Ухвала

від 23.02.2024 по справі 585/757/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/757/24

Номер провадження 2/585/408/24

У Х В А Л А

23 лютого 2024 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого як представник позивача звертається адвокат Яковець Євгеній Олександрович, до Нафтогазовидобувого управління «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», про визнання незаконним та скасування наказів про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни (догани) та про припинення трудового договору (контракту), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И Л А :

21 лютого 2024 року, шляхом поштового відправлення, на адресу Роменського міськрайонного суду Сумської області було подано позовну заяву від ОСОБА_1 , в інтересах якого як представник позивача звертається адвокат Яковець Євгеній Олександрович, до Нафтогазовидобувого управління «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», про визнання незаконним та скасування наказів про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни (догани) та про припинення трудового договору (контракту), поновлення на робочому місці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 головуючим суддею визначено суддю Роменського міськрайонного суду Цвєлодуб Г.О.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Так, звертаючись до Роменського міськрайонного суду Сумської області, представник позивача посилається на правила альтернативної підступності, що визначені ч.1 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Водночас до матеріалів позову не долучено підтвердних документів, що посвідчують реєстрацію місця проживання (перебування) позивача ОСОБА_1 за адресою у м.Ромни, що зазначена у позовній заяві.

Виходячи з того, що на суд процесуальним законом не покладено обов`язку здійснювати запит щодо місця реєстрації позивача за адресою, що вказується у позові, то і доведення права на визначення підсудності справи за вибором позивача покладається на особу, яка звертається до відповідного суду, для чого необхідно подати суду відповідний документ.

У іншому ж випадку у суду наявні підстави для направлення матеріалів позову згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України, за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача до іншого місцевого суду. згідно ст.ст. 30-31 ЦПК України

Крім того, зі змісту мотивувальної та прохальної частини заяви вбачається, що на вирішення суду стороною позивача ставиться питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження догани, що винесена відносно ОСОБА_1 у жовтні 2023 року, як підставу для задоволення такого клопотання за змістом позову зазначено про те, що позивачу наказ про оголошення догани не вручався.

Наведене формулювання свідчить про недотримання стороною позивача вимог, визначених п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, зокрема щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обов`язку зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Дійсно, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша статті 233 КЗпП).

Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

При цьому, у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16 зазначено, що строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у цивільній справі № 203/2276/19.

Вбачається, що матеріальний закон не пов`язує початок обрахування 3-місячного строку із датою вручення оскаржуваного наказу про оголошення догани, у зв`язку із чим позивачу необхідно належним вимог обґрунтувати таку вимогу та зазначити посиланняна докази,що підтверджуютьвказані обставини

Окрім іншого, у позові міститься застереження, згідно якого позивач повідомляє, що відповідно до п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України ним не проводились заходи досудового врегулювання спору.

У той же час, згідно ч.1 ст. 221 КЗпПУ, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) місцевими загальними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Окрім іншого, згідно ч.1 ст. 222-1 КЗпПУ, трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 232 КЗпПУ визначено, що безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третійстатті221 і статті 222 цього Кодексу;

З огляду на таку варіативність законодавчих норм, а також зважаючи на не зазначення за змістом позову відомостей про створення(не створення) на підприємстві комісії по трудових спорах, створення (не створення) профспілкового комітету, до повноважень якого також входить перевірка законності звільнення та накладення стягнень на працівників підприємства, що є його членами, що є суттєвим, формальне посилання про не проведення заходів досудового врегулювання спору не свідчить про дотримання позивачем вимоги, визначеної п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, пов`язаної із незаконним звільненням, обрахування розміру якої пов`язує із розміром тримісячного середнього заробітку, який виплачується у виді вихідної допомоги згідно ст. 44 КЗпПУ, однак без визначення конкретної суми стягнення, та не визначаючи у цій частині ціни позову.

З цього приводу суддею відзначається наступне.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абз. 3 п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

У даному конкретному випадку позивачу слід визначитись із розміром заподіяною йому моральної шкоди та сплатити судовий збір згідно вимог Закону, оскільки не усунення вказаного недоліку позовної заяви є суттєвою перешкодою для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі за вказаним цивільним позовом.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого як представник позивача звертається адвокат Яковець Євгеній Олександрович, до Нафтогазовидобувого управління «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», про визнання незаконним та скасування наказів про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни (догани) та про припинення трудового договору (контракту), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом семи календарних днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини,що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб