Ухвала

від 05.03.2024 по справі 120/1922/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2024 року

м. Київ

справа №120/1922/23

адміністративне провадження №К/990/5713/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №120/1922/23 за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Вінницької обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Вінницької обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 29 грудня 2022 року № 2 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 23 січня 2023 року №57к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу 2 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у зв`язку із рішенням про неуспішне проходження атестації;

- поновити ОСОБА_1 з 24 січня 2023 року на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області або рівнозначній у Вінницькій обласній прокуратурі;

- стягнути з Вінницької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 січня 2023 року до дня фактичного поновлення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.

Ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2023 року та від 24 січня 2024 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №120/1922/23 було повернуто особі, яка їх подала.

14 лютого 2024 року до Суду надійшла повторна касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №120/1922/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що зазначене судове рішення було проголошено 16 листопада 2023 року та повний текст виготовлено у той же день.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 18 грудня 2023 року (16-17 грудня вихідні дні).

Касаційну скаргу скаржником надіслано засобами поштового зв`язку до Суду 12 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що в строк установлений законом, він вже звертався до Суду із касаційними скаргами, які були повернуті Судом та при цьому роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Судом установлено, що вперше касаційна скарга була направлена до Суду 07 грудня 2023 року. Водночас ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року зазначена касаційна скарга була повернута скаржнику та у вказаній ухвалі Судом було роз`яснено скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

29 грудня 2022 року скаржник повторно звернувся до Суду із відповідною касаційною скаргою. Проте ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційна скарга була знову повернута скаржнику та отримана останнім 01 лютого 2024 року, що підтверджується даними з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», а саме: рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 0600246193026.

Скориставшись правом на повторне звернення, 12 лютого 2024 року Офісом Генерального прокурора знову направлено до Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №120/1922/23 .

Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження у цій справі відповідач зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права з посиланням на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 2,3,4,5 розділу ІІ, пункту 2,6 розділу 5 Порядку проходження прокурорами атестації, положень пунктів 7,9,10,11, 12, 13, 16, 17,19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ у випадку технічного збою, тоді коли іспит не було перервано і прокурор продовжив тестування.

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Скаржник також повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.

Проте в порушення зазначених вимог, скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні конкретної норми права, як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтував підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми тощо).

Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також підставою перегляду оскаржуваних судового рішення скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах: №640/24983/19; №160/6204/20; №440/2682/20; №200/602/21-а (щодо поведінки позивача під час виникнення технічних збоїв при проходженні тестування).

Проте Офіс Генерального прокурора наводить по тексту скарги лише окремі цитати із вказаних постанов Верховного Суду та, пославшись на загальні висновки щодо процедури проходження атестації прокурорами, не конкретизував у чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції указаних норм, виходячи з обставин цієї справи, що мають індивідуальні особливості.

Так, у цій справі судом апеляційної інстанції зроблено посилання на видеозапис відповідача, на якому представники комісії підтверджують наявність недоліків у програмному забезпеченні, через що стався технічний збій під час проходження позивачем іспиту. У касаційній скарзі відсутні мотиви, що спростовують ці обставини.

Водночас у наведених третьою особою прикладах справ, у яких Верховним Судом сформовано висновки щодо застосування норми права, яку, на думку заявника, неправильно застосовано судами при вирішенні цього спору, такі обставини відсутні, що свідчить про нерелевантність спірних правовідносин.

Отже, правовідносини, які склались у цій справі, не є подібними до правовідносин у справах №640/24983/19; №160/6204/20; №440/2682/20; у справі 200/602/21-а.

Також заявник зазначив застосування судом апеляційної інстанції положень статті 235 Кодексу законів про працю України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, сформованого у постановах Верховного Суду у справах №№640/18679/18, 804/958/16, 813/7911/14, 826/18134/14, 826/14554/18, 811/952/15, 9901/226/19, 826/5596/17, 816/584/17, 821/3736/15-а, П/811/1672/15, П/9901/101/18 та П/9901/1672/15 щодо поновлення позивача на рівнозначну посаду у новому органі, а не на попередній посаді.

Такі доводи заявника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах відповідності висновків судів першої та апеляційної інстанції на предмет урахування ними висновків Верховного Суду, висловлених у наведених заявником касаційної скарги справах, щодо застосування положень статті 235 КЗпП України в частині визначення органу, в якому має бути поновлено прокурора, звільненого за відсутності законних підстав.

Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, щодо відповідності висновку суду апеляційної інстанції на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у справах №№ 640/18679/18, 804/958/16, 813/7911/14, 826/18134/14, 826/14554/18, 811/952/15, 9901/226/19, 826/5596/17, 816/584/17, 821/3736/15-а, П/811/1672/15, П/9901/101/18 та П/9901/1672/15 щодо поновлення позивача на рівнозначну посаду у новому органі, а не на попередній посаді.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №120/1922/23.

3. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №120/1922/23.

4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович