Рішення

від 20.02.2024 по справі 908/2902/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/224/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 Справа № 908/2902/23

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА», код ЄДРПОУ 30796627

2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про солідарне стягнення суми 413071,22 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Якушев С.О.;

від відповідача-1: Шулякова М.В.;

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №30796627-КД-4 від 28.01.2022, а саме: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 332500,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 80571,22 грн, всього - загальної суми 413071,22 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.09.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2902/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 03.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2902/23 (номер провадження 9/224/23). Справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. До господарського суду 17.10.2023 від відповідача-1 надійшло заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 23.10.2023 постановлено здійснювати розгляд справи №908/2902/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.11.2023. Ухвалою суду від 01.11.2023 підготовче засідання відкладено на 28.11.2023. Ухвалою суду від 28.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 09.01.2024. Ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження у справі №908/2902/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2024. У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 31.01.2024, потім до 20.02.2024.

20.02.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором №30796627-КД-4 від 28.01.2022 з додатковою угодою до нього № 1 від 28.01.2022. Так, відповідач-1 припинив здійснювати щомісячні платежі, передбачені Графіком платежів. Відповідач-2, в свою чергу, відповідно до договору поруки №30796627-ДП-4/1 від 28.01.2022 несе солідарну відповідальність, як поручитель відповідача-1, за виконання останнім зобов`язань за кредитним договором. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 546, 549-552, 553, 554, 599, 560, 569, 610, 612, 625, 651, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.173, 174,193 ГК України, умовами кредитного договору № 30796627-КД-4 від 28.01.2022 (з додатковою угодою), укладеного між позивачем та відповідачем-1, умовами договору поруки №30796627-ДП-4/1 від 28.01.2022, укладеного між позивачем та відповідачем-2. Позивач просив позов задовольнити.

Відповідач-1 ТОВ «НІКА» проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Перерахування банком та отримання товариством коштів за кредитним договором не є спірним. Додатком № 1 до кредитного договору сторонами погоджено графік платежів, згідно з яким перший платіж (тіло кредиту) товариство мало здійснити 01.04.2022. Через введення в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану, перебуванням у місці здійснення діяльності товариства військових формувань Російської Федерації, наказом директора ТОВ «НІКА» від 25.02.2022 № 11 оголошено простій в діяльності товариства з 28.02.2022. Населений пункт с. Нестерянка Пологівського району Запорізької області, де зареєстроване ТОВ «НІКА» та знаходяться всі виробничі потужності товариства з 04.03.2022 перебуває у тимчасовій окупації. ТОВ «НІКА» призупинило трудові відносини зі своїми працівниками; останні платежі через АТ КБ «Приватбанк» проведено 25.02.2022, а з 28.02.2022 товариство господарську діяльність не здійснювало. Відтак, виконати свої зобов`язання перед банком своєчасно товариство не мало ані фізичної, ані фінансової можливості. Грошових коштів на рахунку для автоматичного списання банком товариство не мало. Відповідач-1 вважає, що порушення умов кредитного договору сталося з незалежних від нього причин, внаслідок дії форс-мажорних обставин. Згідно листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 ТПП підтвердила настання форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Неможливість відповідачем-1 виконати свої договірні зобов`язання перед банком виникла внаслідок протиправних дій збройних формувань Російської Федерації, які не тільки пограбували підприємство (вивезли врожай 2021 року, оргтехніку та матеріально-технічні цінності), а й пошкодили та викрали сільськогосподарську техніку, що підтверджується заявами до поліції про вчинення злочину. Враховуючи той факт, що наявність форс-мажорних обставин звільняє лише від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, Товариство визнає наявність обов`язку із повернення отриманих кредитних кошів в розмірі 332500,00 грн, у випадку підтвердження позивачем дотримання порядку розірвання договору. Щодо розміру нарахованих процентів за користування кредитом, відповідач-1 у відзиві зазначив, що не погоджується з наведеним позивачем розрахунком процентів за користування кредитом. Свою позицію відповідач мотивує тим, що п. 2.1 Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 та п. А.6 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,40 % річних. Відповідач-1 вважає, що позивач не надав суду належних і достатніх доказів, які підтверджують зміну розміру індексу UIRD. Законом України № 661-VІ від 12.12.2008 Банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятків випадків, встановлених законом. До позовної заяви не додано належних доказів повідомлення відповідача-1 про зміну розмірів базової процентної ставки у спосіб, визначений абз. 5 п. 2.1 Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022. Таким чином, як зазначив відповідач, банком не доведено правомірність нарахування нових розмірів процентів за користування кредитом на підставі змінених процентних ставок за кредитом. Крім того, позивачем у позовній заяві не обґрунтовано та не підтверджено документально пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов договору. Згідно з наданим позивачем розрахунком, банк здійснює нарахування процентів на залишок простроченої заборгованості, застосовуючи при цьому процентну ставку (прострочену). Відповідач-1 вважає, що нарахування банком процентів на прострочену суму заборгованості у розмірі 28,80%, передбаченому п. А.7 кредитного договору, є саме мірою відповідальності боржника, а не платою за користування кредитом. Відтак, нарахування та заявлення до стягнення суми 12495,26 грн процентів є безпідставним і необґрунтованим.

