Постанова

від 04.03.2024 по справі 560/15606/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15606/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

04 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-приватного малого підприємства "Агропромтехпослуги", приватного підприємства ім. Г.І. Ткачука про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-приватного малого підприємства "Агропромтехпослуги", приватного підприємства ім. Г.І. Ткачука в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 06.06.2023 №220450005726 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

-зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи трактористом-машиністом зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції з 01.07.1988 по 09.11.2011 в ПП ім. ОСОБА_2 , з 18.06.2018 по 19.12.2018 в "Агропромпослуги", з 09.04.2019 по 15.07.2019 в ТОВ "Мрія Сервіс", з 23.06.2020 по 23.12.2020, з 22.06.2021 по 22.12.2021 з 22.06.2022 по 02.01.2023 в "Агропромтехпослуги" та призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45, пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 06.05.2023, тобто після досягнення 55 років.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Тернопільській області від 06.06.2023 №220450005726;

-зобов`язано ГУПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи позивача: з 01.07.1988 по 26.01.1990, з 26.01.1990 по 08.12.2008, з 23.03.2011 по 26.09.2011, з 27.09.2011 по 09.11.2011 згідно довідки №23/05/2023/1 від 23.05.2023 виданою ПП ім. Г.І. Ткачука; з 12.05.2012 по 17.01.2013, з 18.04.2013 по 25.11.2013, з 04.04.2014 по 29.12.2014, з 03.03.2015 по 25.11.2015, з 15.03.2016 по 13.12.2016, з 06.03.2017 по 10.05.2017 згідно довідки №3 від 21.04.2023 виданою ПП ОСОБА_3 ; 18.06.2018 по 19.12.2018, з 23.06.2020 по 23.12.2020, з 22.06.2021 по 22.12.2021, з 22.06.2022 по 02.01.2012 згідно довідки №2023/03 від 20.03.2023 виданою ПМП "Агропромтехпослуги";

-зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 06.05.2023.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Тернопільській області.

За результатами розгляду заяви прийнято рішення від 06.06.2023 №220450005726, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п. 3 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-VI (20 років).

Відповідно до вказаного рішення страховий стаж позивача становить 35 років 07 місяців 04 дні, пільговий стаж становить 07 місяців 24 дні. До пільгового стажу зараховано періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 19.07.2019 по 22.08.2019, згідно довідки від 09.03.2023 №58/3 та з 27.08.2019 по 27.11.2019, згідно довідки від 08.03.2023 № 52 та індивідуальних відомостей про застраховану особу.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідками: від 23.05.2023 №23/05/2023/1, оскільки остання не відповідає Додатку 5 до Порядку, а саме: не засвідчена підписами трьох відповідальних осіб, відсутні підсумки стажу, що дають право на пільгову пенсію, відсутнє посилання на статтю 50 Закону. Крім того, пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону право на пільгове пенсійне забезпечення передбачено трактористам-машиністам (згідно довідки займана посада - тракторист), за період з 01.07.1988 по 26.01.1990, з 26.01.1990 по 08.12.2008, з 23.03.2011 по 26.09.2011, з 27.09.2011 по 09.11.2011 роки; від 21.04.2023 № 3 та від 20.03.2023 № 200323, оскільки такі не відповідають Додатку 5 до Порядку , а саме: відсутнє посилання на статтю 50 та 114 Закону, за період з 15.02.2012 по 17.01.2013, з 18.04.2013 по 25.11.2013, з 04.04.2014 по 29.12.2014, з 03.03.2015 по 25.11.2015, з 15.03.2016 по 13.12.2016, з 06.03.2017 по 10.05.2017; від 23.05.2023 № 23/05/2023/2, № 23/05/2023/3, оскільки вони не відповідають Додатку 5 до Порядку, а саме: в підставі видачі довідок не зазначено накази на прийняття та звільнення, відсутнє посилання на статтю 50 Закону та пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону право на пільгове пенсійне забезпечення передбачено трактористам-машиністам (згідно довідки займана посада - тракторист) за період з 18.06.2018 по 19.12.2018, з 23.06.2020 по 23.12.2020, з 22.06.2021 по 22.12.2021, з 22.06.2022 по 02.01.2023.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.07.2023 №2200-0304-8/64225.

Не погоджуючись з рішенням про відмову в призначенні пільгової пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,-після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

За приписами п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом "в" ст.13 України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі Закон N 1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

За змістом Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, територіальні органи Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

У частині першій статті 48 Кодексу законів про працю України зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, за правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики N 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Як слідує із записів належних позивачу трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 та трудової книжки № НОМЕР_1 , останній у періоди з 01.07.1988 по 26.01.1990, з 26.01.1990 по 08.12.2008, з 23.03.2011 по 26.09.2011, з 27.09.2011 по 09.11.2011, з 12.05.2012 по 17.01.2013, з 18.04.2013 по 25.11.2013, з 04.04.2014 по 29.12.2014, з 03.03.2015 по 25.11.2015, з 15.03.2016 по 13.12.2016, з 06.03.2017 по 10.05.2017; з 18.06.2018 по 19.12.2018, з 23.06.2020 по 23.12.2020, з 22.06.2021 по 22.12.2021 та з 22.06.2022 по 02.01.2012 працював трактористом і трактористом-машиністом.

При дослідженні вказаних трудових книжок колегією суддів з`ясовано, що відомості про роботу, внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України від 29 липня 1993 року № 58. Записи про періоди роботи зроблені чітко, без виправлень з відтисками печаток та підписами відповідальних осіб.

Між тим, колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є наявність у особи не тільки стажу роботи, а й підтвердження безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 716/617/17 та від 19 лютого 2020 року у справі №155/920/17.

Поряд з цим Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 702/208/17 вказав, що якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що кореспондується із пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок), відповідно до п.3 якого за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 Порядку).

Так, на підтвердження безпосередньої зайнятості позивача у спірні періоди, останнім надано довідки, уточнюючі пільговий характер роботи: від 08.03.2023 № 52, видану ПП «Аграрна компанія 2004»; від 09.03.2023 № 58/3, видану ТзОВ «АГРОКОМПАНІЯ ПРИКАРПАТТЯ»; від 20.03.2023 № 200323, видану ПМП «Агропромтехпослуги»; від 21.04.2023 № 3, видану фізичною особою-підприємець « ОСОБА_4 », від 23.05.2023 №23/05/2023/3, видану ТзОВ «МАРІЯ СЕРВІС»; від 23.05.2023 №23/05/2023/2, видану ТзОВ «МАРІЯ СЕРВІС»; від 23.05.2023 № 23/05/2023/1, видану ПП «ім. Г.І. Ткачука».

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

В свою чергу, п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.

Отже, орган пенсійного фонду у разі виникнення у нього сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності у ній відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористався.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 01.07.1988 по 26.01.1990, з 26.01.1990 по 08.12.2008, з 23.03.2011 по 26.09.2011, з 27.09.2011 по 09.11.2011, з 12.05.2012 по 17.01.2013, з 18.04.2013 по 25.11.2013, з 04.04.2014 по 29.12.2014, з 03.03.2015 по 25.11.2015, з 15.03.2016 по 13.12.2016, з 06.03.2017 по 10.05.2017, з 18.06.2018 по 19.12.2018, з 23.06.2020 по 23.12.2020, з 22.06.2021 по 22.12.2021, з 22.06.2022 по 02.01.2012 та збов`язання відповідача 1 призначити ОСОБА_1 , пенсію.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.