Постанова

від 20.10.2010 по справі 2а-3943/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-3943/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Курганської Л.О.,  

представника позивача - Марущенко Н.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Відділу капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2010 року  Державна податкова інспекція у м. Полтаві /далі по тексту - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області /далі по тексту-відповідач/ про стягнення заборгованості на загальну суму 14 426,17 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач вказав, що відповідачем подана до контролюючого органу податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік, однак, зазначені у них суми податкових зобов’язань за березень, квітень та травень 2010 року /2789,31 грн за кожний місяць/ відповідачем не сплачені.

Також за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 406,22 грн за лютий 2010 рік до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 40,62 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2010 року № 0003441505/0, яке відповідачем не оплачено. За несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 14 386,42 грн за 2009 рік до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 7193,24 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2010 року № 0003171505/0, яке відповідачем не оплачено.

У судовому процесі представник позивача підтримав доводи і вимоги сторони, інтереси якої він представляє.

Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи

Оскільки матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то  спір  підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Відділ капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області /ідентифікаційний код 24523487/ пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації та включене до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України /а.с. 7/.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відділ знаходиться на обліку у ДПІ у м. Полтаві з 08.04.1999, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 12.11.2008 № 40109.

Згідно з матеріалами справи відповідачем подана до контролюючого органу податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік з розбивкою сум податкових зобов’язань за кожний місяць – 2789,33 грн.

Як свідчить облікова картка особового рахунку відповідача, останній не сплатив податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за березень, квітень та травень 2010 року на загальну суму 8367,93 грн.

Також за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 406,22 грн за лютий 2010 рік до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 40,62 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2010 року № 0003441505/0, яке відповідачем не оплачено. За несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 14 386,42 грн за 2009 рік до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 7193,24 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2010 року № 0003171505/0, яке відповідачем не оплачено.

Як показав судовий розгляд справи, спору між сторонами щодо підстав застосування штрафів та їх розміру згідно названих податкових повідомлень-рішень не має.

Крім того, відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення спору та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідач заперечення на позов суду не надав та й для вирішення цього спору значення мають обставини виконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті податкових зобов’язань у встановлений законодавством строк та на дату судового розгляду справи, а також  наявності у позивача права вимоги на стягнення вказаних видів платежів у судовому порядку.

Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування”передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків та зборів /обов’язкових платежів/.

Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби /стаття 27 Закону України “Про плату за землю”/.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни /частина 1/.

Частиною 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий  податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обов’язкових платежів/, включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є відповідно до преамбули цього Закону - Закон України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону  (пункт 19.6 ст. 19 цього Закону).

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобов’язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, а це означає, що застосування пункту 5.3 статті 5 цього Закону та частини 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю”, якою встановлений інший строк сплати податку, повинно здійснюватися згідно правила співвідношення спеціального та загального законів.

З огляду на викладене, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується платником податку у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації /розрахунку/.

Відповідно до абзаців 1-5 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону податкові декларації /розрахунки/ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств /абзац 6 підпункту 4.1.4 /.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю”базовим податковим періодом звітного року, станом на 1 січня якого обчислюється орендна плата, в розумінні цього Закону є місяць, а відтак строк сплати податкового зобов‘язання з зазначеного платежу обчислюється, виходячи з базового податкового періоду –місяць.

Отже, граничний строк сплати орендної плати за березень, квітень та травень 2010 року припадав відповідно на 30.04.2010, 30.05.2010 та 30.06.2010, однак, орендна плата у належних сумах не була сплачена відповідачем ні на вказані дати, ані на дату судового розгляду справи.

Оплата податкових повідомлень –рішень від 30 квітня 2010 року № 0003441505/0 та від 16 квітня 2010 року № 0003171505/0 має здійснюватись за правилом абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, відповідно до якого у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень –рішень від 30 квітня 2010 року № 0003441505/0 та від 16 квітня 2010 року № 0003171505/0, а також їх оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушують права та охоронювані законом інтереси Відділу капітального будівництва ГУ МВС України в Полтавській області у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи в частині сплати податкового зобов’язання.

Доказів оплати  чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано. Натомість, наявна у матеріалах справи картка особового рахунку відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності свідчить про наявність у відповідача заборгованості на загальну суму 14 426,17 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції ( підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 зазначеного Закону).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. При цьому, за визначенням пункту 1.7 статті 1 цього Закону активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Положенням статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси, вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.  Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі та стягнення з Відділу капітального будівництва ГУ МВС України в Полтавській області боргу  у сумі 14 426,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Відділу капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про стягнення заборгованості у сумі 14 426,17 грн задовольнити.

Стягнути з Відділу капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код 24523487) до місцевого бюджету  м. Полтави (р/р 33215811700002, код бюджетної класифікації платежу 13050100, одержувач МБ Полтавської міської ради, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 14 426 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн 17 (сімнадцять) коп.          

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови  виготовлено 20 жовтня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк