Постанова

від 04.03.2024 по справі 462/4791/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/4791/21 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/811/3343/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Псярук О.В.,

з участю: апелянта ОСОБА_1 та її представника адвоката Мотринця І.М., відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Детинича П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 31 жовтня 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дитюк Галина Михайлівна, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання недійсними заповіту та спадкового договору,-

в с т а н о в и в:

В липні2021року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом,у якому просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 10.02.2016 року приватним нотаріусом Дитюк Г.М., та недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , посвідчений 21.03.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дитюк Г.М.

Свою заяву мотивувала тим, що ОСОБА_3 перебувала на обліку у психоневрологічному диспансері та під час укладення заповіту 10.02.2016 року на ОСОБА_2 та спадкового договору через своє психічне захворювання не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріусЛьвівського міського нотаріального округу Дитюк Галина Михайлівна, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання недійсними заповіту та спадкового договору- залишено без розгляду.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12 липня 2021 року у порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріусЛьвівського міського нотаріального округу Дитюк Галина Михайлівна, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання недійсними заповіту та спадкового договорушляхомнакладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яку успадкував відповідач ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору спадкування, посвідченого 21.03.2016 року приватним нотаріусом ЛМНО Дитюк Г.М. після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи.

Покликається на те, що їй не було відомо, що справа повернулась із експертизи і 30.06.2023 року будо відновлено провадження по справі.

Стверджує, що не отримувала будь-яких повідомлень із Укрпошти щодо отримання судової повістки із суду, перебувала у Львові, адреси проживання не змінювала.

Щодо повідомлення (судової повістки) у додатку «Viber» стверджує, що не користується додатком «Viber» через технічні несправності телефону.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника адвоката Мотринця І.М. на підтримання апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Детинича П.І. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та представник позивача, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не прибули в судові засідання по справі, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Колегія суддівне погоджуєтьсяз висновкомсуду першоїінстанції враховуючинаступне.

Судом встановлено, що позивач та її представник у судові засідання, призначені на 26.09.2023 р. та 31.10.2023 р, повторноне з`явилися,заяви про розгляд справи у їхню відсутність не подали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином і були обізнані про згадані судові засідання, що підтверджується заявою позивача про відкладення судового засідання 26.09.2023 року та клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи 31.10.2023 року.

Врахувавши належне повідомлення позивача про час та місце судового засідання, застосувавши аналогію закону, а саме положення п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Україниза якими, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, тому констатувавши відповідні обставини, що перешкоджають розгляду справи, за наявності яких суд наділений правом на залишення заяви без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до вимог п.3 ч.1ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Подібна норма міститься і в ч.5ст.223 ЦПК України.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду є:

- повторна, тобто друга поспіль неявка позивачав судове засідання;

- повідомлення позивача (заявника) про судове засідання належним чином;

- відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;

- неявка в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;

- від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що справа до розгляду призначалась, зокрема на09 серпня 2023 року, 26 вересня 2023 року, 31 жовтня 2023 року.

Згідно з частинами 2,4,5,6 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Виклики до суду за допомогою sms-повідомлення здійснюються у відповідності з наказом Державної судової адміністрації від 01.06.2013 р. № 73, яким затверджено Порядок надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді sms-повідомлень.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку № 73 текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику sms-повідомленням лише післяподання нимдо судузаяви пронамір отриманнясудової повісткивелектронному виглядіза допомогоюsms-повідомлення. Так заява оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 201/6092/17 (провадження № 61-48215св18) вказано, що «у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS (а. с. 114), згідно якої ОСОБА_5 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 25 липня 2018 року на 12 год 25 хв. Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив ОСОБА_5 про дату, час і місце судового засідання».

Так, в матеріалах справи міститься довідки про доставку SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка-повідомлення» на 09.08.2023 року та 26.09.2023 року, яка не є доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, оскільки із заявами про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення остання, не звертався.

Окрім того,в матеріалах справивідсутні будь-які відомості про повідомлення представника позивача ОСОБА_4 на судові засідання, призначені на 09.08.2023 року, 26.09.2023 року.

За таких обставин, позивачку та її представника не було належним чином повідомлено про розгляд справи, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позову без розгляду.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач звернулась до суду із позовною заявою в липні 2021 року і справа перебуває в провадженні суду понад 2,5 роки.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вищезазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених п.3 ч.1ст.257 ЦПК Українидля залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвала суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст.ст.376,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Залізничногорайонного судум.Львова від31жовтня 2023року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06.03.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.