01 жовтня 2024 року по 30 листопада 2024 року та пшениця врожаю 2024 року, строк поставки - 01 вересня 2024 року по 31 жовтня 2024 року. Оплата за Товар здійснюється у строк до 01.03.2025 року.

Основне зобов`язання не виконано.

Договором застави № 01/2022-ZT02022022 від 02.02.2022р., укладеним між ФГ "КОЛОС" (заставодавець) та ФГ "ЗОЛОТИЙ ТІЛЕЦЬ" (заставодержатель), ФГ "КОЛОС" на забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки № ZT02022022 від 02.02.2022 передано у заставу рухоме майно згідно з Додатком № 1 (Предмет застави).

Заставна вартість предмета застави 60 320 813,00 грн.

Згідно Додатку до Договору застави предмет застави загальною вартістю 60 320 813,00 грн становлять: 1.1. Залізничні вагони заставною вартістю 58 548 000, 00 гривень, що належать Заставодавцю на праві власності та 1.2. Транспортний засіб заставною вартістю 1 772 813, 00 грн. спеціалізований вантажний сідловий тягач, марки MAN, модель TGS 21.440, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 13.10.2016р., рік випуску 2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна застава рухомого майна - договір застави 01/2022-ZT02022022 від 02.02.2022р зареєстровано 09.10.2023.

Стверджуючи про протиправність постанов про накладення арешту та не вжиття суб"єктом владних повноважень - приватним виконавцем заходів щодо зняття арешту з рухомого майна, що належить позивачу, як застовадержателю заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.).

За приписами ст.3 Закону України №1404-VII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: 1-1) судові накази.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України №1404-VII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VIII визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно зі ст.1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до вимог статей 2 та 3 Закону № 1403-VIII правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За приписами статті 36 Закону № 1403-VIII рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 10 Закону №1404-VII заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 51 Закону №1404-VII врегульоване питання звернення стягнення на заставлене майно. Згідно вимогами якої для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця передбачені статтею 52 Закону №1404-VII, відповідно до якої, зокрема виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві. Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними цією статтею.

Згідно зі статтею 56 Закону №1404-VII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог статті 59 Закону №1404-VII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно пунктом 10-2 Розділ XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VII у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов`язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв`язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі ст. 572 Цивільного Кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 Цивільного Кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать: застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору;

Відповідно до ст.12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз вищенаведених статей Цивільного Кодексу України та Закону Україи "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченного заставою одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.У відносинах з третіми особами , зокрема й стягувачами, які не є застовадержателями, обтяження є чинним, якщо, за загальним правилом, зареєстроване у відповідному реєстрі.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Отже, накладення арешту на нерухоме майно є першим етапом звернення стягнення на майно боржника, за яким слідують вилучення та примусова реалізація майна.

У спірних правовідносинах підставою для відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно заявника був наказ Східного апеляційного господарського суду 04.07.2023.

Спірні постанови та дії щодо накладення арешту були вчинені приватним виконавцем від 21.07.2023, 01.08.2023 та 27.09.2023.

Арешт всього рухомого майна накладений відповідачем в межах суми 16 876 610,43 грн.

Згідно з Договором застави заставна вартість предмета застави складає 60 320 813,00 грн. за договором на загальну вартість з ПДВ 31 416 000, 00 грн. та на загальну вартість з ПДВ 48 767 040, 00 грн.

На час вчинення дій шодо арешту майна боржника відомості про знаходження даного майна у заставі в матеріалах виконавчого провадження були відсутні.

Договір застави укладений 02.02.2022, але був зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна лише 09.10.2023, тобто після винесення спірних постанов та вчинення дій щодо накладення арешту на майно.

Згідно з договорами поставки вбачається, що строк для поставки товару встановлений сторонами до жовтень/листопад 2024 року, строк оплати товару - 01.03.2025 року.

Отже, як на час вчинення спірних діянь приватним виконавцем, так і на час розгляду даного спору ані строк виконання, ані строк оплати за основним зобов`язанням не настав.

Доказів проведення підготовки до виконання основного зобов`язання матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові №296/314/19 від 31.05.2023 року, на яку посилається заявник у позові, зазначив, що апеляційний суд належно не визначив предмет і підставу позову, згідно з якими потрібно було встановити не лише обставини пріоритету обтяження, а саме те, що: (а) ОСОБА_1 є заставодержателем і кредитором у кредитному зобов`язанні; (б) має переважне право кредитора і не є учасником виконавчого провадження, в якому державним виконавцем накладено арешт; (в) для правильного вирішення спору суду потрібно з`ясувати також, чи не є виконаним кредитне зобов`язання, на чому наполягав ОСОБА_3. У цій же Постанові йдеться про те, що суди першої та апеляційноїінстанцій встановили, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_2 належно не виконала і за таких обставин, застосовуючи правові висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 10 квітня 2018 року у справі N 910/4772/17, від 07 листопада 2018 року у справі N 921/5/18, на які заявник послався у касаційній скарзі, Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 як заставодержатель вправі звертатися до суду із позовом звільнення заставленого майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні, в якому стягувачем є не заставодержатель, а інша особа.

Суд вважає правомірним твердження третьої особи про те, що фактів порушень умов договору, які б стали підставою для звернення стягнення на заставлене майно не наведено, звернення стягнення на заставлене майно не розпочато.

Матеріали виконавчого провадження не місять доказів вчинення дій приватного виконавця з приводу визначення вартості та оцінки майна боржника.

На підставі вищенаведеного суд не знаходить правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних постанов, оскільки момент виконання основного зобов`язання не настав, оцінка предмету застави незалежним оцінювачем не проведена, згода заставодержателя приватним виконавцем не запитувалась, дії щодо реалізації заставного майна не вчинялись, на час прийняття спірних постанов у приватного виконавця була відсутня інформація про наявність у боржника договору застави.

Окрім того, до предмета застави входять 40 вагонів та один транспортний засіб, а постановою приватного виконавця від 21.07.2023 та 01.08.2023 накладено арешт на все майно та на 9 транспортних засобів, які не входять до заставленого майна.

Щодо строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2020 по справі № 640/9729/19 дійшов наступного правого висновку "33. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що юридична особа - резидент Республіки Кіпр ALDOZA INVESTMENTS LIMITED не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження № 56422704, а тому не є особою, яка входить у коло осіб, визначених у статті 287 КАС України, у зв`язку з чим не наділена процесуальним правом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в порядку статті 287 КАС України. 34. В той же час, Верховний Суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позову з підстав відсутності у останнього правових підстав для такого оскарження через те, що вони не належать до кола осіб, визначених у статті 287 КАС України, а право на таке оскарження мають виключно сторони та учасники виконавчого провадження, з огляду на таке. 50. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд зауважує, що у випадках не передбачених законом та відсутності у особи процесуального права на звернення до господарського та цивільного суду або в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, з позовом до органів державної виконавчої служби щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності необхідно враховувати, що особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому КАС України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду застосовується шестимісячний строк."

У постанові від 21.09.2023 Верховний Суд дійшов правового висновку, що "30. Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, позивач не є ані учасником виконавчого провадження, ані особою, яка була залучена до виконавчих дій, а тому не входить у коло осіб, визначених статтею 287 КАС України та не наділений процесуальним правом щодо оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця в порядку вказаної статті.31. Водночас, відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. 32. За правилами частині 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. 33. Отже, вказані правові норми, які регулюють спірні правовідносини, встановлюють спеціальні скорочені строки звернення до суду щодо оскарження рішень та дій виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, та які починають обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів."

Частиною 1 ст.19 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

У спірних правовідносинах позивач є ані учасником виконавчого провадження, ані особою, яка була залучена до виконавчих дій та оскаржує саме бездіяльність, що полягає у не вчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна на підставі звернення заявника № 29-06/1 від 10.10.2023р приватному виконавцю, після отримання листа ФГ "КОЛОС" № 34 від 05.10.2023р.

Доказів того, що позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження станом на 21.07.2023 р. матеріали справи не містять.

Суд зважає, що згідно з ст.12 Закону України від 02.10.1996р. №393/96-ВР "Про звернення громадян" дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Оскільки вимогами чинного законодавства не врегульовані строки розгляду таких звернень та враховуючи відсутність наслідків розгляду даного звернення станом на дату звернення до суду - 23.11.2023 р., суд дійшов до висновку, що у даному випадку строк звернення позивачем до суду не пропущений.

З приводу твердження позивача про накладення арешту на вантажні вагони без проведення опису, суд зазначає наступне.

Згідно Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) філії "Головного інформаційно-обчислювального центру" АТ "Укрзалізниця" за ФГ "КОЛОС" як за власником, зареєстровані вагони у кількості 40 одиниць.

Як зазначає відповідач у відзиві на підставі цієї інформації була прийнята постанова приватного виконавця від 27.09.2023 про накладення арешту на вказані вагони на підставі ч.2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Правила експлуатації власних вантажних вагонів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015р. за № 168/26613 регламентують порядок експлуатації власних вантажних вагонів на залізничному транспорті загального користування.

Правила є обов`язковими при перевезеннях вантажів вагонами, що перебувають у власності перевізників, операторів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майном, договору про спільну діяльність тощо.

У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях, зокрема: АБД ПВ - автоматизований банк даних парку вантажних вагонів (п.1.2.). Для ідентифікації вагона під час його експлуатації на коліях загального користування Укрзалізниця разом із власником вагона присвоює загальномережевий номер власному вантажному вагону відповідно до системи нумерації власних вантажних вагонів. Присвоєний вагону номер не може бути наданий для інших вагонів (п.2.1.). Під час купівлі вагонів безпосередньо на вагонобудівному підприємстві власник вагонів або підприємство звертається до Укрзалізниці із заявкою про виділення загальномережевих номерів для нанесення їх на вагони вагонобудівним підприємством (п. 2.2.). Після одержання інформації про виділений номер власник вагона повинен забезпечити нанесення його на вагон відповідно до Знаків і написів з наданням технічного паспорта форми ВУ-4М та в місячний строк передати відомості про комплектацію вагона.(п.2.3.). При продажу або передачі в оренду власних вантажних вагонів присвоєні їм загальномережеві номери не змінюються (п.2.4.).

Текст спірної постанови містить восьмизначний номер залізничного вагону та залізниці дислокації.

Додатково суд зазначає, що як вже зазначалося вище саме сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати дії виконавця у порядку, встановленому Законом порядку. Дані дії жодних прав позивача не порушують, оскільки вагони, які перелічені у спірній постанові належать саме третій особі - ФГ "КОЛОС", та ідентифіковані.

Додатково суд зазначає, що у подальшому разі невиконання третьою особою - ФГ "КОЛОС", основного зобов"язвання позивач не позбавлений права на подання позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно та звільнення його з під арешту. Так як Велика Палата Верховного Суду у пунктах 46, 48 постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначила, що: "46. При розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження". Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (стаття 20 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.48. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору".

Щодо посилань скаржника на висновки, зроблені Верховним Судом у постановах вказаних у позовній заяві, то суд зазначає, що викладені у постановах Верховного Суду висновки перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування новоствореного обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах відсутній факт порушеного права позивача, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору; дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору; із достатньою поза розумним сумнівом повнотою виклав власні міркування з приводу юридичної оцінки доводів сторін спору, юридичної оцінки обставин справи та тлумачення змісту належних норм права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат належить провести ст.ст.132-143 КАС України та правилами закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України - 05.03.2024 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева