Постанова

від 05.09.2006 по справі 12/198-06-5432

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05"

вересня 2006 р.

Справа

№ 12/198-06-5432

      Одеський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

     головуючого Петрова М.С., 

     суддів Разюк Г.П., Колоколова С.І.

     при секретарі судового засідання Бухтіярової

О.Г.

     за участю представників сторін:

від

позивача: Швец В.І.,

довір. №286/10 від 22.06.06 р.

                від відповідача: СПД ОСОБА_1

                                             ОСОБА_2., довір.НОМЕР_1         

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного управління екології та

природних ресурсів в Одеській області

     на рішення господарського суду

Одеської області від  28.07.2006 р.

     у справі № 12/198-06-5432

за

позовом Державного

управління екології та природних ресурсів в Одеській області (далі по тексту

Управління)

до

 суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_1

(далі

по тексту СПД ОСОБА_1.)

      про стягнення 252784 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

06.06.06р.

Управління звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до СПД

ОСОБА_1. про стягнення з останнього 252784 грн. шкоди, заподіяної навколишньому

природному середовищу внаслідок незаконного добування піску.

Рішенням

господарського суду Одеської області від 28.07.06р. (суддя Юдова В.З.) позов

Управління залишено без задоволення, з огляду на те що із акту позивача НОМЕР_1

не вбачається порушень вимог ст.23 Кодексу України „Про надра” з боку СПД

ОСОБА_1., оскільки глибина розробки кар'єру площею 0,15 га. не перевищує 2 м.

та в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючи факт забору піску

технічними засобами, а також його використання СПД ОСОБА_1 у своєї

підприємницької діяльності.

Не

погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Управління звернулось до

Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить скасувати оскаржене рішення, позов задовольнити, оскільки місцевий

господарський суд не врахував що підставою для звернення із позовом про

стягнення з СПД ОСОБА_1. заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди

був акт про порушення природоохоронного законодавства від 23.05.05 р. НОМЕР_2

згідно із яким глибина розробки пісчаного кар'єру на земельній ділянці 0,2 га.

становила 4,1 м., а на земельній ділянці 0,8 га. -3,00 м.

На

думку скаржника місцевий господарський суд допустив порушення ст.43 ГПК України

та не з'ясував для яких потреб СПД ОСОБА_1. видобував пісок.

Відповідач

у відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити її без задоволення,

оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам

чинного законодавства.

Дослідивши

матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення

представників сторін, судова колегія приходить до наступного.

З

01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Згідно

з п.1 ст.2 цього Кодексу, завданням адміністративного судочинства є захист

прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у

сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших

суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно

до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної

влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший

суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно

із ст.16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”

державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

здійснюють КМ України, Ради та їх виконавчі та розпорядчі органи, а також

спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього

природного середовища і використання природних ресурсів та інші державні органи

відповідно до законодавства України.

Спеціально

уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього

природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології

та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до

компетенції яких законодавством України та автономної республіки Крим віднесено

здійснення зазначених функцій.

Згідно

із положенням Про державне управління екології та природних ресурсів в

областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства

екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 р. №108, зареєстрованого

в Мінюсті України 13.09.2000 р. за №602/4823 державне управління екології та

природних ресурсів в областях є територіальним органом Міністерства екології та

природних ресурсів України і входить до сфери його управління.

Управління

в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі

охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й

відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї

компетенції радіаційної безпеки відповідно на території області.

          З наведеного випливає, що Управління,

звертаючись з даним позовом до СПД ОСОБА_1. про стягнення з останнього шкоди,

заподіяної навколишньому природному середовищу, виступає як орган державної

влади у здійсненні управлінських функцій, і відповідно, є суб'єктом владних

повноважень.

          Як вбачається з матеріалів справи

Управління звернулось з позовом 06.06.06 р., тобто після набрання чинності

Кодексом адміністративного судочинства України, згідно п.4 ч.1 ст. 17 якого компетенція

адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних

повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно

до ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі

публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший

порядок судового вирішення. Однак  інший

порядок судового вирішення даного спору законодавством не встановлений.

          За таких обставин, судова колегія

вважає, що місцевий господарський суд, розглянувши даний спір в порядку

господарського судочинства, не звернув уваги на те, що відповідно до абзацу 1

п.7 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України -після набрання

чинності цим Кодексом заяви і скарги у спорах, що виникають з

адміністративно-правових відносин, повинні розглядатися в порядку,

встановленому цим Кодексом, чим порушив процесуальні права сторін, передбачені

ст.ст.48,49 КАС України та зазначені Прикінцеві та перехідні положення КАСУ, а

тому відповідно із ч.2 ст.104 ГПК України рішення господарського суду Одеської

області від 28.07.06 р. підлягає скасуванню.

           Оскільки спір між суб'єктом владних

повноважень та відповідачем не підлягає вирішенню в господарських судах України

за правилами Господарсько-процесуального кодексу України, то провадження у

даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, що не

позбавляє Управління можливості звернутися до суду для розгляду цього спору в

порядку, що встановлений КАС України.

         Керуючись ст.ст. п.1 ст. 80, ст. ст.

99, 103-105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну

скаргу Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області

задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від

28.07.2006 р. скасувати, провадження у справі №12/198-06-5432 припинити.

             Постанова в порядку ст.105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

             Постанову апеляційної інстанції

може бути оскаржено в касаційному порядку.

                Головуючий суддя                                                                 

М.С. Петров

                Суддя                                                                                          

Г.П.  Разюк      

                Суддя                                                                                           С.І.  Колоколов