Постанова

від 04.03.2024 по справі 240/18377/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18377/23

Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

04 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області та ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, які полягають у здійсненні розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації;

-зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного виду грошового забезпечення;

-визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, які полягають у порушенні вимог статті 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що призвело до порушення прав ОСОБА_1 та недотримання належного розміру грошового забезпечення з 01.02.2023 по 26.05.2023, на рівні не нижчому ніж поліцейським;

-зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області перерахувати розмір грошового забезпечення з 01.02.2023 до 26.05.2023 на рівні не нижчому ніж поліцейським відповідно до ст.165 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та здійснити виплату донарахованих сум даного виду грошового забезпечення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково:

-визнано протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, які полягають у здійсненні розрахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації;

-зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг, апелянти посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга позивача-не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони на посаді контролера І категорії 1 відділення 5 взводу охорони 1 підрозділу охорони у період з 01.04.2020 по 26.05.2023.

При звільненні позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового забезпечення місячного грошового забезпечення за 13 календарних років.

В червні 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до відповідача з вимогою про надання інформації чи проводилась індексація при здійсненні розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби позивача.

Відповідач листом від 22.06.2023 за №37.07-408 повідомив, що при звільненні позивача всі належні виплати були нараховані та виплачені своєчасно і в повному обсязі, в тому числі і передбачена одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Призупинення нарахування індексації у 2023 році стосується як поточної індексації протягом 2023 року, так і минулих періодів до 01.01.2023.

Позивач, не погоджуючись з розміром одноразової грошової допомоги, виплаченої при звільненні, а також з розміром грошового забезпечення, яке останньому виплачувалося в період з 01.02.2023 по 26.05.2023, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) визначає, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Частиною першою, другою, шостою та сьомою статті 161 Закону №1402-VIII встановлено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною першою статті 162-1 Закону №1402-VIII врегульовано, що до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Ч.2 ст.162-1 Закону №1402-VIII установлено, що порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

В силу статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

У частині п`ятій статті 94 Закону № 580-VІII закріплено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).

За змістом статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення-це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

У частинах 1 та 5 статті 2 Закону № 1282-ХІІ міститься роз`яснення, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-111 "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі Закон № 2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799; далі - Порядок №260).

У пункті 3 Порядку №260 закріплено, що до складу грошового забезпечення поліцейського входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

-пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку;

-стипендії;

-оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

-грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

-розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;

-суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності);

-суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, гарантовані частиною другою статті 64 Конституції України.

Частиною 2 статті 64 Конституції Україниобумовлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

При цьому, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з абз.18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення).

Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, за який період взята сума грошового забезпечення ОСОБА_2 для розрахунку одноразової грошової допомоги, колегія суддів ухвалою від 29.01.2024, зобов`язала відповідача надати такі.

На виконання вказаної ухвали, відповідач повідомив, що для розрахунку грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_2 включено посадовий оклад-3260 грн., оклад за спеціальним званням-970 грн., надбавка за стаж-1269 грн., надбавка за особливості проходження служби -5499 грн., премія (розрахована за 12 останніх повних місяців, а саме з травня 2022 року по квітень 2023 року і розділена на 12 місяців, тобто середня премія за рік) в сумі 4362,97 грн.

Тобто, із наданої відповідачем інформації, можна зробити висновок, що для розрахунку одноразової грошової допомоги взято грошове забезпечення позивача, за 12 останніх повних місяців перед звільненням-травень 2022 року-квітень 2023 року.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік, а відтак у відповідача не було законних підстав не враховувати при розрахунку одноразової грошової допомоги позивачу, індексацію грошового забезпечення, яку останній отримував до 01.01.2023.

Надаючи правову оцінку позовній вимозі про зобов`язання ТУ ССО у Житомирській області перерахувати розмір грошового забезпечення з 01.02.2023 до 26.05.2023 на рівні не нижчому ніж поліцейським відповідно до ст. 165 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1,2 статті 165 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р. №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020р. №384 (далі Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:1) підвищення посадового окладу;2) надбавки; 3) доплати; 4) премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:1) винагороди; 2) допомоги.

Судом першої інстанції із доказів, наданих відповідачем встановлено, що посадовий оклад-контролера 1 категорії Служби судової охорони становить - 3260 гривень (10 тарифний розряд, додаток 2 до постанови КМУ від 03.04.2019 №289), контролера контрольно-пропускного пункту поліцейського з числа молодшого складу поліції становить-1700 гривень (додаток 10 до постанови КМУ від 11.11.2015 №988); оклад за спеціальним званням-старшого сержанта Служби судової охорони становить - 970 гривень (додаток 4 до постанови КМУ від 03.04.2019 №289), старшого сержанта поліції становить - 1000 гривень (додаток 1 до постанови КМУ від 11.11.2015 №988); надбавка за стаж служби від 13 до 16 років - контролера 1 категорії Служби судової охорони становить-1269 гривень (додаток 5 до постанови КМУ від 03.04.2019 №289), контролера контрольно-пропускного пункту поліцейського з числа молодшого складу поліції становить - 810 гривень (додаток 11 до постанови КМУ від 11.11.2015 №988).

В той же час, як вбачається зі змісту апеляційної скарги позивача, останній фактично не погоджується з розміром премії, яка виплачувалась останньому в період з 01.02.2023 по 26.05.2023, оскільки згідно отриманої ним інформації, за лютий-квітень 2023 року працівник поліції, за прирівняною посадою отримував 20710,99 грн. щомісячно.

В свою чергу. колегія суддів зазначає, що підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

За приписами пункту 12 розділу II Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Таким чином, характерною особливістю нарахування премії, порівняно з іншими складовими грошового забезпечення, наведеними у пункті 3 розділу ІІІ Порядку № 260 є те, що хоча зазначена виплата має постійний характер, однак її розмір не є сталим, з огляду на те, що такий визначається за рішенням керівника органу поліції щомісяця та її виплата проводиться в останній день місяця за поточний місяць.

Отже, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання позивача на те, що відповідач повинен був кожного місяця встановлювати останньому розмір премії у розмірі не менше ніж той, що отримував працівник поліції за прирівняною посадою.

Крім того, визначення розміру премії працівника в межах наявного фонду грошового забезпечення є дискреційним повноваженням керівника органу поліції.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для зобов`язання відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення позивача з 01.02.2023 до 26.05.2023, відсутні.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року скасувати в частині зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахування індексації за період з квітня по грудень 2022 року та здійснити виплату донарахованих сум, з урахуванням вказаної виплати.

В решті позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду, залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.