Ухвала

від 06.03.2024 по справі 910/2591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

06.03.2024Справа № 910/2591/24

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Політек» (03048, м. Київ, вул. Медова, 8) заборгованості у розмірі 249 500, 00 грн.

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (в заяві про видачу судового наказу зазначений як фізична особа-підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Політек» про стягнення заборгованості у розмірі 249 500, 00 грн за Договором поставки товару №1-02/02 від 03.03.2022.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про припинення суб`єкта господарювання, заявника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - 14.09.2021, підстава: власне рішення.

Приписами ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Виходячи з вищенаведеного, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 втратив статус підприємця з 14.09.2021 однак, договір поставки товару №1-02/02 від 03.03.2022 заявник укладав все ж як ФОП, хоч і не мав такого статусу на дату вчинення правочину, та відповідно і на дату подання заяви про видачу судового наказу у березні 2024.

З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 342/1333/17, від 14.02.2023 у справі № 591/1068/22).

Разом з тим, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.

Як зазначено вище, аналогічні норми містяться в ч. 3 ст. 147 ГПК України.

У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник, укладаючи у березні 2022 року господарський договір за своєю правовою природою діяв як фізична особа, з огляду на припинення підприємницької діяльності у вересні 2021 (попри зазначення у договорі статусу ФОП).

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 1 статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому при здійсненні особою систематичної підприємницької діяльності за відсутності реєстрації як суб`єкта господарювання, йдеться про незаконне здійснення суб`єктом підприємницької діяльності за що настає відповідальність визначена, зокрема статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, у випадку одноразового продажу товару заявником як фізичною особою, такий спір не може бути підсудний господарському суду, оскільки, заявник в такому разі не здійснював підприємницьку діяльність, і у разі отримання доходу від продажу товару, заявник зобов`язаний здійснити оплату податків на доходи фізичних осіб (ПДФО), що визначено у пункті 167.1 Податкового Кодексу України.

У випадку ж якщо, заявник проводив систематичну господарську діяльність, в тому числі і за договором №1/02/02 від 03.03.2022, то заявник повинен звернутись до господарського суду із доведенням в загальному порядку наявності між сторонами господарських відносин та поясненням здійснення такої діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання.

Відтак, в будь-якому разі, подана заява про видачу судового наказу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу (припинено суб`єкт господарювання).

При цьому суд роз`яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу в наказному провадженні не перешкоджає зверненню до господарського суду з позовом у загальному порядку.

Зокрема, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись статтями 20, 147, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Політек» про стягнення заборгованості у розмірі 249 500, 00 грн.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких