Рішення
Іменем України
04 березня 2024 року
селище Краснопілля
справа № 578/1831/23
провадження № 2/578/79/24
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді КОСАР Алевтини Іванівни,
секретар судового засідання ЛИТВИН Алла Володимирівна,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в селищі Краснопілля Сумський район Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката ДЕМ`ЯНЕНКО Наталії Петрівни
до КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
та установив:
Історія справи
(I.) Вимоги позивача та їх обґрунтування
У грудні 2023 року ОСОБА_2 через представника /далі по тексту також позивач/ звернулася до суду з позовом до КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ /далі по тексту також відповідач/, в якому просив визначити їй додатковий строк тривалістю шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивований тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом на все належне спадкодавцю майно, зокрема, на три земельні ділянки, розташовані на території Осоївської сільської ради з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Від прийняття спадщини вона не відмовлялася, але з відповідною заявою до органу нотаріату в установленому законом порядку вчасно не звернулася, тим самим пропустила строк прийняття спадщини. З цих підстав приватний нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії. Просить суд прийняти до уваги об`єктивність та поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Зазначає, що спадкодавець помер в період повномасштабного вторгнення рф на територію України, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. З метою збереження життя, позивач, як і багато громадян України, вимушено покинула територію України і проживає за її межами до цього часу в Республіці Німеччина. Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, позивач 22 листопада 2023 року у м. Бонн Республіка Німеччина склала довіреність на представництво її інтересів у нотаріуса на іншу особу. При зверненні до нотаріуса дізналась, що законодавцем неодноразово вносились зміни до строків прийняття спадщини, а саме, спочатку були продовжені до закінчення воєнних дій на території України, пізніше продовжені лише до 10 місяців з дня смерті спадкодавця. А останніми змінами у спадковому законодавстві встановлено прийняття спадщини на протязі шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Тобто він добросовісно помилявся, що він не обмежений часом, оскільки уважав, що під час воєнного стану в країні всі строки зупинились, у тому числі і строк прийняття спадщини. Пропущений строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини є незначним. Шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 11.11.2023, а вона звернулась до нотаріуса 20.12.2023. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину в установленому законом порядку ні за законом, ні за заповітом, не має. Інформації про заведені спадкові справи у органу нотаріату не має. Спадщина у встановленому законом порядку залишається не прийнятою. Відповідачем є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, на території якої відкрилась спадщина.
(2.) Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 04.01.2024 суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 04.03.2024.
(3.) Заяви, клопотання та аргументи учасників справи
Позивач та його представник на судове засідання не прибули, повідомлені у передбачений законодавством спосіб. Від представника надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримує і просить задовольнити.
Відповідач на судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлений у передбачений законодавством спосіб. 04.03.2024 надіслав заяву про проведення підготовчого засідання у відсутність представника. Обставини справи визнає і не заперечує проти задоволення позову.
/ас31-32 /
(4.) Обставини справи
З Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 15.05.2023 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Осоївка Сумський район Сумська область Україна помер ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: село Осоївка Краснопільський район Сумської області.
З Довідок КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 14.12.2023 № 01245-541/3205 та № 01245-542/3206 слідує, що гр. ОСОБА_3 станом на 11.05.2023 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 один.
З Державного акту на право власності на земельну ділянку серія 111-СМ № 009654 слідує, що гр. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,10 га розташованої на території Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 75209601 від 20.12.2023 та Заповіту від 18.10.2017 реєстр №2729 слідує, що є чинним Заповіт з номером у Спадковому реєстрі 61396219, номер у реєстрі нотаріальних дій: 2760, дата посвідчення: 18.10.2017; місце посвідчення та зберігання: Сумська область, Сумський район приватний нотаріус Вангородський В. В.; АДРЕСА_2 , яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 3.10 га, що розташована на території Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області, земельну ділянку розміром 0.8258 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер: 5922383800:04:003:0368; земельну ділянку розміром 0.1883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер: 5922383800:04:004:0655, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75209596 від 20.12.2023 слідує, що інформація про заведені спадкові справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 відсутня.
З Листа приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Вангородського В. В. від 20 грудня 2023 року №879/01-16 слідує, що ОСОБА_2 та її представнику ОСОБА_4 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії реєстрації заяви про прийняття спадщини за законом та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки заявником своєчасно не була подана заява про прийняття спадщини до нотаріальних органів, та був пропущений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
/ас 9-18 /
(5.) Джерела права й акти їх застосування
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі також ЦК) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК (статті 1218, 1231 ЦК).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1270 ЦК передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на час вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У частині першій статті 1269 ЦК зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина друга статті 1269 ЦК).
Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі; не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (пункти 3.3, 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).
Судом установлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 щодо належних йому земельних ділянок.
Як зазначає позивач, вона на час відкриття спадщини проживала і проживає до теперішнього часу за межами України у зв`язку з повномасштабним вторгненням військ рф на територію України, що мало місце 24 лютого 2022 року.
Таким чином, з поважної причини позивач не змогла подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17, від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 21 вересня 2020 року в справі № 130/2517/18.
Враховуючи встановлені судом належним чином фактичні обставини справи: наявність заповіту на користь позивача як спадкоємця ОСОБА_2 , наведені позивачем причини своєчасного неприйняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_3 , суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України /далі по тексту також «ЦПК»/, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, ЄСПЛ керується, у тому числі, принципом пропорційності, тобто дотримання "справедливого балансу", враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
При розгляді даної справи суд, крім іншого, також врахував принцип пропорційності з метою дотримання при розгляді справи та ухваленні рішень "справедливого балансу" сторін.
Розгляд справ судами має здійснюватися з дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК),
Рішення суду повинне бути не просто формально законним і обгрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).
Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин або добровільності їх визнання з боку відповідача.
Згідно зі частиною 3 статті 200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно зі частиною 4 статті 206 ЦПК, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд доходить висновку, що визначений частиною першою статті 1270 ЦК строк для прийняття спадщини, пропущений позивачем із поважних причин, тому позов є підставним до задоволення.
Керуючись ст. 258, 263, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Ухвалив:
1.Позов ОСОБА_5 в особі представника адвоката ДЕМ`ЯНЕНКО Наталії Петрівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство: України, РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк для подання нею заяви для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду або через Краснопільський районний суд Сумської області.
5. Інформація про сторони та інших учасників справи:
5.1. Позивач: ОСОБА_8 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство: України, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
5.2. Представник позивача: ДЕМ`ЯНЕНКО Наталія Петрівна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса робочого місця: АДРЕСА_3 ; Ордер СЕРІЯ ВМ № 1043733; від 25.12.2023, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 57 від 03.12.2012.
5.3. Відповідач: КРАСНОПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ, код ЄДРПОУ 04390104; e-mail: kras.gromada@ukr.net; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Мезенівська, 2, селище Краснопілля, Сумський район Сумської області 42400 Україна.
Суддя А. І. КОСАР
Суд | Краснопільський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117462438 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Краснопільський районний суд Сумської області
Косар А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні