Постанова

від 06.03.2024 по справі 149/1695/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/1695/23

Провадження № 22-ц/801/646/2024

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В. О.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 рокуСправа № 149/1695/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Матківської М.В., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

за участю сторін: представника ОСОБА_1 адвоката Салівона В.І., представника відповідача Гайворонського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїм.Вінниці цивільнусправу №149/1695/23запозовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Салівона Віталія Івановича на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року, яке ухвалив суддя Вергелес В.О. в Хмільницькому міськрайонному суді Вінницької області, повний текст судового рішення складено 22 січня 2024 року,

в с т а н о в и в :

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 згідно наказу № 187 від 10 вересня 2018 року директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» переведена на посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи з 10 вересня 2018 року.

З 03 вересня 2021 року по 16 травня 2022 року відповідно до наказів директора Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА виконувала обов`язки директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти».

ОСОБА_1 працювала на різних посадах у ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» близько 20 років, має бездоганну ділову репутацію та зарекомендувала себе як сумлінний, відповідальний працівник.

Наказом ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» № 53 від 24 квітня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення» заступнику директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 оголошено догану.

Як вбачається з оспорюваного наказу підставою застосування дисциплінарного стягнення стало те, що: 23 грудня 2023 року по Державному професійно-технічному навчальному закладі «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» був створений наказ «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», а 03 березня 2023 року був створений наказ «Про призначення відповідальної особи за збереження журналів з теоретичного навчання».

ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_2 29 березня 2023 року самовільно без дозволу директора взяла журнал групи 1 КП з навчального закладу, та подала до суду.

Таким чином, порушила Закон України «Про доступ до публічної інформації», підпункт 9 пункту 2 Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 548 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України» та листа Міністерства юстиції України, де зазначено нове в законодавстві про інформацію, у 2011 році було оновлено з прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації» нової редакції Закону України «Про інформацію», які були прийняті 13 січня 2011 року Верховною Радою України та набрали чинності 10 травня 2011 року до законодавства України, а також за порушення вищезазначених наказів навчального закладу".

Вважає вказаний наказ протиправним та таким що підлягає скасуванню так як ОСОБА_1 звертаючись до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та виплати заробітної плати у розмірі 11117,94 грн за вичитку годин з підготовки слухачів групи 1 з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» в період з жовтня по грудень 2022 року, 26 січня 2023 року в якості доказів надала у тому числі копію журналу групи 1 КП ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва». Провадження у справі № 149/255/23 за вказаним позовом ОСОБА_1 відкрито 01 лютого 2023 року.

29 березня 2023 року о 15:00 год в судовому засіданні ОСОБА_1 було надано для огляду судом журнал групи 1 КП ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», оскільки 14 березня 2023 року директор навчального закладу в судовому засіданні заперечував факт того, що ОСОБА_1 проводила вичитку годин з підготовки слухачів групи 1 з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» в період з жовтня по грудень 2022 року. О 16:48 год 29 березня 2023 року журнал було повернуто в навчальну частину.

З нормативними документами, які б забороняли подібні дії, ОСОБА_1 не ознайомлювалась. Крім того, наказ № 277 від 23 грудня 2023 року «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» не містить жодної заборони виносити за межі навчального закладу чи надавати суду для огляду журнал обліку теоретичного навчання. З додатком до даного наказу позивачку не ознайомлено, її пояснення не були взяті до уваги виключно з особистих мотивів, протиправно та упереджено, що грубо порушує статтю 2-1 КЗпП.

Інформація зазначена у журналі групи 1 КП не є як службовою інформацією, так і не є конфіденційною інформацією у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Навчальний заклад не є суб`єктом владних повноважень, так як не здійснює публічно-владних управлінських функцій або делегованих повноважень, а відтак не має права відносити інформацію про журнали теоретичного та виробничого навчання до категорії службових.

Оскільки навчальний заклад є юридичною особою публічного права, то віднесення журналу групи 1 КП до конфіденційної інформації суперечить чинному законодавству.

В діях ОСОБА_1 відсутні складові дисциплінарного проступку: дія (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання працівником трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Факт неналежного виконання позивачкою трудових обов`язків, як і будь-яких негативних наслідків для навчального закладу, взагалі відсутній.

Крім того, вважає, що відповідачем пропущений строк застосування дисциплінарного стягнення та порушено вимоги статті 148 КУпАП, оскільки копії журналу групи 1 КП було надано до суду разом з позовною заявою 27 січня 2023 року і факт обізнаності з цим відповідача, підтверджується ознайомленням останнього з матеріалами позовної заяви та поданням відповідного відзиву.

Порушенням трудових прав позивача, систематичними та тривалими діями спрямованими на приниження її честі та гідності, її ділової репутації, зокрема і виданням незаконного протиправного наказом № 53 від 24 квітня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення», їй також заподіяно моральну шкоду, яка нею оцінена у 10000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати наказ директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» Ігоря Баранюка № 53 від 24 квітня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення» в частині оголошення заступнику директора з навчально-виробничої роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» Гаврилюк Ж.А. догани. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн та судові витрати.

Рішенням Хмільницького міськрайонногосуду Вінницькоїобласті від09січня 2024року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 всупереч посадовій інструкції, якою визначено її трудові обов`язки та права, вийшла за межі наданих їй трудових обов`язків та прав, та в порушення Законів України«Прозахист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», а також наказу директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіт» № 277 від 23 грудня 2023 року «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», яким затверджено Перелік відомостей, що становлять службову та конфіденційну інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», самовільно, не маючи на це жодних повноважень, винесла Журнал обліку теоретичного навчання групи 1кп за професією «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія "А1")» за 2022/2023 навчальний рік, який містить конфіденційну інформацію згідно закону, за межі навчального закладу та надала його третій особі, а тому наказ відповідача в частині оголошення догани заступнику директора з навчально-виробничої роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 є законним.

Крім того, відмовлено в стягненні моральної шкоди, з тих підстав, що суд не вбачає підстав для визнання наказу про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 протиправним, а відповідно таким, що призвів до порушення її законних прав, що відповідно до положень статті 23 ЦК України та статті 237-1 КЗпП України виключає стягнення моральної шкоди.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представника ОСОБА_1 адвокат Салівон В.І. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам матеріального права, порушено норми процесуального права, ухвалене з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті. Просив рішення Хмільницького міськрайонногосуду Вінницькоїобласті від09січня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не з`ясував у чому конкретно проявилося порушення, чи стосувалося порушення тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника, чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку, чи була наявна вина позивача у скоєнні порушення, за яке її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, вважає, що відсутні будь-які порушення або неналежне виконання покладених на позивача трудових обов`язків, тому наказ про оголошення догани є незаконним. Також вказано, що зазначеними діями було завдано позивачу моральну шкоду, яку оцінює в 10000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Державний професійно-технічний навчальний заклад «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 викладача спецпредметів ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з 10 вересня 2018 року переведено на посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи вказаного навчального закладу, що підтверджується копією наказу директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» № 187 від 10 вересня 2018 року.

Наказом Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА №123-к від 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 призначено виконуючою обов`язків директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з 03 вересня 2021 року до заміщення вакантної посади директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти.

Наказом Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА №77-к від 09 травня 2022 року ОСОБА_3 призначено виконуючим обов`язків директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з 17 травня 2022 року до заміщення вакантної посади директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» в установленому порядку, а ОСОБА_1 з 16 травня 2022 року звільнено з посади виконуючої обов`язків директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти».

Наказом Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА №84-к від 23 травня 2022 року ОСОБА_3 призначено директором ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» на умовах контракту від 23 травня 2022 року строком на 5 років з 23 травня 2022 року по 22 травня 2027 року.

ОСОБА_1 - заступник директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» позитивно характеризується за місцем роботи, що підтверджується характеристикою директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_4 та почесною грамотою Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА від 27 вересня 2021 року.

ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи керується посадовою інструкцією заступника директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», з якою ознайомлена 25 жовтня 2022 року, про що засвідчено її підписом.

Наказом директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» № 53 від 24 квітня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення» заступнику директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 оголошено догану.

Як вбачається з оспорюваного наказу підставою застосування дисциплінарного стягнення стало те, що 23 грудня 2023 року по Державному професійно-технічному навчальному закладі «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» був створений наказ «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», а 03 березня 2023 року був створений наказ «Про призначення відповідальної особи за збереження журналів з теоретичного навчання».

ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_2 29 березня 2023 року самовільно без дозволу директора взяла журнал групи 1 КП з навчального закладу, та подала до суду.

Таким чином, порушила Закон України «Про доступ до публічної інформації», підпункт 9 пункту 2 Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 548 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України» та листа Міністерства юстиції України, де зазначено нове в законодавстві про інформацію, у 2011 році було оновлено з прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації» нової редакції Закону України «Про інформацію», які були прийняті 13 січня 2011 року Верховною Радою України та набрали чинності 10 травня 2011 року до законодавства України, а також за порушення вищезазначених наказів навчального закладу".

Як вбачається з письмового пояснення ОСОБА_1 , нею 29 березня 2023 року о 15:00 годині до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області для огляду в судовому засіданні у справі № 149/255/23 за позовом ОСОБА_1 до ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та виплати заробітної плати за вичитку годин з підготовки слухачів групи 1кп ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» за період з жовтня по грудень 2022 року, був наданий журнал обліку теоретичного навчання групи 1кп за професією «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія "А1")» за 2022/2023 навчальний рік. Вважає, що не допускала порушень чинного законодавства та трудової дисципліни.

Наказом директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» № 277 від 23 грудня 2023 року «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» затверджено Перелік відомостей, що становлять службову та конфіденційну інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти».До таких документів віднесено зокрема журнали обліку результатів навчання 01-15-03-17.

Наказом директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» № 227 від 22 вересня 2023 року виправлено описку у додатку до наказу № 277 від 23 грудня 2023 року, замінивши число «274» на «277.

Як вбачається з Інструкції з ведення обліку теоретичного навчання учнів професійно-технічних закладів, затвердженої наказом МОН України № 59 від 26.01.2011 року та змісту Журналу обліку теоретичного навчання групи 1кп за професією "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія "А1")" за 2022/2023 навчальний рік, до вказаного журналу внесено інформацію про учнів групи 1кп у кількості 31 особи прізвище, ім`я, по-батькові, число, місяць і рік народження, домашні адреси, оцінки за навчання по навчальним предметам.

Питання притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності врегульовано нормами Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статей 3, 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці.

Відповідно до частини 1 статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Згідно із статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни.

Таким чином, законодавець визначив, що підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинні бути відображені у відповідному наказі. Такі підстави повинні бути чіткими та обґрунтовані для того, щоб працівнику було зрозуміло за що його притягнуто до відповідальності.

Частинами 1, 2 статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є вчинення працівником дисциплінарного проступку. КЗпП України безпосередньо його не визначає, але таке визначення надається в сталій судовій практиці.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, в силу норм трудового законодавства, роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

При цьому перш ніж винести працівникові догану роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статті 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Чинне трудове законодавство передбачає, що право накладення дисциплінарного стягнення належить роботодавцю, а відтак саме роботодавець, повинен встановити наявність дисциплінарного проступку, витребувати від працівника пояснення з приводу дисциплінарного проступку, самостійно дати оцінку діям працівника, в разі необхідності створити комісію, визначитися, чи свідчать дії працівника про вчинення ним дисциплінарного проступку, а відтак, в подальшому самостійно вирішити питання про необхідність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушення ним свої трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Керівник установи або уповноважений ним орган має право застосувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності вини особи, яка порушила трудові обов`язки, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Законодавство про працю не закріплює переліку діянь, які вважаються порушеннями трудової дисципліни. Винятки стосуються державних службовців, суддів, прокурорів, а також тих, на кого поширюються статути чи положення про дисципліну. Тому для встановлення дисциплінарного проступку важливо з`ясувати коло трудових (службових) обов`язків працівника.

Саме їх невиконання чи неналежне виконання складають основу об`єктивної сторони складу цього правопорушення. Ці обов`язки визначаються трудовим договором, посадовою (робочою) інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними актами роботодавця, його наказами та розпорядженнями, а також законами та іншими нормативно-правовими актами.

У п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 зазначено, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором, або про які працівник не був проінформований належним чином.

Як вбачається із змісту оспорюваного наказу №53 від 24 квітня 2023 року підставою застосування дисциплінарного стягнення стало те, що 23 грудня 2023 року по Державному професійно-технічному навчальному закладі «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» був створений наказ «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», а 03 березня 2023 року був створений наказ «Про призначення відповідальної особи за збереження журналів з теоретичного навчання».

ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_2 29 березня 2023 року самовільно без дозволу директора взяла журнал групи 1 КП з навчального закладу, та подала до суду.

Таким чином, порушила Закон України «Про доступ до публічної інформації», підпункт 9 пункту 2 Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 548 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України» та листа Міністерства юстиції України, де зазначено нове в законодавстві про інформацію, у 2011 році було оновлено з прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації» нової редакції Закону України «Про інформацію», які були прийняті 13 січня 2011 року Верховною Радою України та набрали чинності 10 травня 2011 року до законодавства України, а також за порушення вищезазначених наказів навчального закладу".

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 23січня 2024 року (справа №149/255/23) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за вичитку годин з підготовки слухачів групи 1 КП Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія «А1») в період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року.

Зобов`язано Державний професійно-технічний навчальний заклад «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за вичитку годин з підготовки слухачів групи 1 КП Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія «А1») в період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року з розрахунку за предметами: «Основи галузевої економіки і підприємництва» - 17 годин, «Сільськогосподарські машини» - 50 годин, «КСТО» - 20 годин.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Судом першої інстанції в справі №149/255/23 було досліджено надані копії Журналу обліку теоретичного навчання групи 1 КП за 2022/2023 навчальний рік (оригінал оглянуто у судовому засіданні, копії а.с.118 123) з якого вбачається, що ОСОБА_1 викладала дисципліни: "Основи галузевої економіки і підприємництва" кількість годин -17, "Сільськогосподарські машини", кількість годин 54 год, "Комплексна система ТО і ремонту машин" кількість годин 32. Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо порушення в частині подання вказаного доказу позивачем і протиправним його наданням суду, оскільки до позовної заяви були додані копії вказаного журналу, і дійсність зазначених у ньому відомостей в установленому порядку відповідачем не спростовано. Відтак відсутні підстави вважати, що вказаний доказ є недопустимим в розумінні ст. 78 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наданий до суду оригінал Журналу обліку теоретичного навчання групи 1 КП за 2022/2023 навчальний рік для огляду в судовому засіданні в справі №149/255/23, не свідчить про порушення ОСОБА_1 норм трудового законодавства, наслідком чого є накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідач посилається в оспорюваному наказі про дисциплінарне стягнення №53 від 24 квітня 2023 року на те, що ОСОБА_1 порушила вимоги Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 548 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України», разом з тим, цей Указ втратив чинність ще 22 серпня 2019 року, а тому оголошення догани роботодавцем на підставі Указу, якийвтратив чинність,є неприпустимим.

Також, в цьому ж наказі є посилання на лист Міністерства юстиції України (без дати та номера), що є також неприпустимим, оскільки протиправність поведінки працівника полягає в порушення ним свої трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

При цьому, не зазначено, які саме вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» порушила позивач ОСОБА_1 .

Зогляду на викладене, оскаржений наказ не може бути визнано законним.

Встановивши фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов до висновку про недотримання відповідачем норм трудового законодавства України при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності, адже він не довів факту порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкодаполягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Якщо інше не встановлено законом,моральна шкодавідшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральноїшкодивизначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральноїшкоди,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України,моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України,моральна шкода,завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною 1 ст.237-1КЗпПУкраїни передбачено, що відшкодування роботодавцем моральноїшкодипрацівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели доморальнихстраждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральноїшкодипровадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели доморальнихвтрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Підморальнимивтратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідківморальногохарактеру.

У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової)шкодисуд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 237-1КЗпПУкраїни за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до йогоморальнихстраждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової)шкодипокладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи тривалість, характер немайнових втрат, зокрема, вимушені зміни у її життєвих і виробничих стосунках позивача, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, характер порушення прав позивача, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та є обґрунтованими в розмірі 2000 грн.

Відповідно, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Державного професійно-технічногонавчального закладу«Хмільницький аграрнийцентр професійно-технічноїосвіти» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2000 грн, а в іншій частині підлягає відмові.

Отже, встановивши, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням норм трудового законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом частини другої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У ч. 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 №23рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Матеріалами справи встановлено, що інтереси позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій представляв адвокат Салівон В.І. на підставі Договору про надання правової допомоги від 26 квітня 2023 року, додаткової угоди до договору №1 від 26 квітня 2023 року, додаткової угоди до договору №2 від 13 січня 2024 року та ордеру.

У додатковій угоді №2 від 13 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 26 квітня 2023 року, яка укладена між адвокатом Салівоном В.І. та позивачем ОСОБА_1 , сторони погодили:

п.2 у зв`язку із збільшенням обсягу послуг з надання правничої допомоги, а саме доповнення додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 26 квітня 2023 року пунктом 1.4., сторони погодили внести зміни до пункту 2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 26 квітня 2023 року, виклавши його в наступній редакції:

«Винагорода адвокатаза наданіпослуги,що зазначеніу пунктах1.1.-1.3.додаткової угоди№1від 26квітня 2023року,та пов`язаніз наданнямправничої допомогив судіпершої інстанціїу випадкуотримання рішеннясуду провизнання протиправнимта скасуваннянаказу директораДержавного професійно-технічногонавчального закладу«Хмільницький аграрнийцентр професійно-технічноїосвіти» ІгоряБаранюка №53від 24квітня 2023року «Продисциплінарне стягнення»в частині оголошення догани заступнику директора з навчально-виробничої роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» Гаврилюк Ж.А. є фіксованою та складає 20000 грн.

Винагорода адвоката за надані послуги, що зазначені у пункті 1.4. додаткової угоди №1 від 26 квітня 2023 року та пов`язані з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції є фіксованою та складає 10000 грн».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатськихвитрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судовівитрат напідставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має правонакомпенсацію судових та іншихвитрат,лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лишевитрати,які мають розумний розмір.

Напідставі вищевикладеного,розмір витрати на професійну правничу допомогув сумі 30000 грн,напереконання колегії суддів апеляційного суду є неспівмірною із складністю даної справи, ціною позову, та виконаними адвокатом об`ємом роботи, розмір таких витратне відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру, зокрема позов ОСОБА_1 задоволено частково та відповідач заперечував проти стягнення визначеної позивачем суми в розмірі 30000 грн, а відтак колегія суддів дійшла висновку прочасткове стягненнявитрат на професійну правничу допомогу,та вважає за необхідне стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогув судах першої та апеляційної інстанціях в розмірі 15000 грн, який буде відповідати критерію розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково та письмові заперечення відповідача.

Щодо стягнення судового збору

Згідно з ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 то з відповідача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до розмір задоволених позовних вимог.

За вимогу немайнового характеру (про скасування наказу) позивач сплатила судовий збір в розмірі 2361,92 грн (1073,60 грн за подання позову та 1288,32 грн за подання апеляційної скарги), а тому оскільки зазначена вимога підлягає задоволенню, то зазначена сума в розмірі 2361,92 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За вимогу майнового характеру (про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн) позивач сплатила судовий збір в розмірі 2361,92 грн (1073,60 грн за подання позову та 1288,32 грн за подання апеляційної скарги), оскільки позовні вимоги в цій частині задоволенні частково, то судовий збір підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 472,38 грн (розрахунок 2000 грн (задоволена частинна вимог) х 100 : 10000 грн (ціна позову) = 20 % х 2361,92 грн (1073,60 грн за подання позову + 1288,32 грн за подання апеляційної скарги) = 472,38 грн).

Таким чином, всього з Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2834,30 грн (2361,92 грн + 472,38 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137, 141, 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Салівона Віталія Івановича задовольнити частково.

Рішення Хмільницького міськрайонногосуду Вінницькоїобласті від09січня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» Ігоря Баранюка № 53 від 24 квітня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення» в частині оголошення догани заступнику директора з навчально-виробничої роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 .

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» (код ЄДРПОУ 02539756) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн (дві тисячі грн).

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» (код ЄДРПОУ 02539756) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2834,30 грн (дві тисяч вісімсот тридцять чотири грн 30 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн (п`ятнадцять тисяч грн).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Матківська М.В.

Стадник І.М.