ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/15593/23 пров. № А/857/22444/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді:Запотічного І.І.,
суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Рівненської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (суддя- Гресько О.Р., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/15593/23 за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Рівненської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
29 червня 2023 року позивач Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Рівненської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 166942,17грн та пені в сумі 6811,05грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Рівненська обласна організація Профспілки працівників охорони здоров`я України оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Рівненська обласна організація профспілки працівників охорони здоров`я України є неприбутковою організацією, не займається господарською діяльністю, не суб`єктом господарювання, а тому до неї не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у 2022 році по Рівненській обласній організації профспілки працівників охорони здоров`я України:
середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 9;
середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 0;
норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1;
фонд оплати праці штатних працівників 3004959,05 грн;
середня річна заробітна плата штатного працівника 333884,34 грн;
кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю 0,00;
сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 166942,17 грн.
Розрахунок пені: облікова ставка Національного Банку України 25% річних; кількість днів 365; відсотки від ставки НБУ 120%; сума заборгованості 166942,17грн; розрахунковий розмір пені 0,08% = (25 х 120 : 100 : 365); сума пені за один день 133,55грн; кількість днів прострочення 51; загальна сума пені 6811,05 грн.
Позивач листом від 21.04.2023 №304/01-15 додатково проінформував про те, що відповідачу був надісланий через електронний кабінет підприємств, фізичних осіб, що використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України Розрахунок АГС, що був сформований на підставі показників (даних), що надані для контролюючих органів за основним місцем обліку без можливості їх коригування Фондом. У разі незгоди з нарахованими сумами АГС роботодавець має право в порядку досудового врегулювання спору надати власний розрахунок АГС з підтверджуючими документами. А в разі відмови від сплати сум АГС та пені відділення Фонду стягуватиме в судовому порядку.
Позивач звернувся до відповідача із листом від 15.05.2023 №02-19, у якому просив скасувати рішення Фонду про нарахування сум адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Згідно статті 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга статті 19 Закону №875-XII).
Згідно частини четвертої статті 19 Закону №875-XII, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Згідно ч.ч. 11-13 ст.19 Закону №875-XII керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно частини другої статті 20 Закону №875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частиною 4 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відтак, законодавством передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.
Згідно частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Частиною третьою статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від05.07.2012№5067-VI (далі Закон №5067-VI) передбачено, що роботодавці зобов`язані:
1) забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці;
2) вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом`якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників.
Для цього роботодавець у ході консультацій, але не пізніше ніж за три місяці до дати можливих звільнень, подає виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) про такі заходи, включаючи відомості про причини наступних звільнень, середню кількість і категорії працівників, а також про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього роботодавця. Порядок проведення таких консультацій та виконання рекомендацій визначається колективним договором, а в разі його відсутності - за домовленістю.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України у разі вивільнення працівників роботодавець не пізніш як за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників надає первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 цього Закону, роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п`яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень;
3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях;
4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:
попит на робочу силу (вакансії);
заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1та1-1частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яким було визначено, що на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 «Про затвердження форми звітності» № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 та передбачено, що форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб , за наявності попиту на робочу силу (вакансії); форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.(п.1,4,1.5 р.І Порядку).
Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Враховуючи наведене вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН у встановлений строк, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
З відповіді Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості від 13.06.2023 №02-17/935, вбачається, що відповідач протягом 2022 року не подавав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою З-ПН, в тому числі для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню інвалідів.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем у 2022 році не було вжито заходів для повідомлення відповідного державного органу щодо наявності вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативів встановлених Законом України №875-ХІІ.
Відтак, позивачем доведено наявність складу правопорушення, а тому наявні підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача. Будь-яких доказів працевлаштування осіб з інвалідністю із числа штату підприємства в кількості однієї особи саме у 2022 році, або доказів сплати спірної санкції в повному розмірі відповідачем не надано.
Щодо посилання відповідача на ту обставину, що Рівненська обласна організація профспілки працівників охорони здоров`я України є неприбутковою організацією, тому на неї не поширюються положення статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо застосування адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання вимог статті 19 цього Закону, то суд першої інстанції вірно зазначив, що як вбачається з відомостей, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як юридична особа з 15.07.2003. Згідно рішення податкового органу від 19.07.2021 №2117164600152 Рівненська обласна організація Профспілки працівників охорони здоров`я України включена до реєстру неприбуткових установ та організацій, ознака неприбуткової установи (організації) 0044.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що поняття неприбуткові організації є ширшим ніж поняття "підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів", зазначене у частині 1 статті 20 Закону №875-ХІІ, отже, перебування підприємства установи і організації у реєстрі неприбуткових організацій не може безумовно свідчити, що зазначені підприємства установи і організації повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відтак, доказів того, що Рівненська обласна організація Профспілки працівників охорони здоров`я України фінансується повністю за рахунок місцевого чи державного бюджету до суду не надано.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що навіть за умови внесення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості, що Рівненська обласна організація Профспілки працівників охорони здоров`я України, не є організацією, яка повністю утримується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, відтак, на думку колегії суддів така організація не звільнена від обов`язку сплачувати адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу з працевлаштування інвалідів.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позов.
Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правиламистатті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Рівненської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного судувід 25 жовтня 2023 року у справі № 460/15593/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117451155 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні