Рішення

від 22.02.2024 по справі 910/15454/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2024Справа № 910/15454/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" про стягнення 2 873 458,33 грн,

за участю представників:

позивача: Найдьонова Є.В.;

відповідача: Банцер О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" (далі - Підприємство) 2 873 458,33 грн, з яких: 1 989 956,09 грн - основний борг, 580 087,23 грн - пеня, 232 352,01 грн - інфляційні втрати, 71 063,00 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду від 2 грудня 2020 року № 03/02-12/20-КРП-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

17 жовтня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог вищевказаної ухвали подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 листопада 2023 року.

17 листопада 2023 року через підсистему "Електронний суд" від Підприємства надійшов відзив на позовну заяву від вказаної дати з клопотанням про поновлення строку на його подання. У вказаному відзиві відповідач зазначив, що обставини, на які позивач посилається у позовній заяві, досліджувалися у рішенні Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року та набрало законної сили. Зокрема, у вказаному рішенні встановлено, що заборгованість Підприємства перед Товариством за договором підряду від 2 грудня 2020 року № 03/02-12/20-КРП-2, підтверджена належними документами та доказами, становить 1 574 334,07 грн. Цим же рішенням суду вказана сума заборгованості на підставі пункту 12.10. договору була зменшена на суму пені у розмірі 345 169,36 грн та суму штрафу в розмірі 316 549,79 грн, нарахованих Підприємством у зв`язку з простроченням Товариством виконання робіт за договором. Таким чином, заборгованість відповідача за договором становила 912 614,92 грн, які були зараховані Підприємством за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16 листопада 2023 року № 654 у рахунок погашення наявної у позивача перед Підприємством заборгованості на загальну суму 1 074 614,06 грн. Відтак, на думку Підприємства, у нього відсутня будь-яка заборгованість перед Товариством за вищевказаним правочином. У зв`язку з цим відповідач також вважав необґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій та компенсаційних виплат, оскільки, на його думку, строк оплати виконаних позивачем робіт не настав.

23 листопада 2023 року через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати про відкладення розгляду справи та про продовження строку на подання відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання Підприємства про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, про продовження Підприємству з власної ініціативи суду строку на подання відзиву на позовну заяву до 17 листопада 2023 року, про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів, про продовження Товариству строку на подання відповіді на відзив до 30 листопада 2023 року на підставі відповідного клопотання останнього від 23 листопада 2023 року та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21 грудня 2023 року.

4 грудня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшла відповідь на відзив від 30 листопада 2023 року № 30/11-1. У вказаній заяві по суті справи позивач зазначив, що виконані ним роботи за липень 2022 року підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи. Крім того, під час розгляду справи № 910/11719/22 Господарським судом міста Києва не було досліджено обставини необґрунтованості відмови відповідача від підписання спірних актів виконаних робіт, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості Підприємства за договором становить 1 989 956,09 грн. Крім того, Товариство вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою Підприємства від 16 листопада 2023 року № 654 не відповідає приписам чинного законодавства.

12 грудня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від Підприємства надійшли заперечення від 11 грудня 2023 року, у яких відповідач зазначив, листом від 2 серпня 2022 року вих. № 337 повідомляв позивача у встановленому договором порядку про зауваження і недоліки до робіт за спірними актами, у зв`язку з чим правомірно відмовився від їх підписання. У свою чергу, рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22 встановлено, що спірні акти не підтверджують виконання відповідачем всіх взятих на себе за договором зобов`язань. Отже, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у заявленому розмірі є необґрунтованими та не підтверджуються жодними належними доказами, так само як і вимоги щодо стягнення пені, інфляційних витрат і трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2024 року.

25 січня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Підприємства надійшло клопотання від цієї ж дати про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю його представника в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 22 лютого 2024 року.

У судовому засіданні 22 лютого 2024 року представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не передбачено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року та набрало законної сили 13 вересня 2023 року, встановлено, що 2 грудня 2020 року між Товариством та Підприємством було укладено договір підряду № 03/02-12/20-КПР-2, за умовами якого позивач у цій справі зобов`язався своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені даним договором строки підрядні роботи на об`єкті, який визначається відповідно до додатків до даного правочину, його додаткових угод та додатків до них, а відповідач - оплатити виконанні Товариством роботи в порядку та на умовах даного договору.

Склад та обсяги робіт, що доручаються виконати Товариству, визначаються даним договором, додатковими угодами до нього, додатками, локальним кошторисом та проектною документацією (пункт 1.2. зазначеного правочину).

Відповідно до пункту 2.5. договору остаточна вартість доручених Товариству робіт визначається на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт, складених з урахуванням договірної ціни й фактично виконаних об`ємів робіт за звітний період.

За пунктами 3.1., 3.2. та 3.5. вказаного правочину, якщо інше не передбачене даним договором та/бо додатковими угодами до нього, Товариство зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 2-х робочих днів з дати підписання цього договору та виконати належним чином роботи та передати їх Підприємству в терміни, визначені сторонами у додатках до договору, додаткових угодах до договору та додатках до них. Роботи вважаються виконаними та прийнятими Підприємством тільки після їх передачі в установленому даним договором порядку за актом та підписання акта введення в експлуатацію, якщо згідно з чинним законодавством підписання такого акта є обов`язковим для такого виду робіт. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

У пунктах 4.7., 4.9., 4.13. договору передбачено право Підприємства: відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду; не підписувати акт про прийняття виконаних робіт у випадку ненадання Товариством до цього акта всієї виконавчої документації (журнал виконаних робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування та устаткування, журнал авторського нагляду, матеріали перевірок тощо на роботи та паспортів, сертифікатів, інструкцій, гарантійних талонів та іншої документації на обладнання, що постачалось підрядником на об`єкт при виконанні цей договору, інші документи, що надаються згідно з вимогами ДБН та СНіП); розірвати даний договір в односторонньому порядку в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об`єкта), вимагаючи відшкодування збитків, за умови істотних порушень Товариством умов договору. Під істотними порушеннями в договорі розуміється: прострочення підрядником виконання робіт на строк понад 10 календарних днів від погоджених сторонами строків; порушення правил техніки безпеки більше 2-х разів, що зафіксовано приписами служби техніки безпеки Підприємства, або якщо порушення правил техніки безпеки призвело до нещасного випадку; виконання робіт з відхиленням від проекту.

За умовами пунктів 4.14., 4.19., 4.22., 4.29. договору Товариство зобов`язано: виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору та додатками до нього, та в установлені договором строки роботи відповідно до проектної документації, вимог ДБН України, СНіП та додатків до даного договору; передати закінчені роботи у порядку, передбаченому законодавством та договором; не пізніше 1-го робочого дня з дати встановлення обставин, що перешкоджають виконанню підрядником своїх зобов`язань за договором, письмово інформувати замовника про такі обставини, а також про заходи, необхідні для їх усунення, в іншому випадку підрядник не має права посилатись на наявність таких обставин; щомісячно до 25-го числа звітного місяця надавати Підприємству документи по обліку робіт у капітальному будівництві (форми КБ-3 та акти здачі-приймання виконаних робіт).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2., 5.5., 5.10. договору забезпечення робіт проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється Товариством, якщо інше не визначено умовами даного правочину. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам або ненадання її в обсязі, необхідному для виконання робіт, Товариство протягом 1-ї доби з моменту встановлення такого факту письмово повідомляє про це Підприємство. В інакшому випадку Товариство не має права посилатись на такі обставини. Якщо інше не передбачено даним договором або додатковою угодою до нього, Товариство розробляє за власний рахунок проект виконання робіт, технологічні карти та іншу необхідну документацію щодо робіт, які виконуються ним згідно договору, та затверджує їх у Підприємства. Обов`язок оформлення всієї виконавчої документації під час та після виконання робіт покладається на Товариство.

Підписання даного договору уповноваженими представниками обох сторін засвідчує, що будівельний майданчик підготовлений Підприємством у повній відповідності до вимог даного договору, нормативних актів України та вимог ДБН і Товариство прийняло такий будівельний майданчик та готове розпочати виконання робіт у погоджені сторонами строки (пункт 7.1. договору).

Відповідно до пунктів 9.1.- 9.2. вказаного правочину розрахунки за виконані роботи здійснюються наступним чином: якщо додатками до даного договору або додатковими угодами до нього передбачений обов`язок Підприємства сплатити Товариству авансовий платіж, Підприємство перераховує на поточний рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі, визначеному сторонами у додатках до договору, додаткових угодах до нього та додатків до них. Подальші розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 10-ти банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, крім випадків, зазначених у пунктах 9.4., 9.5., 12.10., 12.11. цього договору. Остаточні взаєморозрахунки за договором проводяться Підприємством за фактично виконані обсяги робіт, з урахуванням усунення недоліків робіт за рахунок Товариства.

Згідно з пунктами 10.1.- 10.2. договору передача-приймання виконаних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання акта здачі-приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 протягом 10-ти робочих днів з моменту закінчення робіт та надання Товариством вказаних актів Підприємству на підпис, або останнє надає мотивовану відмову від прийняття робіт та підписання вказаних документів у той же строк. У випадку мотивованої відмови Підприємства від прийняття робіт внаслідок наявності недоліків або дефектів у роботі, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання. При цьому, термін їх усунення не може перевищувати 7 календарних днів. Якщо протягом вказаного строку Товариство не виправить вказані дефекти, Підприємство має право їх виправити власними засобами та коштами або за допомогою третіх осіб, а Товариство зобов`язується відшкодувати всі пов`язані з цим витрати. Якщо виявлені недоліки, дефекти в роботі не можуть бути усунені, Підприємство має право відмовитись від прийняття таких робіт та вимагати компенсації збитків.

За недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт Товариство сплачує Підприємству неустойку відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них. За прострочення передбачених договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад 10 календарних днів Підприємство вправі застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від договору та або/підрядник сплачує замовнику штраф відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них (пункти 12.2., 12.3. зазначеного правочину).

Відповідно до пунктів 12.10., 12.13. договору Підприємство має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у відповідності до умов договору, а також на суми інших платежів, які Товариство повинно здійснити на користь Підприємства за цією угодою. Нарахування штрафних санкцій припиняється тільки після виконання зобов`язання в натурі.

У випадках, прямо передбачених договором, Підприємство має право відмовитись від цього правочину/розірвати його шляхом направлення письмового повідомлення на адресу Товариства, вказану в договорі. У такому випадку договір вважається розірваним на 10-й день з дати відправлення повідомлення або вручення його під розпис уповноваженій особі Товариства. У повідомленні про розірвання договору або про відмову від його виконання Підприємство зобов`язане вказати дату обстеження об`ємів виконаних Товариством робіт. Оплаті підлягають роботи, виконані Товариством до дати припинення його зобов`язань по виконанню робіт, у разі виконання цих робіт у відповідності до умов даного договору (пункти 14.2.- 14.4. зазначеного правочину).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками цих юридичних осіб і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Завершення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулось під час його дії (пункт 16.4. договору).

Додатком до договору від 2 грудня 2020 року № 01 визначено перелік необхідних документів та засобів з охорони праці й пожежної безпеки до початку проведення робіт на об`єкті будівництва.

Іншим додатком до договору від 2 грудня 2020 року № 1 сторони визначили об`єкт та вид робіт, що виконуються за договором, а саме: влаштування систем протипожежного та протидимного захисту (у тому числі монтажні та пусконалагоджувальні роботи всіх систем) житлового будинку № 2 на об`єкті "Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вулиця Київська на території 3-го мікрорайону ІV житлового району міста Бровари".

За умовами вказаного додатку до договору Товариство зобов`язане: надати Підприємству документацію, яка підтверджує якість використаних матеріалів та обладнання, відповідність вартості закупівлі таких матеріалів/обладнання погодженим з Підприємством рахункам, а саме - сертифікати, паспорти, копії видаткових накладних та/або іншу документацію; при погодженні актів виконаних робіт надати Підприємству раніше погоджені рахунки на закупівлю матеріалів/обладнання та копії видаткових накладних на отримання матеріалів/обладнання; виконати повний комплекс робіт по даному договору та передати Підприємству готові до експлуатування системи з належним чином оформленою виконавчою та технічною документацією, необхідною для їх прийняття в постійне експлуатування; оформити та надати Підприємству акти індивідуальних та комплексних випробувань на виконані системи згідно з даним договором.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору визначено договірну ціну робіт - 3 165 497,86 грн з ПДВ. Договірна ціна включає в себе вартість: супутніх матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, допоміжних витрат підрядника по виконанню робіт; проведення всіх супутніх та підготовчих робіт, необхідних для виконання повного комплексу робіт; монтажних та пусконалагоджувальних робіт всіх систем, розробки та погодження із замовником технологічних схем, проведених випробувань технічного звіту; інші необхідні витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт за даним договором.

Товариство зобов`язалось розпочати виконання обумовлених робіт з дати підписання вказаного договору й отримання авансового платежу, виконати належним чином роботи і передати їх Підприємству протягом 90 календарних днів у межах строків, визначених графіком виконання робіт. Роботи по даному договору є завершеними з моменту надання Підприємству оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства актів прийняття в експлуатування всіх систем, передачі у працездатному стані всіх систем по даному договору за умов проведення індивідуальних та комплексних випробувань з наданням відповідних актів (пункт 3 додатку № 1 до договору).

Відповідно до графіка виконання робіт виконання монтажу систем протипожежного захисту на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вулиця Київська на території 3-го мікрорайону ІV житлового району міста Бровари", - виконується протягом 3-х місяців без прив`язки до конкретних дат.

Пунктом 4 додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди від 16 листопада 2021 року № 2/з у строк до 1 лютого 2021 року Підприємство перераховує на поточний рахунок Товариства авансовий платіж на закупівлю матеріалів й обладнання в розмірі 465 359,88 грн з ПДВ. У строк до 19 листопада 2021 року Підприємство перераховує на поточний рахунок Товариства 2-й авансовий платіж на матеріали у розмірі 700 000,00 грн з ПДВ. Подальші розрахунки здійснюються відповідно до пункту 9.1.2. договору, а саме: на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, за винятком сум гарантійного утримання та вартості проавансованого/их матеріалу/робіт.

Відповідно до пункту 9.1 додатку № 1 до договору підписання акта виконаних робіт Підприємством здійснюється після пред`явлення йому виконаних робіт за даним правочином за умови відсутності зауважень до повноти і якості таких робіт та виключно після оформлення й надання акта прийняття в експлуатацію влаштованих систем, а також передачі в працездатному стані таких систем експлуатуючій та обслуговуючій організації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року також встановлено, що на виконання умов цього договору Підприємство перерахувало позивачу грошові кошти в розмірі 165359,88 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 26 січня 2021 року № 127 на суму 465 359,88 грн та від 30 листопада 2021 року № 3592 на суму 700 000,00 грн. У свою чергу, Товариство виконало свої зобов`язання за договором неналежним чином та не у повному обсязі на загальну суму 2 739 693,95 грн.

Вказаним рішенням суду встановлено, що з урахуванням перерахованих Підприємством авансових платежів, враховуючи приписи пункту 12.10. договору, за яким заборгованість Підприємства за виконані Товариством роботи була зменшена на суму нарахованих відповідачем у цій справі обґрунтованих сум пені та штрафу, в останнього перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 912 614,92 грн.

Зазначеним рішенням позов Підприємства задоволено частково, стягнуто з Товариства на його користь 615 323,56 грн пені, 459 290,50 грн штрафу та 16 119,21 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог Підприємства відмовлено.

2 жовтня 2023 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство зазначило, що на виконання умов договору ним було виконано роботи на загальну вартість 3 155 315,97 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних робіт за травень - липень 2022 №№ 1-16 на вищевказану загальну суму.

Як було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22, та як вбачається з матеріалів даної справи, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних робіт за травень - червень 2022 №№ 1- 10 на загальну суму 2 739 693,95 грн були підписані та скріплені печатками обох сторін. У той же час, акти приймання виконаних робіт за липень 2022 №№ 11- 16, підписані та скріплені лише з боку Товариства.

На підтвердження факту виконання робіт за актами за липень 2022 року позивачем були надані копії: акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту від 9 червня 2022 року № 03/02-12/20-КРП-2, акта прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння від 17 травня 2022 року, акта гідростатичного випробування систем внутрішнього протипожежного водопроводу від 9 червня 2022 року № 03/02-12/20-КРП-2, акта проведення комплексних випробувань СПЗ від 9 червня 2022 року, акта робочої комісії про прийняття обладнання після комплексного випробування у працездатному стані від 9 червня 2022 року, відомості змонтованих приладів та обладнання від 9 червня 2022 року, акта прийому-передачі комплектації обладнання в пожежних шафах від 1 липня 2022 року. Зазначені вище документи підписані з боку уповноважених осіб Товариства і були направлені Підприємству листом від 15 липня 2022 року.

Однак, листом від 2 серпня 2022 року № 337 відповідач у цій справі відмовився підписати акти №№ 11- 16 за липень 2022 року, висловивши зауваження щодо відображених у них робіт, а саме: № 11 - один з чотирьох блискавкоприймачів встановлений не по проекту; використовувались непроектні матеріали; відсутня виконавча документація; № 12 - при виконанні монтажних робіт використовувались непроектні матеріали, а їх аналоги; відсутня виконавча документація; № 13 - відсутня виконавча документація; № 14 - відсутня виконавча документація; відсутній акт прийому-передачі резерву; № 15 - відсутня виконавча документація; № 16 - дефектний акт відсутній на демонтажні роботи. Підприємство вказало, що вказаний лист є мотивованою відмовою від підписання актів.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 ЦК України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу позивача на те, що поданим ним документам уже була надана оцінка в рішенні Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року і повторна їх оцінка в даній справі суперечить приписам чинного законодавства щодо обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, а також принципу правової визначеності.

Зокрема, за результатом дослідження поданих позивачем документів суд у вказаному рішенні дійшов висновку про те, що останні не підтверджують факт належного виконання позивачем всіх взятих на себе зобов`язань за договором.

При цьому, пунктом 1 додатку № 1 до договору прямо визначено, що Товариство зобов`язане надати Підприємству документацію, яка підтверджує якість використаних матеріалів та обладнання, відповідність вартості закупівлі таких матеріалів/обладнання погодженим Підприємством рахункам, а саме - сертифікати, паспорти, копії видаткових накладних та/або іншу документацію; при погодженні актів виконаних робіт надати Підприємству раніше погоджені рахунки на закупівлю матеріалів/обладнання та копії видаткових накладних наданих на отримання матеріалів/обладнання; виконати повний комплекс робіт по даному договору та передати Підприємству готові до експлуатування системи з належним чином оформленою виконавчою та технічною документацією, необхідною для їх прийняття в постійне експлуатування; оформити та надати Підприємству акти індивідуальних та комплексних випробувань на виконані системи згідно з умовами договору.

Однак, як вбачається з листа Підприємства від 2 серпня 2022 року № 337, усі вищевказані документи в повному обсязі разом із спірними актами за липень 2022 року останньому передані не були.

При цьому, умовами договору не передбачено жодних вимог до форми та змісту документа, яким повинна відповідати мотивована відмова Підприємства від підписання актів у разі виявлення недоліків у виконаних позивачем роботах.

Позивач у даній справі не був позбавлений права та можливості виправити у передбаченому договором порядку виявлені недоліки. Однак, жодних дій на їх усунення не здійснив, обмежившись лише посиланням на повне виконання своїх зобов`язань за договором. Доказів зворотного позивачем суду подано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що обґрунтована сума заборгованості відповідача, яка підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, на час звернення позивача до суду з даним позовом, як було визначено в рішенні Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22, становила 932 899,67 грн.

Заявлена Товариством позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 057 056,42 грн є необґрунтованою, непідтвердженою належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

У той же час, у матеріалах справи наявна копія заяви Підприємства від 16 листопада 2023 року вих. № 654 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій відповідач повідомив позивача про здійснення ним зарахування зустрічних однорідних вимог за правочинами, грошові зобов`язання за якими встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22, у результаті якого грошове зобов`язання Підприємства перед Товариством в сумі 912 614,92 грн припиняється в повному обсязі та грошове зобов`язання Товариства перед Підприємством, враховуючи залишок невиконаних грошових зобов`язань після здійснення зарахування, становить 161 999,14 грн (1 074 614,06 грн - 912 614,92 грн), які Товариство зобов`язане сплатити на користь відповідача у даній справі. Належним чином засвідчені копії доказів направлення вказаної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу Товариства наявні в матеріалах даної справи.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, у момент усної заяви однієї зі сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно із статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про застосування наслідків недійсності такого правочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 2 квітня 2019 року в справі № 918/539/18.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існують зустрічні однорідні вимоги - взаємні грошові зобов`язання, що виникли на підставі укладених між ними договорів підрядів: від 2 грудня 2020 року № 03/02-12/20-КРП-2 та від 19 травня 2021 року № 01/19-05/21-МДГ-2, які були підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22, що набрало законної сили.

Судом також встановлено, що докази оскарження позивачем вищевказаної заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог чи докази неможливості зарахування таких вимог, у матеріалах справи відсутні.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.

Оскільки Підприємство під час розгляду даної справи шляхом зарахування зустрічних однорічних вимог погасило у повному обсязі суму його заборгованості за договором в загальному розмірі 912 614,92 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви Підприємства від 16 листопада 2023 року вих. № 654, і така вимога відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог не була визнана недійною або невиконуваною у судовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в справі в частині зазначеної суми основного боргу, у зв`язку з чим вважає за необхідне провадження у ній щодо вказаної суми закрити на підставі даної норми.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною оплатою Підприємством виконаних позивачем робіт за договором Товариство просило суд стягнути з відповідача 580 087,23 грн пені, нарахованої на суму основного боргу в розмірі 1 574 334,00 грн за період з 15 липня 2022 року по 30 вересня 2023 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 12.6. договору визначено, що за порушення умов і термінів оплати, передбачених пунктом 9.1.2. вказаного правочину, Підприємство виплачує Товариству пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості робіт за кожний день затримки платежу.

Разом із цим, відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Тобто, після розірвання договорів їх умови припиняють діяти і правове регулювання відносин між сторонами здійснюється на законодавчих, а не договірних підставах, оскільки розірвання договорів у контексті статей 598 та 651 ЦК України є підставою для припинення зобов`язання. Після розірвання договору між сторонами не існує договірних правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, яке підтверджено судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання. Тобто, з моменту розірвання договору, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 904/4156/18 та постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року в справі № 757/56446/20-ц.

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням позивачем строків виконання робіт за договором, факт чого встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22 та не заперечувалося сторонами під час розгляду даної справи, Підприємство, скориставшись передбаченим пунктом 4.13. договору правом, у визначеному пунктом 14.2. договору порядку, направило 30 листопада 2022 року на адресу Товариства повідомлення про розірвання договору. У вказаному повідомленні зазначено, що договір слід вважати розірваним на 10-й день з дати відправлення такого повідомлення або його вручення уповноваженій особі позивача. Належні докази направлення вказаного повідомлення позивачу наявні в матеріалах цієї справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, укладений між сторонами договір був розірваний Підприємством в односторонньому порядку з 15 грудня 2022 року. Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відтак, нарахування пені після вказаної дати суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, позивачем невірно визначено базу нарахування пені (суму основного боргу).

Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22 встановлено, що Товариство є таким, що прострочило виконання своїх зобов`язань за договором з 1 березня 2022 року. Відтак, з урахуванням перерахованих Підприємством авансових платежів та приписів пункту 12.10. договору, за яким заборгованість Підприємства за виконані Товариством роботи була зменшена на суму нарахованих відповідачем у цій сум пені та штрафу на загальну суму 661 719,15 грн, судом було визначено, що сума заборгованості Підприємства перед позивачем становить 912 614,92 грн.

Оскільки позивачем невірно визначено період прострочення нарахування вказаної штрафної санкції, а також базу нарахування пені (суму основного боргу), судом здійснено власний розрахунок пені, належною до стягнення сумою якої є 95 637,05 грн. Отже, заявлена Товариством вимога про стягнення з Підприємства пені підлягає задоволенню у вищевказаному розмірі.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 484 450,18 грн пені є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 71 063,00 грн трьох процентів річних та 232 352,01 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 15 липня 2022 року по 30 вересня 2023 року на суму 1 574 334,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із цим, як вже було зазначено судом, позивачем невірно визначено базу нарахування вказаних компенсаційних виплат, у зв`язку з чим судом здійснений їх власний розрахунок.

За розрахунком суду, підлягають стягненню з відповідача: 33 229,18 грн трьох процентів річних та 101 074,47 грн інфляційних втрат. Відтак, дана позовна вимога підлягає задоволенню у вказаному розмірі. У задоволенні вимог Товариства про стягнення з відповідача 37 833,82 грн трьох процентів річних та інфляційних втрат у розмірі 131 277,54 грн слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

При цьому, суд відхиляє посилання Підприємства на ненастання строку оплати виконаних та прийнятих ним робіт за договором, з огляду на приписи пункту 12.10. вказаного правочину, яким передбачено право відповідача на зменшення будь-яких платежів за договором на величину збитків, пені, штрафів, нарахованих у відповідності до умов даного правочину, оскільки саме передбачене цим пунктом договору право Підприємства на зменшення його грошових зобов`язань за договором не змінює загального порядку розрахунків за вказаним правочином, у тому числі строку оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт. Тобто, вказаний пункт договору передбачає виключно можливість Підприємства зменшити розмір своєї заборгованості перед Товариством на величину нарахованої відповідачем пені та штрафу й провести належну оплату за виконані позивачем роботи саме у зменшеному розмірі, що не є тотожним праву на притримання оплати виконаних робіт.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року в справі № 910/11719/22 встановлено, що у Підприємства настав обов`язок по оплаті виконаних позивачем робіт і саме на підставі вимог пункту 12.10. договору загальну суму такого основного боргу було зменшено до 912 614,92 грн на суму нарахованої Підприємством пені в розмірі 345 169,36 грн та 316 549,79 грн штрафу.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи заяви позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3 448,15 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код 42056140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим" (03179, місто Київ, вулиця Верховинна, будинок 91; ідентифікаційний код 39039742) 95 637 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот тридцять сім) грн 05 коп. пені, 101 074 (сто одну тисячу сімдесят чотири) грн 47 коп. інфляційних втрат, 33 229 (тридцять три тисячі двісті двадцять дев`ять) грн 18 коп. трьох процентів річних та 3 448 (три тисячі чотириста сорок вісім) грн 15 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код 42056140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим" (03179, місто Київ, вулиця Верховинна, будинок 91; ідентифікаційний код 39039742) 912 614 (дев`ятсот дванадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн 92 коп. основного боргу закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 4 березня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко