Рішення

від 25.12.2023 по справі 953/13408/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/13408/21

н/п 2/953/608/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючої - суддіШаренко С.Л.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у вигляді 3 % річних від простроченої суми в розмірі 13287,79 доларів США, що складає 366 078,61 грн. станом на 18.05.2021 за кредитним договором № HAD0GK01270020 від 03.11.2006.

Позовні вимоги мотивує тим,що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-1) 03.11.2006 року уклали кредитний договір HAD0GK01270020. Згідно договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 56016,80 [Долар США] на термін до 02.11.2018 р., а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_1 повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 56016,80 [Долар США]. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

15.12.2009 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Червонозаводського районного суду місті Харкова з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_1 29.06.2010 позовні вимоги банку задоволено та винесено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача зазначає, що винесення рішення Червонозаводського районного суду місті Харкова від 29.06.2010 року не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Прострочена сума заборгованість становить 39917,64 [Долар США].

Таким чином, з Відповідача в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Червонозаводського районного суду місті Харкова від 29.06.2010 року , тобто за період з 03.11.2006 року по 11,02.2010 року, то за період після подання позовної заяви та уточненої позовної заяви, з 12.02.2010 по 18.05.2021 року відповідач має заборгованість у розмірі 13287,79 [Долар США], яка складається з 13287,79 [Долар США]. - 3 % річних від простроченої суми.

Крім того, представник позивача в своєму позові зазначив, що в забезпечення виконання зобов`язання за Договором № HAD0GK01270020 від 03.11.2006 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Оскільки, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники, відповідно до умов Договору поруки, а саме п.5, позивачем було направлено на адресу Відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за Договором № HAD0GK01270020 від 03.11.2006. Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. Однак, відповідачі вимогу банку не виконали, заборгованість не сплатили, в зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

02.02.2022 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Олійник О.М. до суду надійшла заява про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, оскільки відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість нарахована за період з 2010 по 2021 роки, при цьому загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише у 2021 році, позовна давність сплинула, що на думку представника відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Олійник О.М. надала до суду клопотання про витребування доказів, в якому зазначила, що АТ КБ «Приватбанк» відповідно до рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова реалізував предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_1 не була учасником цієї угоди, їй не відомо, які кошти отримав банк внаслідок продажу квартири (іпотеки). Однак, вказані відомості мають значення для вирішення питання по суті, оскільки якщо внаслідок реалізації предмету іпотеки заборгованість відповідача ОСОБА_1 була погашена у повному обсязі, то позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» є безпідставними. На підставі зазначеного, представник відповідача просила витребувати у банку інформацію про те, що коли та на яких умовах реалізовано предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1 та чи залишилась у кредитора ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту після реалізації предмету іпотеки, якщо так то в якому розмірі?

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2022 клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено в повному обсязі.

На виконання вказаної ухвали 17.03.2023 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник зазначив, що АТ КБ «Приватбанк» не має достовірних відомостей про те, коли та на яких умовах реалізований предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1 , оскільки реалізація предмету іпотеки відбулась без відома та згоди АТ КБ «Приватбанк».

В холі реалізації законного права ПАТ КБ «Приватбанк» по реалізації вказаного іпотечного майна стало відомо, шо Постановою господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі № 922/2459/14, ПТ «Євтушенко і Ко» (код ЄДРПОУ 39003831) учасником якого є також відповідач ОСОБА_1 , визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 та є іпотечним майном ПАТ КБ «Приватбанк», ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2014 включено до складу ліквідаційної маси банкрута, ПТ «Євтушенко і Ко» для подальшої реалізації.

Представник позивача також зазначив, що на теперішній час відомо, що предмет іпотеки, а саме: квартира АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності, у вищевказаній процедурі банкрутства ПТ «Євтушенко і Ко» продано з торгів, які проводились товарною біржою «Ресурс-Інформ».

Таким чином, представник позивача зазначив, що продаж предмету іпотеки ліквідатором в процесі банкрутства здійснено без погодження з іпотеко держателем АТ КБ «Приват банк» та жодних коштів від продажу предмета іпотеки на рахунок АТ КБ «Приватбанк» не надходило. Представник АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що вважає, що арбітражним керуючим таким чином, створено схему від виконання кредитних виконання кредитних зобов`язань, оскільки іпотечне майно, за рахунок якого можуть задовольнятися вимоги тільки іпотекодержателя, продано в процедурі банкрутства іншій особі, яка до даного майна відношення не має, за ціною, що ж в кілька разів нижче ринкової вартості. Представник банку також зазначив. що вказана інформація стала відома позивачу, у зв`язку з надходженням на адресу банку ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2015 по справі № 640/9200/15-к про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 12015220490000766 від 14.02.2015.

Також представник вказав, що на теперішній час заборгованість за тілом кредиту ОСОБА_1 складає 39917,64 доларів США.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належними чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Олійник О.М. в судове засідання не з`явились, причину не явки суду не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з рішення Червонозаводського суду м. Харкова від 29.10.2010, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № HAD0GK012700, згідно якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 03 листопада 2006 року по 02 листопада 2018 року включно, у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 56016,80 доларів США на наступні цілі: 50 000,00 доларів США на придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також 6 016,80 доларів США на оплату страхових платежів згідно умов договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,00% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, сплаті винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,0% від суми виданого кредиту у моменту надання кредиту та винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати заборгованості за кредитом, відсотків, винагород та інших обов`язкових платежів з 21 по 25 числа кожного місяця, але не менше суми у розмірі 761,76 доларів США- щомісячний платіж.

Згідно п.4.1 Кредитного договору при порушенні відповідачем зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п. п. 2.2.2, 2.2.3, кредитного договору, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. Крім того, згідно п. 3.2 Кредитного договору при порушенні відповідачем зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п. п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 кредитного договору, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 2.52 % на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач передав в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 25,0 кв. м. (далі Квартира), що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03 листопада 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю., реєстровий № 5719.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, передав відповідачу грошові кошти в сумі 56016,80 доларів США. Але відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом на 09.02.2009 року утворилася заборгованість в розмірі 72 780,73 долари США.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2010 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAD0GK012700 від 03 листопада 2006 року в розмірі 72 780,73 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 25,0 кв. м., шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, в тому числі з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Рішення набрало законної сили. (а.с. 11).

У відповідності з частиною другоюст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Виконання своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом відповідач в порушення статей1048-1050,1054 Цивільного кодексу Українине виконав, внаслідок чого позивачем було пред`явлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується рішенням суду від 29.06.2010 року ( а.с. 11-14).

У вищевказаному судовому рішенні заборгованість за кредитним договором була визначена у повному обсязі, тому кредитор має право на отримання гарантій внаслідок неналежного виконання зобов`язання, у порядку визначеному частиною другоюстатті 625 ЦК України.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію (яка продубльована в наступних за нею постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі № 675/869/16-ц, від 31 жовтня 2018 року по справі № 155/1315/15-ц та ін.) про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця в цих правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 13287,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.05.2021 року становить 366078,61 гривень, нарахованих на підставіст. 625 Цивільного кодексу України, за невиконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2010 року.

Згідно з частиною другоюстатті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесівта отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такий висновок сформульований, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Так, відповідно до частини другоїстатті 625 Цивільного кодексу Україниборжник зобов`язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що грошове зобов`язання у відповідача виникло з дати набуття рішенням суду від 29.06.2010 року законної сили, і відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно достатті 625 Цивільного кодексу України, тобто позивач має право на отримання 3% річних від простроченої суми.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим, тому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Викладене узгоджується з правовою позицією, наведеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року по справі № 127/15672/16-ц.

Як вбачається з розрахунку позивача залишок боргу відповідача ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 39917,64 доларів США. Залишок тіла кредиту в зазначеному розмірі представник позивача також підтверджує своєю заявою від 17.03.2023 (а.с. 98-100).

Розрахунковий період з 12.02.2010 по 18.05.2021, кількість днів 4037, відтак сума заборгованості за даний період становить13287,79 доларів США.

Однак суд, перевіривши розрахунок заборгованості приходить до висновку про часткове задоволенні позову, а саме з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 3% річних в сумі 3197, 22 доларів США, що за курсом 27,55 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.05.2021 складає 88083,41 гривень, які нараховані з урахуванням позовної давності (про застосування якої просить представник відповідачів) за період з 14.08.2018 року по 18.05.2021 року, оскількиправо на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. При цьому суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом 14.08.2021, однак розрахунок заборгованості, який позивач долучив до матеріалів справи містить розрахунок 3% річних до 18.05.2021, а тому саме за період з 14.08.2018 до 18.05.2021 слід задовольнити вимоги позивача.

Щодо вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.553, ч.1 ст.554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч.2 ст. 555 цього Кодексу).

За положеннями ч.4 ст.559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

З тексту договору поруки № HAD0GK012700520/1 від 03/11/2006 року (а.с. 32) вбачається, що у пункті 12 сторони узгодили, що поручительство за цим договором припиняється за спливом п`яти років зі дня настання строку повернення кредиту по кредитному договору. Отже, сторони обумовили строк дії поручительства.

З огляду на те, що у 2010 року банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, чим змінив, в тому числі і строк виконання кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

14 серпня 2021 року звернувшись до суду з позовом до поручителя про стягнення 3% річних за ст.625 ЦК України, банк не врахував, що порука припинена, оскільки строк повернення кредиту настав у 2010 року (на момент звернення з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки), а позов до поручителя пред`явлений у серпні 2021 року, тобто більше ніж п`ять років, визначених у п.12 договору поруки від 03.11.2006 року.

З огляду на наведене, у задоволені позову банку до ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки порука припинена.

Щодо заяви представника відповідача щодо спливу строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Сплив позовної давності як підставу для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають.

Проте, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, помилковим є посилання представника відповідача про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з спливом позовної давності.

Крім того, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в розмірі 9927,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № BOJ67B3GZ3 від 17.06.2021 року.

Судом позовні вимоги задоволені на 24,1 %, отже судовий збір підлягає стягненню у сумі 2392,50 грн., що становить 24,1 % від 9927,42 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.12,13,81,141,258-259,264-265ЦПК України, ст.ст.11,509,526,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товаристваКомерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»3197, 22 доларів США, що за курсом 27,55 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.05.2021 складає 88083 (вісімдесят вісім тисяч вісімдесят три) гривень 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»судовий збір в розмірі 2392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) гривень 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001 м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачі:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 ).

Суддя С.Л. Шаренко