Постанова від 04.03.2024 по справі 560/8736/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8736/23

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

04 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив:

- визнати рішення від 22.12.2022 за №222030019483 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправним.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту звернення, зарахувавши до стажу період роботи з 31.01.2015 по 31.12.2018 та з 01.01.2002 по 31.12.2014, період отримання допомоги по безробіттю з 17.08.2020 по 16.11.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Додатково зазначивши, що 15.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою та доданими документами про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення від 22.12.2022 №222030019483, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю документа (атестата) щодо припинення виплати пенсії в російській федерації та у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Також, зазначає, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 15.02.2023 надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.02.2023 №2200-0304-9/11609 з проханням повернутись до розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.12.2022, привести у відповідність його страховий стаж та відкоригувати рішення про відмову, оскільки при перевірці ЕПС ОСОБА_1 встановлено, що до розрахунку страхового стажу заявнику безпідставно зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності в російській федерації з 02.11.1997 по 30.11.1997 та з 01.01.1998 по 31.12.2001 згідно відомостей про стан індивідуальні особові рахунки застрахованої особи. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області своїм листом від 28.02.2023 №1600-0802-9/14259 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перегляд рішення від 22.12.2022 №222030019483 про відмову в призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та на заміну якому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 23.02.2023 №222030019483 з урахуванням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.02.2023 №2200-0304-9/11609 та приєднано до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 15.12.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою та доданими документами про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення від 22.12.2022 №222030019483, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю документа (атестата) щодо припинення виплати пенсії в російській федерації та у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

До Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 15.02.2023 надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.02.2023 №2200-0304-9/11609 з проханням повернутись до розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.12.2022, привести у відповідність його страховий стаж та відкоригувати рішення про відмову, оскільки при перевірці ЕПС ОСОБА_1 встановлено, що до розрахунку страхового стажу заявнику безпідставно зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності в російській федерації з 02.11.1997 по 30.11.1997 та з 01.01.1998 по 31.12.2001 згідно відомостей про стан індивідуальні особові рахунки застрахованої особи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 28.02.2023 №1600-0802-9/14259 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перегляд рішення від 22.12.2022 №222030019483 про відмову в призначення пенсії за віком ОСОБА_1

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 23.02.2023 №222030019483 з урахуванням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.02.2023 №2200-0304-9/11609, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю документа (атестата) щодо припинення виплати пенсії в російській федерації та у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Вказаним рішенням позивачеві до страхового стажу не зараховано періоди роботи в росії згідно записів трудової книжки з 13.01.2015 по 13.06.2018 та згідно даних про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи, оскільки відсутні відомості про заробітну плату щомісячно.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 13.01.2015 по 31.12.2018 та з 01.01.2002 по 31.12.2014, період отримання допомоги по безробіттю в центрі зайнятості з 17.08.2020 по 16.11.2020, період ведення підприємницької діяльності з 02.11.1997 по 30.11.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2001.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22- 1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок №22-1).

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 29 років. Звертаємо увагу суду апеляційної інстанції, що відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Враховуючи зазначене, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно даних про сплату страхових внесків). Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сплаченим страховим внескам. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно статті ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Крім того, до стажу роботи враховуються також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. З 20 червня 1974 року порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі Інструкція).

Так зокрема, згідно п. 2.3 Інструкції усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення та вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Відповідно до абз. 3 п. 2.3 Інструкції записи здійснюються пером або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Крім того, звертаємо увагу суду апеляційної інстанції, що відповідно до п. 2.5 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження, заохочення та інше, виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Відповідно до п. 2.8 Інструкції виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Згідно п. 2.9 інструкції, у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. Згідно пункту 4.1 зазначеної Інструкції при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудової договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637. Згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Звертаємо увагу суду апеляційної інстанції, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі Угода) пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Для визначення права на пенсію громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою. Обчислення пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу (стаття 6 Угоди). Зарахування до страхового стажу періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі-Держави СНД), в тому числі до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати з 01.01.2004 за періоди роботи на території Держав СНД здійснюється при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД, на території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що починаючи з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією росії та введенням в країні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Укрпоштою повністю припинено поштове співробітництво та обмін поштою з країноюагресором. Відтак, відсутня можливість підтвердити сплату страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду російської федерації. 15.12.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

При зверненні позивачем надано, зокрема, трудові книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1994 та серії НОМЕР_2 від 04.04.2019, військовий квиток серії НОМЕР_3 , диплом серії НОМЕР_4 від 15.07.1984.

Однак, відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №222030019483 від 23.02.2023 (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 22.12.2022 №222030019483) відмовлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 15.12.2022 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 29 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.

Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до страхового період з 01.01.2002 по 31.12.2014 та з 31.01.2015 по 31.12.2018 в російській федерації то суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації за дані періоди роботи; та період отримання допомоги по безробіттю в центрі зайнятості з 17.08.2020 по 16.11.2020, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з тго, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, оскільки за правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року по справі 423/757/17, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №560/764/21, згідно якої суд дійшов до висновку, що як за законодавством України, так і за законодавством російської федерації обов`язковою умовою для врахування відомостей про заробітну плату при обчисленні пенсії є сплата страхових внесків за цей період до Пенсійного фонду російської федерації.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 також дійшов висновку про врахування відомостей зазначених в довідках про заробітну плату, отриману в російській федерації, лиш за умови підтвердження належними доказами відрахувань із заробітної плати позивача в Пенсійний фонд російської федерації, а також утримання відповідних податків із його заробітної плати. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 18 років 09 місяців 05 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком.

Так, зокрема, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1993. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ. Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування їх посадовці, повинні діяти в межах повноважень і у спосіб, передбачений законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.