Вирок

від 05.03.2024 по справі 296/1953/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/1953/24

1-кп/296/508/24

Вирок

Іменем України

05 березня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065400000065 від 12.01.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кодня, Житомирського району Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

встановив:

03.02.2023 ОСОБА_3 перебував у приміщенні Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: площа Польова, 6-а, м. Житомир, де у нього виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, реалізуючи який він подав заяву про надання (поновлення) статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю, не маючи на те законних підстав.

Так, 03.02.2023 Житомирською філією Житомирського обласного центру зайнятості відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» видано наказ № НТ230203 та ОСОБА_3 надано статус безробітного та відповідно до наказу від 06.02.2023 № НТ230206 призначено допомогу по безробіттю і розпочато виплату.

Особисті дані, які було надано ОСОБА_3 до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості внесено фахівцями зазначеної установи до персональної карки безробітного № 065023020100043.

Під час реєстрації у Житомирській філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_3 , 03.02.2023 був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, які визначені Законом України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у тому числі щодо приховування факту працевлаштування, зайняття тим чи іншим видом діяльності, відкриття підприємницької діяльності, тощо, у період перебування на обліку, що впливає на статус безробітного і виплату матеріального забезпечення по безробіттю, що засвідчено його особистим підписом у заяві про надання статусу безробітного.

Однак, ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи на обліку в Житомирській філії Житомирського обласного центру зайнятості, з метою заволодіння державними грошовими коштами, умисно не повідомив про те, що з 14.12.2022 по 20.02.2023 перебував у трудових відносинах з ПП «ТРАНС ПАТРОЛЬ» на посаді водія транспортного засобу, тобто був зайнятою особою.

06.10.2023 Центральним управлінням Київського міського центру зайнятості на запит Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості встановлено та складено Акт №368/269/23 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» про те, що в період часу з 14.12.2022 по 20.02.2023 ОСОБА_3 мав трудові відносини з ПП «ТРАНС ПАТРОЛЬ» та отримував дохід, тобто відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», не був безробітним.

Відповідно до відомості про нарахування допомоги по безробіттю Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 15.02.2023 перераховано на особовий рахунок 107 грн 14 коп та 05.04.2023 на суму 713 грн 13 коп допомоги по безробіттю, а в загальному в розмірі 820 грн 27 коп та вказані кошти надійшли на банківський рахунок ОСОБА_3 , відкритий у AT «Ощадбанк».

Таким чином, починаючи з 14.12.2022 по 20.02.2023 ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ПП «ТРАНС ПАТРОЛЬ», тобто був зайнятою особою, та умисно не повідомив Житомирську філію Житомирського обласного центру зайнятості про працевлаштування, з метою заволодіння державними грошовими коштами, шляхом обману, у порушення ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не подав до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості відомості щодо перебування у трудових відносинах та свого працевлаштування у ПП «ТРАНС ПАТРОЛЬ», та отримував грошову допомогу по безробіттю, заволодівши шляхом обману коштами у вигляді допомоги по безробіттю у сумі 820 грн 27 коп, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди на вказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, письмовими заявами підозрюваного, складеною в присутності захисника, потерпілого та матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Зі змісту заяви підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника, адвоката ОСОБА_4 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Представник потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до поданої заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у спрощеному провадженні без його участі.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, з урахуванням заяви потерпілого, суд дійшов висновку щодо відсутності сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та можливістю розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381, 382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження та потерпілим, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Також суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, тяжкі наслідки від його неправомірних дій не настали.

Визначаючи вид покарання, суд враховує роз`яснення, які викладені в п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які, зокрема, вперше вчинили злочини, особам які щиро розкаялись у вчиненому.

Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає альтернативні покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або обмеження волі.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 не працює, покарання у виді штрафу буде нести надмірний тягар на обвинуваченого та не зможе досягнути мети, визначеної ст. 50 КК України, а тому суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_3 більш суворий вид покарання, передбачений у санкції ч. 1 ст. 190 КК України, у виді громадських робіт.

На думку суду, саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні. Арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту початку виконання громадських робіт за визначеним місцем роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1