Ухвала

від 05.03.2024 по справі 910/10598/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/10598/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» вих.№ 01/01-24 від 01.01.2024

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023, повний текст якого складений та підписаний 11.12.2023,

у справі № 910/10598/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»

до Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕКАНАЛ ІНТЕР»

про стягнення 3 908 667,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/10598/23 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 01.01.2024 Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих.№ 01/01-24 від 01.01.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 по справі № 910/10598/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені та 3 % річних на загальну суму 3 908 667,74 грн.

Крім того, у апеляційній скарзі апелянт просить визнати поважними обставини неподання доказів до першої інстанції, що були долучені до апеляційної скарги, а також визнати як недопустимий доказ: лист № 763/5562 від 24.10.2023 за підписом начальника Центру логістичного забезпечення угрупування сил і засобів оборони м. Києва полковника Данильчука Артема.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024, справу № 910/10598/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю. Тищенко О.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10598/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/10598/23.

18.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги судом встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу.

За таких обставин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/10598/23 залишено без руху, апелянту роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право усунути недоліки шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 87 945,03 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу, апелянта попереджено, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою в редакції на дату винесення цієї ухвали, днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 було доставлено до електронного кабінету апелянта 24.01.01.2024 о 23:48.

За таких обставин, днем вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 є 25.01.2023, а недоліки апелянт, з урахуванням вихідних днів, мав усунути у строк до 05.02.2024 включно.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до вказаного реєстру ухвалу від 23.01.2024 надіслано судом 24.01.2024, оприлюднено 26.01.2024.

Враховуючи, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявник також мав можливість бути обізнаним про зміст ухвали від 23.01.2024, з дати її оприлюднення у вказаному реєстрі.

Слід зауважити і на тому, що 09.02.2024 апелянтом копію ухвали від 23.01.2024 отримано наручно.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 6 ст. 260 та ч. 3 ст. 262 ГПК України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі, про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єктів поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, граничний строк пересилання по місту Києву цінного листа з описом вкладення, без урахування вихідних днів об`єкту поштового зв`язку складає 5 днів (Д+3+1).

За таких обставин, у випадку направлення апелянтом суду доказів сплати судового збору в останній день строку (05.02.2024), відповідна заява, з урахуванням вихідних днів, мала надійти до суду 12.02.2024.

22.02.2024 на електронну адресу суду надійшла копія клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначено про те, що:

- копію ухвали від 23.01.2024 представником апелянта отримано 09.02.2024, а відтак строк для усунення недоліків спливає 19.02.2024;

- починаючи з 18.02.2024, а документально підтверджено - з 19.02.2024, представник апелянта - адвокат Юровський А.Г. перебуває на лікарняному у зв`язку з вірусним захворюванням. Юридичний відділ апелянта також перебуває на лікарняному. Вказане унеможливлює виконання вимог ухвали суду від 09.01.2024;

- у зв`язку з знаходженням на лікуванні, представник не має можливості підписати вказане клопотання електронно-цифровим підписом та направити через систему Електронний суд через відсутність «ключа» за місцем проходження лікування, а відтак вказане клопотання відправляється на офіційну е-майл адресу суду.

У вказаному клопотанні заявник зазначає про те, що заява про усунення недоліків апеляційної скарги буде подана після закінчення строку перебування представника апелянта - адвоката Юровського А.Г. на лікарняному, орієнтовно на наступному тижні із наданням на підтвердження електронного листа непрацездатності у перший же день виходу з лікарняного адвоката Юровського А.Г.

Вказане клопотання не скріплено електронним підписом.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 170 ГПК України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, за змістом положень ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 ГПК України).

З огляду на те, що клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом не підписано, воно колегією суддів залишається без розгляду.

Слід окремо зазначити про таке.

За змістом статті 6 ГПК у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац 3 частина восьма статті 6 ГПК)

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

В постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Як встановлено вище, клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги подано на електронну адресу суду, тобто не у спосіб передбачений ГПК України, що є самостійною підставою для залишення його без розгляду.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2023 по справі № 910/17390/21, ухвалі Верховного Суду від 05.02.2024 по справі № 911/62/23.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне додатково зауважити на тому, що твердження апелянта про те, що строк для усунення недоліків спливає 19.02.2024 є помилковими, оскільки, як встановлено вище, днем вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 є 25.01.2023, а відтак станом на 22.02.2024 строк для усунення недоліків сплив, в той час як виходячи з положень чинного законодавства, а саме ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

05.03.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої додані докази направлення відповідачу апеляційної скарги з додатками на 33 аркушах.

У вказаній заяві апелянт просить вважати апеляційну скаргу, яка подана засобами поштового зв`язку 02.01.2024 доповненням до апеляційної скарги, яка 01.01.2024 подана наручно до Північного апеляційного господарського суду.

Крім того, у вказаній заяві апелянт просить поновити йому строк на подання заяви про усунення недоліків, а також звертається з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, а у разі неможливості просить надати відстрочку сплати судового збору до закінчення перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження.

Щодо заяви апелянта в цій частині, колегія суддів зазначає про таке.

Так, при розгляді Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Іванцової Марини Валеріївни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 у справі № 910/10939/22 виникло питання про те, чи має суд застосувати положення статті 119 ГПК України у такому випадку:

1) заявниця апеляційної скарги не виконала вимог процесуального закону, вказаних у статті 258 ГПК України, не додала до апеляційної скарги доказів сплати судового збору та не заявила в апеляційній скарзі клопотання про звільнення її від сплати судового збору;

2) після залишення судом апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору заявниця подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору;

3) якщо суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, чи має він у цьому випадку продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги,

Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22:

24. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

25. За статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

26. За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

28. З наведених норм права вбачається, що за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір. Проте суд за клопотанням такого скаржника може звільнити його від сплати судового збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу цього скаржника.

29. Згідно з пунктом 7 частини другої та пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу; до апеляційної скарги додаються, в тому числі, докази сплати судового збору.

30. Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

31. Згідно із частинами першою - четвертою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п`яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

32. Аналогічні положення містить стаття 185 ЦПК України і стаття 169 КАС України.

33. Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України (стаття 127 ЦПК України та стаття 121 КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

34. Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

35. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

36. Таким чином, скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.

37. У разі пропущення скаржником зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

38. Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.»

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом положення містять ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Як встановлено вище, у поданій заяві апелянт просить поновити йому строк для подання заяви про усунення недоліків, проте вказана заява не може вважатися заявою про поновлення йому строку для подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору або про відстрочення від сплати судового збору.

За таких обставин клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору або про відстрочення від сплати судового збору залишається без розгляду.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне окремо зауважити на наступному.

Зі змісту заяви про усунення недоліків апеляційної скарги слідує, що, заявляючи клопотання про поновлення строку для подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт виходить з того, що строк для усунення недоліків спливає 19.02.2024, проте вказані твердження апелянта колегією суддів вже визнані помилковими. В свою чергу жодних обґрунтувань неможливості заявити клопотання про звільнення його від сплати судового збору або про відстрочення від сплати судового збору у період з 01.01.2024 (дата звернення апелянта з апеляційною скаргою) до 27.02.2024 (дата направлення до суду заяви про усунення недоліків) апелянтом не наведено.

З огляду на обставини,які викладені вище, заява апелянта в частині поновлення йому строку для подання заяви про усунення недоліків колегією суддів не розглядається.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Враховуючи, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги апелянтом не були усунені, а саме, до суду не надані докази сплати судового збору в сумі 87 945,03 грн., вказана апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги залишити без розгляду.

2. Клопотання Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про звільнення його від сплати судового збору або про відстрочення від сплати судового збору залишити без розгляду.

3. Повернути без розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» вих.№ 01/01-24 від 01.01.2024 з доповненнями (апеляційна скарга вих.№ 363 від 29.12.2023) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/10598/23 з доданими до скарги матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

6. Матеріли справи № 910/10598/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала