Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
05 березня 2024 року №520/37585/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 05.09.2023 №29661 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що через електронний кабінет платника податків ТОВ "Торговий діл "БІОІЛ" надійшло рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №29661 від 05.09.2023, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області. Згідно з даним рішенням підставою прийняття вказаного рішення є п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивач вважає таке рішення незаконним, безпідставним, таким, що позбавляє підприємство фактично здійснювати свою господарську діяльність.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Від представника відповідача О.Павленка, до суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що Комісією Головного управління ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 05.09.2023 №29661 про відповідність ТОВ "ТД "БІОІЛ" критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладній/розрахунку коригування, накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності позивача, наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" (податковий номер 36565962), зареєстроване в Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт господарювання - юридична особа 02.10.2013.
Основний вид діяльності за КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Інші види діяльності за КВЕД: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 35.21 Виробництво газу.
Перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Індустріальна ДПС (Немишлянський район м.Харкова) та з 01.01.2014 - платник податку на додану вартість.
Представник позивача в позовній заяві зазначив, що ТОВ "ТД "БІОІЛ" з метою здійснення господарської діяльності використовує об`єкт нерухомого майна - офісне приміщення за адресою: 61046, м.Харків, Немишлянський район, проспект Олександрівський, буд.2А на підставі договору суборенди від 22.12.2020 №22/04-12/20М.
Товариство займається оптовою торгівлею нафтопродуктів. Постачальниками позивача є підприємства, які виробляють товар як на території України так і ввозять його з країн ближнього зарубіжжя, зокрема: ТОВ "Сучасні технології доріг", ТОВ "Експортцемент-Майстербуд", ТОВ "НВО "Бінар", ТОВ "БЗТ-Україна".
ТОВ "ТД "БІОІЛ" протягом 2020 року здійснювало придбання у значній кількості наступні товари: бітум дорожній - 3602,9 т, бітумна емульсія - 149,5 т. Зазначені товари реалізовано у наступній кількості: бітум - 3028, 6 т, бітумна емульсія - 126,88 т. Залишки товарів знаходяться на зберіганні за адресою: м.Бровари, вул.О.Онікієнка, буд.139 відповідно до договору зберігання №09/12-19/1 від 09.12.2019 року.
Судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №520/5125/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2021, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" до Головного управління ДПС у м.Києві, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 118803 від 06.11.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 4592 від 22.01.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов`язано Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
На звернення позивача щодо виконання рішення суду від 26.05.2021 у справі №520/5125/21, Головне управління ДПС у Харківській області відповіло листом від 17.11.2021 №51625/6/20-40-18-03-08, в якому вказало, що 12.11.2021 року платника ТОВ "Торговий дім "БІОІЛ" виключено з переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Також 12.11.2021 в електронний кабінет позивача надійшло рішення №34986 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з зазначенням підстав "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій."
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав до податкового органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 27.08.2023, до якого додано документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку в кількості 22 додатків та яке прийнято податковим органом відповідно до квитанції №2 від 27.08.2023.
Вказане повідомлення розглянуте відповідною Комісією ГУ ДПС у Харківській області, за результатами чого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення від 05.09.2023 №29661 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.
Підставою прийняття зазначеного рішення вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування, 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до контролюючих органів звітності.
В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні зазначено: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 01.08.2023 по 05.09.2023, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 36565962, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 12.11.2021.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165).
Так, Порядком №1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п.6 Порядку зупинення №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Відповідно до п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "ТД "БІОІЛ"" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Суд встановив, що зі змісту оскаржуваного рішення та доводів, викладених у відзиві на позовну заяву вбачається, що рішення №29661 від 05.09.2023 прийнято на підставі аналізу діяльності позивача за період з 01.08.2023 по 05.09.2023. При цьому, підставою прийняття спірного рішення зазначено - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, недостатня кількість трудових ресурсів, накопичення залишків нереалізованих товарів.
Суд зазначає, що представник позивача в позовній заяві та повідомленні від 27.08.2023 надавав пояснення, в яких зазначав, що з 2021 року підприємство не веде господарську діяльність та не виконує договірні умови перед покупцями у зв`язку з введенням в статус ризикових підприємств, крім того вказав на наявність матеріальних ресурсів: орендованих офісних, складських приміщень, обсягу залишків нереалізованої продукції.
Таким чином, суд доходить висновку, що надані представником позивача пояснення та первинні документи на їх підтвердження, в повній мірі доводять правомірність здійснення господарської діяльності ТОВ "ТД "БІОІЛ".
Стосовно наданого представником відповідача листа Офісу Генерального прокурора від 16.04.2021 №13867/5 адресованого начальнику Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд Офісом генерального прокурора висновку аналітичного дослідження від 26.02.2021 №10/20-40-08-29/36565962 та долучення його до матеріалів кримінального провадження, суд зазначає, що вказаний лист не містить жодних чітких відомостей відносно позивача чи його контрагентів, а висновок аналітичного дослідження відповідачем не наданий.
Крім того, аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Судом встановлено, що у спірному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття такого рішення. Натомість контролюючими органами лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Отже, оскаржуване рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
При цьому, суд завертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Проте відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Суд також зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 липня 2020 року у справі №240/6806/17.
За наведених обставин слід дійти висновку, що відповідачем, Головне упрвління ДПС у Харківській області, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Судом враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" (просп.Олександрівський, буд.2а, м.Харків, 61046, код ЄДРПОУ 36565962) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 05.09.2023 №29661 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БІОІЛ" (код ЄДРПОУ 36565962) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОІЛ" (просп.Олександрівський, буд.2а, м.Харків, 61046, код ЄДРПОУ 36565962) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 05 березня 2024 року.
Суддя Лариса МАР`ЄНКО
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117447759 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мар'єнко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні