Рішення

від 28.02.2024 по справі 201/13383/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13383/23

Провадження № 2/201/701/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Дейнега А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2023 позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення коштів.

В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилався на те, що 19.05.2023 у м. Дніпрі на вул. Барикадна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Land Rover Range Rover», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Skoda Octavia», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі полісу № 212759141. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.06.2023 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку № 4206/23 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Range Rover», д/н НОМЕР_1 , складає 97773,31 грн. та 5 800 грн. вартість послуг експерта. ПАТ «СК «Євроінс Україна» сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 69778,46 грн., а відтак невідшкодована сума становить 25494,85 грн. з відрахуванням франшизи у розмірі 2500 грн. У зв`язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» суму невідшкодованого матеріального збитку у розмірі 25494,85 грн., витрати на послуги експерта у розмірі 5 800 грн., крім того пеню у розмірі 2812,12 грн. та 3% річних у розмірі 192,78 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 франшизу у розмірі 2 500 грн., та судові витрати.

Відповідач ПАТ «СК «Євроінс Україна» скористався правом на подання відзиву в якому заперечував проти позовних вимог, оскільки відповідно до звіту про оцінку вартості збитків № 25620 завданих власнику автомобіля «Land Rover Range Rover», д/н НОМЕР_1 , що був складений ТОВ «СЗУ Україна», вартість матеріального збитку складає 84480,15 грн. з урахуванням ПДВ на запчастини, відтак просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача скористався правом на подання відповіді на відзив в якій заперечував доводи викладені у відзиві та наполягав на задоволенні позову з підстав у ньому викладених.

Представник позивача надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 19.05.2023 у м. Дніпрі на вул. Барикадна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Land Rover Range Rover», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Skoda Octavia», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.06.2023 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно доприписів ч.6ст.82ЦПК Українивирок судув кримінальномупровадженні,ухвала прозакриття кримінальногопровадження ізвільнення особивід кримінальноївідповідальності абопостанова судуу справіпро адміністративнеправопорушення,які набрализаконної сили,є обов`язковимидля суду,що розглядаєсправу проправові наслідкидій чибездіяльності особи,стосовно якоїухвалений вирок,ухвала абопостанова суду,лише впитанні,чи малимісце цідії (бездіяльність)та чивчинені воницією особою,а томуфактичні обставинивстановлені постановоюКіровського районного суду міста Дніпропетровська від 28.06.2023 є преюдиційними і доведенню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі полісу № 212759141.

Установлено також, що згідно висновку № 4206/23 від 24.06.2023 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку власнику КТЗ, складеного судовим експертом Дроздовим Ю.В. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу «Land Rover Range Rover», д/н НОМЕР_1 , складає 97773,31 грн. (а.с.24-28).

Вартість автотоварознавчого експертного дослідження складає 5 800 грн. (а.с. № 39).

Позивач звертався до страхової компаній з метою отримати страхове відшкодування та ПАТ «СК «Євроінс Україна» сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 69778,46 грн.

Разом з цим, суд критично оцінює посилання відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» на повне відшкодування шкоди позивачу на підставі звіту про оцінку вартості збитків № 25620 завданих власнику автомобіля «Land Rover Range Rover», д/н НОМЕР_1 , що був складений ТОВ «СЗУ Україна» оскільки його було складено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 з подальшими змінами та доповненнями, Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 12.09.2014.

Відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Отже, враховуючи дату повідомлення ПАТ «СК «Євроінс Україна» про настання дорожньо-транспортної пригоди, а також положення п.34.2 ст. 34 Закону, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в період починаючи з 02 червня 2023 року по 16 червня 2023 року включно (10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) зобов`язаний був направити свого уповноваженого представника (працівника або експерта) для огляду пошкодженого транспортного засобу Land Rover Range Rover р.н. НОМЕР_3 з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Із листа ПАТ «СК «Євроінс Україна» вих. № 1060-ЮР від 21 вересня 2023 року, вбачається, що 05.06.2023 аварійним комісаром ОСОБА_4 було проведено огляд автомобіля Land Rover Range Rover р.н. НОМЕР_3 та складено за його результатами протокол огляду транспортного засобу від 05.06.2023

Проте, Законом № 1909-IX від 18.11.2021 були внесені зміни в Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» словосполучення «аварійний комісар» було виключене із тексту Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а саме із пунктів 34.3, 34.4 статті 34 та пункту 40.3 статті 40).

Відтак, огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, результати якого викладені в протоколі огляду транспортного засобу від 05.06.2023 та на підставі якого було підготовлено Звіт № 25620 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.07.2023, було проведено не уповноваженою на це спеціальним законом особою.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ст. 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктами 5, 6 указаної постанови Пленуму визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2808 цс15 від 20 січня 2016 року).

Під реальними збитками відповідно до ст. 22 ЦК України є витрати, яких особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином,неправомірними діямивідповідача ОСОБА_2 пов`язанимиз використаннямджерела підвищеноїнебезпеки (транспортногозасобу) ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Ураховуючи право позивача на відшкодування шкоди від її заподіювача, а також приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи було встановлено судом та доведено позивачем спричинення шкоди саме ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПАТ «СК «Євроінс Україна», суд дійшов висновку про стягнення із останнього як заподіювача шкоди різницю матеріальної шкоди між страховим відшкодуванням та загальною сумою заподіяної шкоди, визначену висновком № 4206/23 від 24.06.2023 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, у розмірі 25494,85 грн., яка залишилась не відшкодована, а також вартість автотоварознавчого експертного дослідження, яка складає 5 800 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних від вказаної суми необхідно зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК Українивстановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» також пеню у сумі 2812,12 грн. та три відсотки річних у розмірі 192,78 грн. (відповідно до розрахунку наданому позивачем та перевіреному у судовому засіданні).

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 франшизи у розмірі 2 500 грн. на користь позивача суд приходить висновку, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, гуртуються на законі, а відтак підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 10073,60 грн. суд приходить до наступного.

Згідно зіст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаютьсязгідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.1ст.246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правничої допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також наданий акт про надання та оплату правничої допомоги, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України, заява відповідача про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1000,00 грн. та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,60 грн. пропорційно до задоволеної частини позову.

На підставівищевикладеного,керуючись ЗакономУкраїни «Прообов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 530, 612, 625, 1166, 1167, 1187, 1188 1194 ЦК України, Постановою ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 25494 (двадцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 85 коп., пеню в розмірі 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 12 коп., 3% річних від простроченої заборгованості в розмірі 192 (сто дев`яносто дві) грн. 78 коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 5 800 (п`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., а всього 34 299 (тридцять чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 75 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу суму в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування франшизи у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1000 (тисячу) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Батманова