Рішення

від 06.03.2024 по справі 910/19581/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2024Справа № 910/19581/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрафільтр»

про стягнення 6.480,00 грн

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ:

22.12.2023 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрафільтр» про стягнення 6.480,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 09/03/1238-мтр від 05.10.2022 відповідач мав поставити позивачу товар загальною вартістю 64.800,00 грн у строк до 14.11.2022. Відповідач поставив частину товару 14.12.2022, що підтверджується видатковими накладними № 585 від 12.12.2022 та № 584 від 12.12.2022. Решту товару - фільтроелемент Р111098 у кількості 10 шт. для НГВУ «Полтаванафтогаз» вартістю 19.200,00 грн досі не поставлено та прострочено його поставку на 410 днів. За умовами п. 6.9 договору за прострочення постачання товару на 30 і більше календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого вчасно товару. Відповідач повідомив позивача листом № 3 від 17.07.2023 про неможливість поставити залишок товару. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано обов`язків належним чином, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій на загальну суму 6.480,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19581/23 від 26.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

02.01.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/19581/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.01.2024 було 12.01.2024 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600076786656 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04215, м. Київ, просп. Гонгадзе Георгія, 26А, кв. 30, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 09.01.2024, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 29.01.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600076786656, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 13.02.2024 включно.

31.01.2024 від відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 910/19581/23 у зв`язку з тим, що штрафні санкції у сумі 6.840,00 грн були сплачені на користь позивача згідно претензії № 79/П від 18.10.2023 до того як було ухвалено відкриття провадження у справі, а саме 06.11.2023.

02.02.2024 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 910/19581/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що відповідачем повністю сплачено пред`явлену позивачем до стягнення суму. Позивач зазначає, що йому стало відомо про сплату штрафних санкцій після отримання від відповідача листа № 6 від 30.01.2024, в якому останній повідомив позивача про здійснення такої оплати та надав копію платіжного доручення № 3775 від 06.11.2023.

Суд розглянувши заявлені позивачем та відповідачем клопотання про закриття провадження у справі відзначає наступне

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Подана позивачем та відповідачем копія платіжного доручення № 3775 від 06.11.2023 свідчить, що відповідачем перераховано позивачу кошти в сумі 6.480,00 грн до звернення позивача з позовом до суду.

Отже, за відсутності належних доказів, що свідчать про сплату відповідачем боргу після звернення позивача з позовом до суду, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тому заяви позивача та відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультрафільтр» (продавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу № 09/03/1238-мтр (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем у визначений договором строк поставлено товар не у повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 6.840,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Пунктом 11.1 договору сторонами погоджено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, але у будь-якому разі - до повного виконання взаємних зобов`язань сторін.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

У додатку № 1 до договору сторони узгодили, що продавець має поставити покупцю наступний товар:

1) Фільтр D170G06AV, виробник Filtres Італія Get-Fa у кількості 10 шт.;

2) Фільтр D170G06AV, виробник Filtres Італія Get-Fa у кількості 10 шт.;

3) фільтроелекмент Р111098, виробник Donaldson США у кількості 10 шт, загальною вартістю 64.800,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 07.11.2022 сторонами внесено зміни до додатку № 1 до договору та визначено, що відповідач має поставити позивачу наступний товар

1) Фільтр D142G06AV, виробник Filtres Італія Get-Fa у кількості 10 шт.;

2) Фільтр D142G06AV, виробник Filtres Італія Get-Fa у кількості 10 шт.;

3) фільтроелекмент Р111098, виробник Donaldson США у кількості 10 шт, загальною вартістю 64.800,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору продавець зобов`язався передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Пунктом 5 додатку № 1 до договору визначено термін поставки: 40 (сорок) календарних днів з дати підписання договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведені норми та встановлені договором умови відповідач мав поставити товар у строк до 14.11.2022 включно.

Відповідно до п. 5.3 договору датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підсипаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем поставлено позивачу товар (фільтр гідравлічний КНМ-142G06AV-D) на загальну суму 45.600,00 грн, що підтверджується наступними видатковим накладними, які позивачем підписані 14.12.2022

№ 584 від 12.12.2022 на суму 22.800,00 грн;

№ 585 від 12.12.2022 на суму 22.800,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що товар - фільтроелекмент Р111098, виробник Donaldson США у кількості 10 шт вартістю 19.200,00 грн позивачу так і не був поставлений.

Натомість відповідач звернувся до позивач з листом № 3 від 17.07.2023, в якому відповідач повідомив про неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором в частині поставки фільтрів Р111098, виробник Donaldson США, у зв`язку з чим просив укласти додаткову угоду про закриття договору без постачання цього товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 6.9 договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2%, а вразі прострочення термінів постави на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем обґрунтовано здійснено нарахування штрафу у розмірі 6.480,00 грн (10% від вартості несвоєчасно поставленого товару загальною вартістю 64.800,00 грн), оскільки мало місце прострочення поставки на 30 і більше днів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 06.11.2023 платіжною інструкцією № 3775 сплатив позивачу кошти в розмірі 6.840,00 грн (в призначенні платежу зазначено - сплата штрафу за прострочення термінів постачання згідно договору № 09/03/1238-мтр від 05.10.2022).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, оспорені або не визнані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених, оспорених або не визнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже цих прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Однак, позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача з боку відповідача щодо несплати штрафних санкцій у розмірі 6.840,00 грн на момент звернення з позовом до суду (22.12.2023).

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова