Рішення

від 05.03.2024 по справі 146/2032/23

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/2032/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Вінницький обласний центр зайнятості

відповідач: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення суми допомоги по безробіттю

представник позивача: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

27 грудня 2023 року представник Вінницького обласного центру зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просив на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького обласного центру зайнятості суму допомоги по безробіттю в розмірі 8636,80 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) та судовий збір.

Даний позов обґрунтовано наступним.

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 була зареєстрована в Томашпільській філії Вінницького обласного центру зайнятості як така, що шукає роботу. З 27.10.2020 року на підставі заяви та поданих документів їй було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, а з 01.02.2021 року ОСОБА_1 знята з обліку як безробітна в зв`язку з працевлаштуванням.

Підписуючи власноручно заяву про надання статусу безробітної 27.10.2020 ОСОБА_4 підтвердила, що вона ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних.

05 листопада 2020 року кар`єрним радником Томашпільської районної філії підписано із ОСОБА_4 індивідуальний план працевлаштування безробітного №02192011500024, пунктом 4.2.7 якого передбачено обов`язок клієнта інформувати Центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

В період перебування відповідача на обліку в статусі зареєстрованого безробітного за результатами обміну даними з Пенсійним фондом України до служби зайнятості надійшла інформація про отримання грошової допомоги / компенсації непрацюючій працездатній особі, яка здійснює догляд за дитиною інвалідом від Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації.

На запит Томашпільської районної філії від 29.08.2022 року № 21.01.-27/377-22 від Управління соціального захисту населення Тульчинської районної військової адміністрації, отримано лист від 30.08.2022 № 725, який підтверджує факт перебування на обліку ОСОБА_1 та отримання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства з надбавкою на догляд за дитиною-інвалідом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 27.10.2020 по 01.02.2021.

Таким чином ОСОБА_1 під час перебування на обліку в статусі безробітної належала до зайнятого населення та не мала права на статус безробітного і отримання матеріального забезпечення то нарахована допомога по безробіттю в сумі 8636,80 грн за період з 27.10.2020 по 31.01.2021 підлягає поверненню.

В зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 28 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 25 січня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 січня 2024 року розгляд справи відкладено на 15 лютого 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 лютого 2024 року розгляд справи відкладено на 05 березня 2024 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судове засідання представник Вінницького обласного центру зайнятості Короленко В.А. не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити, у випадку неявки відповідача не заперечує у винесенні заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася по невідомій суду причині, хоча завчасно та належним чином була повідомлена про слухання справи, відзиву на позовну заяву до суду не подала, доказів про поважність причини своєї неявки в судові засідання до суду не надала, в зв`язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України, встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи положення даної норми, суд визнає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1ст.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1ст.76ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.9ст.83ЦПКУкраїни, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2020 року до Томашпільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості Нікіфорова І.А. подала заяву про надання (поновлення) статусу безробітного. Заява містить повідомлення, що остання не отримує допомоги, компенсації та надбавки по догляду за дитиною з інвалідністю.

Відповідно до копії Індивідуального плану працевлаштування безробітного №02192011500024, складеного відносно ОСОБА_1 , остання зобов`язана інформувати Центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено частиною 3 ст. 36 Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Індивідуальний план містить підпис ОСОБА_1 .

Згідно акта №84 від 03 жовтня 2022 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в статусі безробітної з 27.10.2020 року по 01.02.2021 року. Виплату допомоги їй було призначено з 27.10.2020 року по 01.02.2021 року. Під час аналізу інформації наданої ПФУ, в порядку обміну, встановлено, що ОСОБА_1 отримує, грошову допомогу / компенсацію по догляду за дитиною інвалідом. 30.08.2022 від Управління соціального захисту надійшов лист № 725 від 30.08.2022 в якому повідомляє, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту і отримує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства з надбавкою на догляд за дитиною-інвалідом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 27.10.2020 по 01.02.2021.

Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Тульчинськької РВА № 725 від 30.08.2022 на запит № 21.01-27/377-22 від 29.08.2022 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту і отримує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства з надбавкою на догляд за дитиною-інвалідом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 27.10.2020 по 01.02.2021.

Відповідно до розрахунку суми коштів № 07-50/3369-22 від 26.10.2022 року, сума допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 , що підлягає поверненню за період з 27.10.2020 року по 31.01.2021 року становить 8636,80 грн.

Відповідно до наказу №10 від 28 жовтня 2022 року про повернення незаконно виплачених коштів за результатами розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення наказано заступнику начальника відділу надання соціальних послуг ОСОБА_6 вжити заходів щодо повернення ОСОБА_1 коштів отриманих як допомога по безробіттю в сумі 8636,80 грн. за період з 27.10.2020 року по 31.01.2021 року.

Відповідно до наказу №285 від 20 грудня 2022 року Вінницького обласного центру зайнятості наказано утворити Тульчинську філію Вінницького обласного центру зайнятості.

Згідно довідки № 05-20/4617-23 від 15.12.2023, станом на 15.12.2023 на балансі Вінницького обласного центру зайнятості рахується дебіторська заборгованість в сумі 8636 грн, 80 коп. виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ст. 9 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: участі в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційноконсультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства; надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці; надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 7 частини першої наведеної статті передбачено, що зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», в редакції чинній станом на 27.10.2020, статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень абзацу 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення також належать непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції чинній станом на 27.10.2020, зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції чинній станом на 27.10.2020, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, відповідачем при поданні заяви про отримання статусу безробітнього було надано недостовірну інформацію щодо отримання допомоги, компенсації чи надбавки по догляду за дитиною з інвалідністю.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала встановлений чинним законодавством обов`язок повідомити позивача про виникнення обставин, що впливали на умови виплати їй допомоги по безробіттю, безпідставно отримала за період 27.10.2020 року по 31.01.2021 року допомогу по безробіттю в сумі 8636 грн. 80 коп., суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено із матеріалів справи, позивачем при подачі позову до суду за позовну вимогу сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн., а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2684 гривень.

На підставі ст.ст.1212, 1215 ЦК України, ст. 44, 45 ЗУ «Про зайнятість населення», ст. 34, 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», керуючись ст. ст. 10, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Вінницького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького обласного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 8636,80 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), нараховану за період з 27.10.2020 року по 31.01.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького обласного центру зайнятості суму судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: Вінницький обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ: 05392714, р/р UA 688201720355429002700706358, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, адреса: 21009, м. Вінниця, вул.Стрілецька, 3-А;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. В. Пилипчук