Постанова

від 05.03.2024 по справі 463/9311/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/9311/22 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/811/3775/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року в складі судді Гирича С.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4», Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зобов`язати Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців4», надати вільний доступ до дерев на земельній ділянці, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:03:004:0026) площею 0,1516 га шляхом демонтажу металевої загорожі заввишки 2 метри, встановленої по всій довжині межі ділянки з хідником на АДРЕСА_2 , до розгляду справи по суті.

Заяву обґрунтовував тим, що в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №463/9311/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4», Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

01 лютого 2023 року ухвалою суду у справі вжито заходи забезпечення позову, а саме заборонено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4» видалення будь-яких дерев на ділянці.

Натомість, співвласником ОСББ «Тершаковців 4» неодноразово вчинялись дії всупереч ухвали суду щодо видалення, псування та обрізки дерев. Окрім цього, 05 вересня 2023 року два робітники без жодних дозвільних документів по всій довжині межі ділянки з хідником на АДРЕСА_2 встановили металеву огорожу заввишки два метри, чим обмежили доступ до такої. Вказана металева огорожа позбавила доступу до дерев та візуального контролю за такими. На ділянці висаджені, зокрема, фруктові 3-4 річні дерева, які потребують формуючої підрізки, обробки залізним та мідним купоросом, підживлення; чотири тополі та канадійський клен потребують очищення кори від моху та обробки вапном. Наявні на ділянці дерева були висаджені виключно співвласниками прилеглих будинків, а фруктові безпосередньо ним. Відсутність доступу до дерев, розташованих на ділянці призведе до загибелі таких. Відсутність візуального контролю за деревами дає всі підстави стверджувати, що співвласники ОСББ «Тершаковців 4» можуть такі залити хімією, що призведе до загибелі дерев. Відповідно, загибель дерев на ділянці призведе до порушення майнових прав територіальної громади м. Львова, членом якої він є, зокрема фруктові дерева та виноград були висаджені ним та унеможливить виконання рішення у випадку задоволення позову, так як відновлення порушеного права, а саме наявності дерев на ділянці, буде апріорі неможливим, вік яких становить 40-50 років.

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , вважає таку свавільною, постановленою з грубим порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що всупереч п. 3 ч. 1 ст.260 ЦПК України у мотивувальній частині ухвали не зазначено мотивів, з яких суд дійшов висновку, що спосіб забезпечення позову надати вільний доступ до дерев на земельній ділянці, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:03:004:0026) площею 0,1516, шляхом демонтажу металевої огорожі заввишки 2 метри встановленої по всій довжині межі з хідником на АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті, є тотожним позовній вимозі про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки розташованої у АДРЕСА_1 , тобто позивачем не заявлялась вимога щодо продовження користування ділянкою.

Звертає на увагу на ухвалу суду від 01 лютого 2023 року, якою вжито заходи забезпечення позову, а саме заборонено ОСББ «Тершаковців 4» видалення будь-яких дерев на ділянці. Додає, що забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Наголошує, що на ділянці висаджені фруктові 3-4 річні дерева, які потребують формуючої підрізки, обробки залізним та мідним купоросом, підживлення, поливу під час спеки, утеплення штамбу при заморозках. Відсутність доступу до дерев, висаджених співвласниками прилеглих будинків та безпосередньо заявником, призведе до загибелі таких. Відповідно, загибель дерев на ділянці призведе до порушення майнових прав територіальної громади м. Львов, членом якої він є.

Зазначає, що жодних дозвільних документів щодо встановлення будь-яких огорож орган місцевого самоврядування для ОСББ «Тершаковців 4» не надавав.

Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову від 07 вересня 2023 року задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно із вимогами ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Учасники справи позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також представники відповідачів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4», Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 05 березня 2024 року не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСББ «Тершаковців-4» надати вільний доступ до дерев на земельній ділянці, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:03:004:0026) площею 0,1516 га.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції врахував, що позивач просить витребувати в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4», на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради спірну земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:03:004:0026) площею 0,1516 га, з метою продовження користування мешканцями мікрорайону, в тому числі і позивачем.

Відтак, за висновком суду, заява про забезпечення позову стосується продовження користування спірною земельною ділянкою та доступу до неї, а тому це фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Також, суд звернув увагу, що у справі вже було застосовано заходи забезпечення позову у виді заборони Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4», 79005, м. Львів, вул. Тершаковців 4, видалення будь-яких дерев на земельній ділянці, розташованій у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:03:004:0026) площею 0,1516 га до розгляду справи по суті.

В той же час, із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач посилається на те, що вжиті заходи забезпечення позову належного результату не дали, оскільки немає доступу до дерев і що відсутність такого та догляду за деревами приведе до їх загибелі.

Крім цього, суд наголосив, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Отже, заявлення такої вимоги неволодіючим власником презюмує перебування майна, що є предметом спору у фактичному володінні відповідача за позовом і правомірність такого володіння не спростована, допоки спір про право між сторонами не буде вирішений судом.

Відтак, за висновком суду, прохання про забезпечення позову у спосіб, передбачений заявою, не стосується неможливості виконання рішення у майбутньому, а вказує на необхідність надання доступу позивачу до майна до вирішення спору по суті, що суперечить самій суті забезпечення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає, як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Передбачені законодавством види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. А таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

Судом встановлено, що предметом позову по даній справі є вимоги як майнового так і не майнового характеру, а саме: витребування у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тершаковців 4», на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:03:004:0026) площею 0,1516 га; відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що забезпечення позову шляхом надання вільного доступу до земельної ділянки, а також демонтажу металевої огорожі, фактично є тотожним частині позовних вимог, а саме щодо витребування земельної ділянки.

Відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відтак, оскільки вимоги заяви про забезпечення позову є тотожними тим вимогам, які зазначені заявником в позовній заяві, вказана обставина є наслідком відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім цього, суд першої інстанції правильно врахував, що прохання про забезпечення позову у спосіб, передбачений заявою, не стосується неможливості виконання рішення у майбутньому, а вказує на необхідність надання доступу позивачу до майна до вирішення спору по суті, що суперечить самій суті забезпечення позову.

Апеляційний суд зазначає, що позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також позивачем не доведено наявності наміру відповідача будь яким чином вчинити дії, з метою уникнення виконання рішення суду.

Відповідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк