Постанова від 06.02.2024 по справі 521/15787/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2411/24

Справа № 521/15787/15-ц

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2018 року у справі № 521/15787/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя,

встановив:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 05.03.2018 року, зміненого постановою Верховного суду від 03.06.2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя було задоволено. Розділено домоволодіння та надвірні споруди за адресою: АДРЕСА_1 , що було набуте за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку домоволодіння та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку загальною площею 192,6 кв.м, житловою площею 69,0 кв.м, гаража літ. «М», та виділити в натурі: - у підвалі: 3-2 коридор пл. 7,8 кв.м. вартістю 61 703 грн.; 3-3 підсобне пл. 24,0 кв.м. вартістю 189 857 грн.; 3-6 сходи пл. 4,8 кв.м. вартістю 37 971 грн., загальною площею у підвалі: 36,6 кв.м. - на 1 поверсі: 3-7 коридор пл. 10,0 кв.м. вартістю 109 530 грн.; 3-8 житлове пл. 24,1 кв.м. вартістю 263 968 грн.; 3-9 санвузол пл. 5,5 кв.м. вартістю 60 242 грн.; 3-10 кухня пл. 14,0 кв.м. вартістю 153 342 грн.; 3-11 комора пл. 2,6 кв.м. вартістю 28 478 грн.; 3-12 тамбур пл . 2,8 кв.м. вартістю 30 668 грн.; 3-13 сходи пл. 4,8 кв.м. вартістю 52 575грн. Загальною площею 1 поверху: 63,8 кв.м., загальною вартістю: 988 334 грн. Вхід в виділену частину будинку зберегти існуючий з боку двору на 1-й поверх, що має сполучення з підвальними приміщеннями по внутрішніх сходах. Вселено ОСОБА_2 , в 1/2 частку домоволодіння та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку загальною площею 192,6 кв.м, житловою площею 69,0 кв.м, гаража літ. «М». Зобов`язано ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_2 , в користуванні 1/2 часткою домоволодіння та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку загальною площею 192,6 кв.м, житловою площею 69,0 кв.м, гаража літ. «М». Визнано за ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку домоволодіння та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку загальною площею 192,6 кв.м, житловою площею 69,0 кв.м, гаража літ. «М», та виділити в натурі: - у підвалі: 3-1 комора пл. 5,7 кв.м. вартістю 45 091 грн.; 3-4 гараж пл. 20,6 кв.м. вартістю 162 961грн.; 3-5 комора пл. 4,5 кв.м. вартістю 35 598 грн. Загальною площею у підвалі: 30,8 кв.м.; - на 2 поверсі: 3-14 коридор пл. 6,1 кв.м. вартістю 66 814 грн.; 3-15 житлове пл. 11,0 кв.м. вартістю 120 483 грн.; 3-16 житлове пл. 12,7 кв.м. вартістю 139 103 грн.; 3-17 ванна пл. 5,6 кв.м. вартістю 61 337 грн.; 3-18 житлове пл. 21,2 кв.м. вартістю 232 204 грн.; 3-19 сходи пл. 4,8 кв.м., вартістю 52 575 грн. Загальною площею 2 поверху: 61,4 кв.м., загальною вартістю 916 166 грн. Вхід в виділену частину будинку зберегти існуючий з боку двору в підвал і організувати на другий поверх за допомогою влаштування зовнішніх сходів і дверного отвору на внутрішні сходи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю у вартості ідеальної частки в спільній частковій власності в сумі 36 084 грн.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2018 року, у якій просила суд роз`яснити рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2018 у справі № 521/15787/15-ц, зазначивши: - чи підлягає виділенню земельна ділянка на якій розташовано будинок у власність ОСОБА_1 для влаштування сходів на другий поверх спірного будинку; - чи потрібно мені отримувати додатково дозвіл на будівництво іншого власника частини будинку - ОСОБА_2 ; чи потрібно мені узгодити геометричний розмір цих сходинок, а саме за на власний розсуд, чи за погодженням з ОСОБА_2 ; на кого та в якій мірі покладено обов`язок щодо приведення інженерних комунікацій (електромережа, водопостачання тощо) розташованих у спірному будинку, а також обов`язок влаштування входу на другий поверх спірного будинку відповідно до рішення суду від 05.03.2018 у справі № 521/15787/15-ц; як чином довести ці комунікації до другого поверху, зокрема чи можливо їх провести шляхом механічної фіксації водопроводу до стінки першого; хто та за чий рахунок буде встановлювати додаткові окремі лічильники електропостачання, водопостачання та роз`яснити місце їх розташування; кому ( у власності кого) залишається лічильники та відповідна мережа електро та водопостачання, котрі були встановлені для відповідної подачі електроенергії та водопостачання до моменту поділу будинку.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду не є зрозумілим та не дає підстави для однозначного тлумачення його змісту, що може призвести до його неповного та порушення прав та законних інтересів заявниці. Так рішення суду є незрозумілим в частині необхідності організації на другий поверх спірного будинку за допомогою влаштування зовнішніх сходів і дверного отвору на внутрішні сходи. При розділі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами, кожному із них, переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщеній, яка була придбана за час шлюбу та також є об?єктом спільної власності, а саме на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , без зміни її цільового призначення, пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку.

Однак, ОСОБА_1 звертає увагу суду, що зазначене в рішенні суду влаштування зовнішніх сходів потребує виділення земельної ділянки для їх облаштування. Не визначення судом площі такої земельної ділянки є суттєвою обставиною, яка може вплинути на подальший розділ земельної ділянки. Для належного влаштування сходів з зовнішньої сторони будинку, відповідно до резолютивної частини рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2018 року необхідне виділення земельної ділянки, на якій такі сходи будуть розташовані.

Окрім того, влаштування сходинок є не що іншим , як зведення об`єкта нерухомості, в зв`язку з чим, з метою виконання судового рішення в частині влаштування сходинок, не зрозуміло чи потрібно заявнику отримувати додатково дозвіл на будівництво іншого власника частини будинку - ОСОБА_2 .

Не зрозумілим так і залишилось питання щодо розміру цих сходинок, а саме за на власний розсуд , чи за погодженням з ОСОБА_5 у власність позивача виділено частину будинку, яка є самостійною, автономною з огляду на наявність інженерних комунікацій та не потребує додаткового влаштування.

При цьому виділення ОСОБА_1 частини будинку, яка не є самостійною та автономною з точки зору наявності інженерних комунікацій покладає надмірний тягар на відповідачку та не відповідає принципу пропорційності та справедливості. Не роз`яснення рішення з наведених підстав призведе до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1 . Враховуючи те, що у висновку експерта не вирішено питання влаштування інженерних комунікацій, облаштування входу на другий поверх та влаштування сходів на другий поверх спірного буднику, а мотивувальна та резолютивна частина рішення не містять однозначних тверджень щодо вирішення даного питання, на думку заявниці наявні підстави для роз`яснення рішення суду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2018 року у справі № 521/15787/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що роз`яснення судового рішення у спосіб, який просить визначити відповідачка, фактично є вирішенням позовних вимог, що не були заявлені позивачем при пред`явленні позову.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву.

Скаржниця зауважила, що суд першої інстанції безпідставно, за власної ініціативи та у неповноважному складі суду розглянув заяву про роз`яснення рішення, яка нею повторно не подавалась, інші доводи апеляційної скарги дублюють зміст заяви про роз`яснення рішення, яким на її думку суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, із заявою (клопотанням) про відкладення розгляду справи не звертались, що не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру для примусового виконання.

В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 800/211/16 встановлено таке: «необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Щодо посилань скаржниці на те, що суд першої інстанції безпідставно та за власною ініціативою зареєстрував матеріали заяви про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси віл 05 березня 2018 року, яка нею повторно не подавалась, колегія суддів відхиляє такі як безпідставні та такі, що не підтверджені сторонами жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Натомість, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси віл 05 березня 2018 року у справі №521/15787/15-ц, підписана особисто заявницею, подана до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси та зареєстрована 15 серпня 2023 року за вхідним №47467.

Також, колегія суддів зауважує про те, що у долученому до заяви платіжному дорученні про сплату судового збору платником зазаначена ОСОБА_1 , дата платежу 11 серпня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду вказаної заяви неповноважним складом суду колегія суддів відхиляє, зважаючи на таке.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2018 року у справі № 521/15787/15-ц ухвалено головуючим суддею Целухом А.П., який рішенням ВРП №1252/0/15-19 від 23 квітня 2019 року був звільнений у відставку.

З протоколу автоматизованого розподілу суддями від 15 серпня 2023 року убачається, що головуючим суддею у справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси віл 05 березня 2018 року у справі №521/15787/15-ц визначено суддю Мазун С.І.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно із частинами першою, другою, третьою та п`ятою статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно із частиною одинадцятою статті 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 02.04.2015 року № 25 раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору.

Тож, зважаючи на звільнення у відставку головуючого судді, яким було розглянуто справу №521/15787/15-ц по суті, колегія суддів вважає, що визначення головуючого суддів для розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси віл 05 березня 2018 року у справі №521/15787/15-ц відбувся із дотриманням наведених вище норм, а отже не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, з підстав, визначених п.1 ч.3 ст. 376 ЦПК України.

Щодо викладених у апеляційній скарзі обставин необхідності роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси віл 05 березня 2018 року у справі №521/15787/15-ц, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бюрг та інші проти Франції" (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гору проти Греції" №2) [ВП], § 41" (Gorou v. Greece no.2).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Викладені скаржницею підстави роз`яснення рішення зводяться до суб`єктивного тлумачення скаржницею норм права, незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи без посилення на такі, що не були враховані під час розгляду поданої нею заяви судом першої інстанції.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , з підстав, наведених в оскаржуваному судовому рішенні.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання судом

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з мотивів наведених у скарзі.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2024 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова