Ухвала

від 05.03.2024 по справі 196/115/24

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/115/24

№ провадження 1-кп/196/25/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання:? ? ОСОБА_2 ,

прокурора: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_3 ,

представника потерпілого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? обвинуваченого:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Царичанського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022042150000089, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні? ? кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня2024року доЦаричанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вказуючи, що по кримінальному провадженню під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акта, дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст.32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Окрім цього, прокурор подала позовну заяву в інтересах держави в особі потерпілого Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні. Пояснила, що кримінальним правопорушенням, передбачений ч.2 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , спричинено державі в особі Царичанської селищної ради матеріальної шкоди в сумі 172 635,00 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечила щодо призначення судового розгляду, вказала, що Царичанська селищна рада з цивільним позовом не зверталась, поданий прокурором цивільний позов підтримує та просить прийняти до розгляду у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні не заперечили щодо призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні та щодо прийняття до розгляду цивільного позову.

Заслухавши прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-475КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Царичанському районному суду Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався та клопотання про обрання запобіжного заходу не надходило.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Враховуючи думку учасників судового провадження, судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні.

Щодо цивільного позову слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.128 КПК цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. На органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (ст. 131-1 Конституції України).

Згідно зі ст.23 ЗаконуУкраїни «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор в обґрунтування наявності у неї підстав для представництва інтересів держави у суді зазначає, що Царичанською селищною радою цивільний позов не було заявлено. Крім того, в підготовчому засіданні представник потерпілого не заперечувала щодо прийняття до розгляду цивільного позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди та, яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява прокурора в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради подана з додержанням вимог ст. 128 КПК України, із додержанням строків передбачених КПК України, а саме до початку судового розгляду, відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підстав для залишення її без руху, повернення позивачу, а також будь-яких інших, що перешкоджають прийняттю даного позову до розгляду, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні слід прийняти до розгляду, визнавши Царичанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_6 цивільним відповідачем.

Крім цього, в підготовчому засіданні прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про накладення арешту на майно, в якому просить накласти арешт на майно належне обвинуваченому ОСОБА_6 з метою забезпечення цивільного позову відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:01:077:0004, площею 0,1135 га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкта 1141924412214; на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818576712101.

? ? В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про арешт майна обвинуваченого та прохала його задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про арешт майна, оскільки розмір шкоди, заявлений у позові, є не співмірним з вартістю майна, на яке прокурор клопоче накласти арешт.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора про арешт майна, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 Розділу ІІ КПК України).

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч.6 ст.170 КПК України).

При цьому, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч.8 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як зазначає прокурор необхідність застосування арешту вказаного майна обвинуваченого полягає у забезпеченні цивільного позову, який нею поданий в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №363544671 від 29.01.2024, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 1221486200:01:077:0004, площею 0,1135 га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкта 1141924412214, та на праві спільної сумісної власності - квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818576712101 (свідоцтво про право власності від 08.12.2020 реєстраційний №26 Кр-20).

На підставі наведеного та враховуючи те, що у кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, беручи до уваги розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також те, що не застосування арешту може призвести до приховування чи відчуження обвинуваченим належного йому майна, що в подальшому може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду в частині відшкодування шкоди, враховуючи наслідки арешту майна для обвинуваченого, виходячи із засад розумності та співмірності розміру шкоди, заявленої в позові, вартості майна, на яке накладається арешт, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити частково та накласти арешт на належне ОСОБА_6 майно, а саме на земельну ділянку та 1/2 частку квартири. На думку суду такий спосіб арешту майна буде найменш обтяжливим для обвинуваченого, розумним та співрозмірним заходом, який зможе забезпечити належним чином відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 314 - 316 КПК України, суд,-

? ? ? ? ? ? ? ? П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №42022042150000089 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14березня 2024року на16.00годину в приміщенні Царичанського районного суду Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт Царичанка, вул. Театральна, 14 а.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати представника потерпілого, обвинуваченого, його захисника та про розгляд справи повідомити прокурора.

Цивільний позов прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, прийняти до розгляду разом із кримінальним провадженням №42022042150000089 від 19.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Визнати Царичанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області цивільним позивачем.

Визнати обвинуваченого ОСОБА_6 цивільним відповідачем.

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні№42022042150000089 від 19.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме:

- на земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:01:077:0004, площею 0,1135 га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта 1141924412214, яка належить обвинуваченому ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818576712101, яка належить на праві спільної сумісної власності обвинуваченому ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .

Копію ухвали направити прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 для організації її виконання в частині арешту майна.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_8 Костюков