Ухвала

від 04.03.2024 по справі 560/9342/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

справа №560/9342/23

адміністративне провадження № К/990/7953/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №560/9342/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у прийнятті до виконання довідки про розмір грошового забезпечення №159 від 12.04.2023, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №560/945/23, яке набрало законної сили 13.04.2023 та на підставі цієї довідки здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (зі змінами та доповненнями), та здійснити виплату донарахованої пенсії з 01.02.2023 по теперішній час, з урахуванням раніше виплачених пенсій;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти до виконання довідку про розмір грошового забезпечення №159 від 12.04.2023, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі № 560/945/23, яке набрало законної сили 13.04.2023 та на підставі цієї довідки здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (зі змінами та доповненнями), та здійснити виплату донарахованої пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 відповідно до по теперішній час з проведенням індексації перерахованої пенсії за вказаний період) з урахуванням раніше виплачених пенсій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою про грошове забезпечення від 12.04.2023 № 159.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про грошове забезпечення від 12.04.2023 №159, виданої станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік з 01.02.2023, на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про грошове забезпечення від 12.04.2023 №159, виданої станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше виплачених сум та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про грошове забезпечення від 12.04.2023 №159, виданої станом на 01.01.2023, за виключенням надбавки за особливості проходження служби-45% та премії-10%, з урахуванням виплачених сум та висновків, вказаних у цьому судовому рішенні.

В задоволенні решти позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

29.02.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №560/9342/23.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом оскарження у даній справі є відмова у прийнятті до виконання довідки про розмір грошового забезпечення позивача №159 від 12.04.2023 року, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі №560/945/23.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а також вказує, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Крім того, у поданій касаційній скарзі, скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Проте, скаржником не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що справа №560/9342/23 має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить.

Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника на пункт «б» частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки позивач не вказує у якій саме справі він позбавлений можливості спростувати обставини встановлені вказаним судовим рішенням.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Крім того, Верховний Суд не враховує посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, оскільки позивач по тексту касаційної скарги наводить різні уривки з постанов Верховного Суду, в яких предметом розгляду було проведення перерахунку пенсій, проте зазначені доводи є загальними.

Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону.

Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №560/9342/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Н.В. Коваленко

Т.Г. Стрелець