Від відповідача-1 до суду 17.10.2023 також надійшло клопотання про витребування доказів у позивача та доповнення до цього клопотання (надійшло до суду 30.10.2023). У задоволенні зазначеного клопотання відповідача-1, в редакції доповнення до клопотання, судом відмовлено, про що викладено в ухвалі суду від 28.11.2023.

07.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1. Позивач, зокрема, зазначив, що Приватбанк скористався своїм правом на дострокове стягнення боргу за кредитним договором у судовому порядку без попереднього надсилання будь-якої письмової вимоги, у відповідності до умов пунктів 2.3.2, 2.3.8 Кредитного договору та ч. 2 ст.1050 ЦК України. Щодо процентів на поточну та прострочену заборгованість за кредитом, позивачем зазначено, що нарахування здійснювалось за формулою, визначною у п.2.1 Додаткової угоди № 1 до кредитного договору, банком нараховувалась однакова процентна ставка на всю суму залишку всієї непогашеної заборгованості: як поточної, так і простроченої. За прострочення виконання зобов`язань не нараховувалися проценти. Отже, за весь час дії договору застосовувалося положення, спочатку п. А 6 Кредитного договору, а потім п. 2.1 Додаткової угоди № 1до кредитного договору (змінювана процентна ставка за формулою), жодна міра відповідальності до позичальника через порушення ним зобов`язань не застосовувалася і у позові не зазначена. Повідомлення про зміну процентної ставки надсилались банком усім сторонам, яке здійснюється зазвичай через додаток Приват24, Viber або голосове повідомлення, або електронною поштою. При цьому, строк зберігання подібних повідомлень є нетривалим.

10.11.2023 від позивача до господарського суду надійшла заява про надання документів (в порядку ст. 42 ГПК України), в якій позивачем зазначено, що під час підготовчого провадження у даній справі, а саме - 27.10.2023 відбулось часткове погашення заборгованості за Кредитним договором № 30796627-КД-4 від 28.01.2022 в загальному розмірі 10848,74 грн (двома платежами: 4348,74 грн та 6500,00 грн), які були спрямовані в порядку ст. 534 ЦК України та пункту 4.6. Кредитного договору на погашення процентів. Позивач зазначив, що враховуючи те, що банк продовжує нараховувати проценти, то загальна сума боргу за кредитним договором не зменшилася, а навпаки дещо збільшилась, тому Банк, як позивач, не зменшує розмір позовних вимог.

27.11.2023 від відповідача-1 до суду надійшло пояснення, в якому, зокрема, наведений контррозрахунок заборгованості по тілу кредиту та процентам на залишок поточної заборгованості, в тому числі з урахуванням часткової оплати в сумі 10848,74 грн.

20.02.2024 до суду від відповідача-1 надійшла заява в якій зазначено про повне виконання ним рішення суду у справі № 908/673/23.

Щодо даної заяви суд зазначає, що викладені у ній обставини не стосуються розгляду по суті даної справи № 908/2902/23.

Відповідач-2 в судові засідання з розгляду справи по суті не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Відзив на позовну заяву не надав. У підготовчому засіданні 09.01.2024 представник відповідача-2 в усній формі зазначив, що не буде користуватись правом на подання відзиву та щодо заявлених позовних вимог підтримує позицію відповідача-1.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ:

28 січня 2022 року Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА» (Позичальник, відповідач-1) було укладено Кредитний договір № 30796627-КД-4 (далі Кредитний договір).

У пунктах 6.1, 6.2 Кредитного договору визначено, що цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

Підписання сторонами 28.01.2022 вказаного Кредитного договору електронними підписами та скріплення його електронними печатками підтверджується відповідним протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

За змістом п. 1.1 Кредитного договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (кредит) надається Банком для придбання Позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника: ТОВ АПОСТОЛІВАГРОМАШ, ЄДРПОУ 30871179.

Згідно п.п. А.1., А.2 Кредитного договору, вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредиту. Ліміт цього Договору: 340416,68 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 332500 грн придбання основних засобів; у розмірі 7916,68 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п..п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Відповідно до п. А.3 Кредитного договору термін повернення кредиту: 01.12.2026.

В п. А.4 Кредитного договору визначено рахунок для обслуговування кредиту: 29097020206529, отримувач: АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 30796627 (IBAN: UA393133990000029097020206529).

За змістом п.п. 2.2.6, 2.3.4, 2.3.5 Кредитного договору, Банку надано право списувати грошові кошти з поточних рахунків Позичальника при настанні термінів будь-якого з платежів, передбачених цим Договором, зокрема для виконання зобов`язань з погашення кредиту та сплати процентів, у межах сум, що належать до сплати Банку.

28.01.2022 між позивачем та відповідачем-1 була укладена Додаткова угода № 1 до вищевказаного Кредитного договору (далі Додаткова угода №1), яка є його невід`ємною частиною.

З п. 2 Додаткової угоди № 1 слідує, що сторони узгодили внести зміни в Кредитний договір та викласти умови Кредитного договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування, в редакції цієї Додаткової угоди.

У п.А.5 Кредитного договору визначено, що зобов`язання Позичальника забезпечуються: договором застави сільськогосподарської техніки № 30796627-ДЗ-4/1 від 28.01.2022; договором поруки № 30796627-ДП-4/1 від 28.01.2022.

Так, 28.01.2022 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2 у справі) було укладено Договір поруки 30796627-ДП-4/1 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, предметом цього Договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ТОВ «НІКА» (Боржник) за Кредитним договором № 30796627-КД-4 від 28.01.2022 невідновлювальної кредитної лінії на суму 340416,68 грн з терміном дії до 01.12.2026.

Як свідчать матеріали справи, АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, на підставі умов п. 1.1 Кредитного договору №30796627-КД-4 від 28.01.2022 позивачем перераховано на рахунок ТОВ АПОСТОЛІВАГРОМАШ (ЄДРПОУ 30871179) кредитні кошти у розмірі 332 500,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 172129337 від 31.01.2022 з призначенням платежу: «Оплата за договором поставки № 1-378-Р від 28.01.2022 з ПДВ» та випискою по рахунку за період з 28.01.2022 по 17.08.2023 (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідачем-1 підтверджено отримання від позивача кредитних коштів на підставі кредитного договору № 30796627-КД-4 від 28.01.2022, як то слідує з його відзиву.

У зв`язку із порушенням позичальником грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З положень ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України, зокрема, визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В п.2.7. Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 до Кредитного договору №30796627-КД-4 від 28.01.2022 встановлено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

У пункті 4.1 Кредитного договору сторони узгодили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору.

Пунктом А.6 Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,4% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За змістом п. 2.1. Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 до Кредитного договору, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка є змінюваною та на дату укладення Додаткової угоди становить 14,4 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці ) + 7%;

де індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу інфляції UIRD є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національною Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов цієї Додаткової угоди за перший квартал користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 7% річних. Розмір, що зазначений в цьому пункті Банк щоквартально переглядає (п.2.3).

В п. 2.4 Додаткової угоди визначено, що позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п. 2.1 2.3 цієї Додаткової угоди.

Згідно з п.2.10. Додаткової угоди № 1 у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.

Відповідно до п. А.8 Кредитного договору, проценти, встановлені п. п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

У Додатку № 1 «Графік платежів» до Додаткової угоди № 1 визначено порядок та строки погашення кредиту щомісячними платежами: першого числа кожного місця в розмірі 33250 грн, починаючи з 01.04.2022 та остаточним погашенням кредиту 01.12.2026.

Позивачем надано в матеріали справи виписки по рахункам для обслуговування кредиту за період з 28.01.2022 по 17.08.2023 (т. 1 а.с. 59-70) та розрахунок заборгованості за договором №30796627-КД-4 від 28.01.2022 станом на 18.08.2023 (т. 1 а.с. 87-88), відповідно до яких оплата щомісячних платежів на погашення тіла кредиту згідно з Графіком погашення кредиту позичальником не здійснювалась, з 02.10.2022 (після закінчення кредитних канікул) заборгованість за кредитом винесена на прострочення. У розрахунку відображені часткові надходження грошових коштів в рахунок сплати процентів, які мали місце у лютому, березні та травні 2022 року.

31.01.2022 ТОВ «НIКА» сплатило на користь Банку суму у розмірі 3325,00 грн в якості разової комiсiї згiдно пункту 2.5 Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору №30796627-КД-4 от 28.01.2022, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

У пункті 2.3.8 Кредитного договору, зокрема, передбачено, що Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань Позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього Договору.

За змістом пункту 2.3.2 Кредитного договору, при порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, Банк має право, зокрема, зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування. Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 756/2996/17, у зв`язку із порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу ст. 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосередньо в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, при настанні порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, зокрема, зобов`язання щодо внесення щомісячних платежів, які передбачені Графіком платежів, банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Зазначеним спростовуються заперечення відповідача-1 щодо необхідності надсилання банком позичальнику повідомлення про розірвання договору з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 541, ч. 1 ст. 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до приписів ч. 2, 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Як зазначалося вище, на забезпечення виконання ТОВ «НІКА» зобов`язань за Кредитним договором № 30796627-КД-4 від 28.01.2022 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки 30796627-ДП-4/1 від 28.01.2022.

У пункті 2.1.2 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Умовами п. 1.2 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки обумовлено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок боржника і поручителя за основним зобов`язанням перед кредитором, АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати стягнення наявної заборгованості солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.

Стосовно наведених відповідачем-1 у відзиві доводів щодо введення в Україні воєнного стану та тимчасової окупації з початку березня 2022 року с.Нестерянка Пологівського (раніше Оріхівського) району Запорізької області, яке є місцезнаходженням та місцем провадження господарської діяльності ТОВ «НІКА», внаслідок чого порушення зобов`язання за договором було спричинено дією форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством України передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

За змістом ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема (але не виключно): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години.

В частині 1 ст. 14-1 вказаного Закону визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями. Вказаний лист Торгово-промислової палати України є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов`язань.

Більш того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов`язань згаданий вище лист від 28.02.2022 р. можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов`язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

З огляду на це, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

До того ж, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України можливе звільнення саме від відповідальності.

З урахуванням викладеного, наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування заходів відповідальності (зокрема, неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів. В даному ж випадку заявлені позивачем до стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами не є відповідальністю.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором та виписками по рахункам, заборгованість позичальника за тілом неповернутого кредиту складає 332500,00 грн (в т.ч. 99750,00 грн прострочена заборгованість), 80571,22 грн - заборгованість за процентами нарахованими по 18.08.2023 (в т.ч. прострочені проценти 41679,52 грн).

Відповідачі викладені у позовній заяві обставини не спростували, доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо своєчасного та повного здійснення платежів згідно графіку до Кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом згідно з умовами, визначеними Кредитним договором з урахуванням Додаткової угоди № 1 до нього, суду не надали.

Факт прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором відповідачами не заперечено.

Щодо нарахованої та заявленої позивачем до стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 до Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом є змінюваною, яка залежить від індексу UIRD, що надає Банку право змінювати щокварталу процентну ставку за користування кредитом, яка не може перевищувати розмір за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7,00%, але може бути меншою. На дату укладення додаткової угоди базова процентна ставка (змінювана), яка була визначена на наведеною формулою, становила 14,40% річних.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості по процентам, банком нараховувалася процентна ставка (поточна) на суму залишку всієї непогашеної заборгованості: за період з 01.02.2022 по 31.03.2022 включно в розмірі 14,40% річних, з 01.04.2022 по 30.06.2022 включно 14,04 % річних, з 01.07.2022 по 30.09.2022 включно 13,63% річних, з 01.10.2022 по 31.12.2022 включно 17,70 % річних, з 01.01.2023 по 31.03.2023 включно 18,15% річних, з 01.04.2023 по 30.06.2023 включно 19,00 % річних, з 01.07.2023 по 18.08.2023 включно 20,5% річних.

При цьому, у відповідності до умов Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, банком застосовувалась процентна ставка за формулою: індекс UIRD (3 місяці) + 7% до всієї суми заборгованості за кредитом. Тобто нарахування здійснювалось Банком на суму залишку всієї непогашеної заборгованості без розмежування поточної та простроченої заборгованості по наданому кредиту. Передбачена умовами кредитного договору процентна ставка від суми простроченої заборгованості при порушенні Позичальником грошового зобов`язання не застосовувалась, як то слідує з пояснення позивача (т. 1 а.с. 145-148), в якому, зокрема, зазначено, що під час нарахування процентів не застосовувалися положення пункту А. 6.1 Кредитного договору, а застосовувалось положення п. 2.1 Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору.

Отже посилання відповідача-1 у відзиві на те, що позивачем при розрахунку використано проценти в розмірі за порушення грошового зобов`язання, які є мірою відповідальності, є безпідставним.

Вищенаведеними висновками суду спростовується всі заперечення відповідача-1, які в усній формі підтримані представником відповідача-2, та посилання відповідачів на необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Наданий відповідачем-1 контррозрахунок розміру заборгованості по тілу кредиту та процентам в цілому є необґрунтованим та відхиляється судом, оскільки він не відповідає умовам кредитного договору та обставинам даної справи.

Вирішуючи спір в частині належної до стягнення суми заборгованості за процентами суд враховує, що у заяві про долучення доказів, яка надійшла до господарського суду 10.11.2023, позивач зазначив, що 27.10.2023 відбулось часткове погашення заборгованості за кредитним договором №30796627-КД-4 від 28.01.2022 в загальному розмірі 10848,74 грн.

До вищевказаної заяви позивачем додані копії платіжних інструкцій №НS027В00MW від 27.10.2023 та № НS027В025В від 27.10.2023, згідно з якими на рахунок АТ КБ «Приватбанк» надійшли грошові кошти в сумі 4348,74 грн та в сумі 6500,00 грн відповідно, з призначенням платежів: «Погашення заборгованості за кредитним договором 30796627-КД-4 від 28.01.2022».

Позивач, посилаючись на ст. 534 ЦК України та пункту 4.6. Кредитного договору у вказаній заяві зазначив, що дані грошові кошти були спрямовані на погашення процентів. При цьому, позивач зауважив, що не зменшує розмір позовних вимог, враховуючи те, що банк продовжує нараховувати проценти та загальна сума боргу за кредитним договором не зменшилася, а навпаки збільшилась.

Щодо даних обставин, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 12/1120/16, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Крім того, за змістом п. 4.6 Кредитного договору, зобов`язання за цим Договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього Договору не наступив, виконуються у наступній послідовності: кошти отримані від Позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 2.2.15, 2.3.13 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі простроченої винагороди, далі винагороди, далі процентів згідно п. 2.2.16 цього Договору, далі страхового платежу згідно п. 2.2.16 цього Договору, далі простроченого кредиту, далі кредиту, якщо інше не передбачено п. 7.3 цього Договору.

За таких обставин, а також враховуючи умови п. 4.6 Кредитного договору щодо черговості погашення вимог за зобов`язанням (послідовності зарахування платежів), грошові кошти в загальному розмірі 10848,74 грн, сплачені відповідачем-1 27.10.2023, підлягають зарахуванню в рахунок часткового погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, яка заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, провадження у справі № 908/2902/23 в частині вимог про стягнення з відповідачів суми 10848,74 грн заборгованості за процентами підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги в іншій частині, а саме в частині солідарного стягнення з відповідачів суми 332 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та суми 69 722,48 грн заборгованості за відсотками, з підстав, що наведені вище, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином позов в цілому задовольняється судом частково.

В частині 1 ст. 129 ГПК України, зокрема, визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат зі сплати судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 10 848,74 грн заборгованості за процентами за відсутністю предмета спору, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету: сума 162,73 грн судового збору - пропорційно розміру вимог по яким провадження у справі підлягає закриттю. Вказана сума судового збору буде повернута позивачу ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже витрати з сплати судового збору в іншій частині, а саме у розмірі 6033,34 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), покладаються на відповідачів.

При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 908/2902/23 в частині вимог про стягнення суми 10848 грн 74 коп. заборгованості за процентами за відсутністю предмета спору.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА», код ЄДРПОУ 30796627 (70561, Запорізька область, Пологівський (Оріхівський) район, с.Нестерянка, вул. 40 років Перемоги, буд. 10) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 332 500 (триста тридцять дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, суму 69 722 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн 48 коп. заборгованості за процентами.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА», код ЄДРПОУ 30796627 (70561, Запорізька область, Пологівський (Оріхівський) район, с. Нестерянка, вул.40 років Перемоги, буд. 10) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 3016 грн (три тисячі шістнадцять) грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д) суму 3016 (три тисячі шістнадцять) грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва