Рішення

від 06.03.2024 по справі 909/1189/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1189/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 231 274 грн 37 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" із позовною заявою до Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 231274 грн 37 коп., з яких 195983 грн 51 коп. - сума основного боргу; 28971 грн 73 коп. - пеня; 1738 грн 30 коп - 3% річних; 4580 грн 83 коп. - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань.

21.12.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 08.01.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у встановлений судом строк не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В статті 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу природний газ. Однак відповідач не оплатив вартість спожитого газу, внаслідок чого виникла заборгованість. За прострочення виконання зобов`язання позивач керуючись п. 4.5 Типового договору та ст.625 ЦК України нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Обґрунтував позовні вимоги положеннями ст. 526,549, 612, 625, 714 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України та було визначене постачальником "останньої надії" на ринку природного газу за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

В п. 2 постанови КМУ від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2021 №1236" (далі постанова КМУ №1102) визначено, що зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа (відповідач) в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 30.09.2015 №2501 затвердила Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - постачальник).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2. договору).

В п. 1.3. договору визначено, що цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 1.4. договору, терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення:

- ЕІС-код - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт споживача;

- оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт споживача;

- особистий кабінет - особиста веб-сторінка споживача на веб-сайті постачальника, що містить персоніфіковані дані споживача, статистичні дані про ціни та нарахування і сплату за договором та іншу інформацію, що пов`язана з виконанням договору;

- персоніфіковані дані - персоніфіковані дані щодо споживача (прізвище, власне ім`я та по батькові, назва (для споживача, що не є побутовим), ЕІС-код, поштова адреса об`єкта споживача, ЄДРПОУ (для споживача, що не є побутовим));

- постачальник "останньої надії" (далі - постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";

- сайт постачальника (сайт) - веб-сайт постачальника в мережі Інтернет, який містить чинну редакцію договору та Правил постачання, а також загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником та споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником та іншу необхідну інформацію;

- споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Інші терміни, що не визначені в цьому договорі, мають значення, передбачені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 та Правилами постачання. Надалі за текстом цього договору постачальник та споживач, коли вживаються окремо, іменуються - сторона, коли спільно - сторони.

Згідно з пунктом 2.1. договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2. договору).

Згідно з пунктом 3.3. договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Згідно з пунктом 4.4. договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1. та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

У пункті 8.2. договору передбачено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператор газотранспортної системи, за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 відповідача автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - "Кодекс ГТС").

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в цьому випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб - додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

За наведеного, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується наданими позивачем доказами, а саме:

- листом ТОВ "Оператор газорозподільної системи України" від 10.07.2023 № ТОВВИХ-23-9286 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом;

- інформацією щодо закріплення споживача в Реєстрі споживачів постачальників;

- інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з 01.01.2023 - 31.01.2023;

- інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з 01.02.2023 - 28.02.2023;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);

- повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ (АТ "Івано-Франківськгаз"), які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

ТОВ "Оператор газорозподільної системи України" у листі від 10.07.2023 № ТОВВИХ-23-9286 надав скріншот з інформаційної платформи щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M589S00V (відповідач) в Реєстрі споживачів "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B) та щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M589S00V за період 01.01.2023 - 28.02.2023.

Позивач належним чином виконував свої договірні зобов`язання.

З огляду на викладену інформацію, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000M589S00V у зазначений період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B), становить 4,99007 куб.м.

За період 01.01.2023 - 28.02.2023 позивач передав відповідачу 4,99007 куб.м. природного газу на загальну суму 195983 грн 51 коп., що підтверджується актами № 1580 та №3413 приймання-передачі природного газу.

Позивач направив відповідачу рахунки на оплату природного газу №4863 та №8472, докази направлення яких долучив до матеріалів справи.

Відповідач доказів оплати газу, отриманого в січні та лютому 2023 року на суму 195 983 грн 51 коп. не надав.

За порушення строків здійснення розрахунку за спожитий газ позивач керуючись п.4.5. договору та ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати і звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема ЗУ "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Згідно з п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Суд встановив, що між сторонами укладений такий договір постачання газу, отже спірні правовідносини є договірними відносинами постачання природного газу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ч. 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно з пунктами 1,2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Висновки суду.

Зважаючи на те, що факт порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу підтверджується матеріалами справи, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення 195 983 грн 51коп. заборгованості за спожитий природний газ обґрунтована та належить до задоволення.

Суд також перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та пені за період 01.03.2023 30.06.2023 та інфляційних втрат за період березень 2023 року - червень 2023 року та зазначає, що поданий позивачем розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 195 983 грн 51коп. основної заборгованості, 28 971 грн 73 коп. пені, 1 738 грн 30 коп. 3% річних та 4 580 грн 83 коп. інфляційних втрат.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 775 грн 30 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №000001773 від 22 грудня 2023 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2 775 грн 30 коп., покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73,74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи про стягнення 231 274 грн 37 коп. задовольнити.

Стягнути з Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, вул. Шухевича, буд.21, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 22188352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, (код 40121452) 195 983 (сто дев"яносто п"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят три) грн 51коп. заборгованості за спожитий природний газ, 28 971 (двадцять вісім тисяч дев"ятсот сімдесят одну) грн 73 коп. пені, 1 738 (одну тисячу сімсот тридцять вісім) грн 30 коп. 3% річних та 4 580 (чотири тисячі п"ятсот вісімдесят) грн 83 коп. інфляційних втрат, а також 2 775 (дві тисячі сімсот сімдесят п"ять) грн 30 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2024

Суддя Т.В. Максимів