Рішення

від 29.01.2024 по справі 910/19060/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2024Справа № 910/19060/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс»

про стягнення 678601,20 грн,

Представники:

від позивача Нікогосян О.С.

від відповідача Євсеєнко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом акціонерне товариство «Українська залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» про стягнення 678601,20 грн.

Суд своєю ухвалою від 18.12.2023 відкрив провадження у справі № 910/19060/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач при визначенні розміру плати за використання вагонів перевізника (позивача) при здійсненні за замовленням відповідача перевезення у серпні 2022 року за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 по території України помилково застосував значення середньої швидкості для внутрішнього або імпортного сполучення замість експортного сполучення, внаслідок чого розмір плати був занижений на 678601,20 грн. Обґрунтовуючи необхідність застосування для визначення розміру плати значення середньої швидкості саме для експортного сполучення позивач посилається на те, що вантаж відправлений зі станції відправлення Драбове-Барятинське до станції призначення Одеса-Порт для вивезення водним транспортом у Швейцарію, а тому є експортним вантажем. Сума у розмірі 678601,20 грн є вартістю наданих послуг за використання вагонів позивача, яка підлягає стягненню з відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» подало клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач вважає, що зі сторони позивача має місце зміна ціни в договорі, що законом не допускається. Оскільки накладна є обов`язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, сторони, підписавши залізничні накладні № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022, дійшли згоди щодо вартості послуг, і цю вартість відповідач сплатив. Зміни до перевізних документів не внесено, а тому залізниця не має права вимагати сплати додаткової вартості послуг. Перевезення здійснено в межах території України і воно не є міжнародним. Позивач підміняє поняття «експортні вантажі» з поняттям «експортне сполучення».

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності. Так, позивач пропустив погоджений сторонами один рік позовної давності, оскільки по спірним перевезення вантаж відповідачу був виданий 30.08.2022, а позивач звернувся з позовом до суду 14.12.2023.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Промвагонтранс» (замовник), шляхом подачі заяви до акціонерного товариство «Українська залізниця» (перевізник), приєдналось до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір). Умови Договору встановлені акціонерним товариством «Українська залізниця», оприлюднені на його електронній сторінці (вебсайт http://uz-cargo.com/), з якими ТОВ «Промвагонтранс» ознайомилось та прийняло в цілому. З 01.08.2022 акціонерне товариство «Українська залізниця» ввела в дію нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Предметом Договору (п. 1.1) є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника пов`язаних з цим супутніх послуг, і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору обов`язком перевізника є: приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів.

У свою чергу замовник зобов`язався сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику. За Договором сторони встановили попередній механізм оплати послуг перевізника, який передбачав обов`язок замовника на підставі самостійно визначеного розміру попередньої оплати відповідно до діючих тарифів та умов Договору внесення коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, що належить перевізникові. Перевізник, по мірі виконання перевезень та надання послуг, відображає в особовому рахунку використання коштів для оплати провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних (п. 2.1.4 Договору, розділ 4 Договору).

Надання послуг підтверджується накладною (п. 1.4 Договору).

До складу провізних платежів за перевезення вантажу у власному вагоні, відповідно до п. 3.2 Договору, включається плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).

Порядок визначення розміру плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) є предметом регулювання п. 3.2.1 Договору, який містить формулу, що застосовується для такого нарахування. Зокрема, сторони передбачили при перевезенні по території України як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) таку формулу:

В= Вван + Впор;

Вван = Спл х Тван ;

Впор = Спл х Тпор, де:

Вван - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон;

Впор - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон;

Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі;

Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі;

Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.

Розрахункова кількість діб використання власного вагону перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:

Тван = Lван/ Vср,

Тпор = L ван х Кпп/ Vср, де:

Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;

Vср - середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки.

У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної;

Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у додатку 1-2 до Договору.

У серпні 2022 року позивач здійснив перевезення вантажу відповідача у власних ваганах (зерновозах) зі станції відправлення Драбове-Барятинське до станції призначення Одеса-Порт (експ.). Зокрема, перевезення мало місце за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022, відповідно до яких перевезення здійснено з 24.08.2022 по 30.08.2022, вантаж слідував на експорт для вивезення водним транспортом у Швейцарію.

Розмір плати за кожною з цих залізничних накладних за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів склав 348001 грн (графа 36 у накладних), а разом 696002 грн.

Оплата цих послуг у розмірі 696002 грн мала місце 25.08.2022 відповідно до встановленого Договором порядку платежів - позивач на суму наданих послуг зменшив внесену відповідачем на рахунок зі спеціальним режимом використання попередню оплату. Про що свідчить перелік № 20220825 від 25.08.2022, у якому перевезення за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 вказані серед відправлень у міжнародному сполученні, а вартість послуг за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів відображено у розділі «додаткові збори та послуги».

При визначенні розміру плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів позивач застосував ставку плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу (Спл) у розмірі 4350,01 грн на підставі рішення про визначення відповідача переможцем електронного аукціону (протокол № RCE001-UA-20220808-28364), а не ту, що передбачена додатком 1-2 до Договору. Водночас, правомірність таких дій позивача не є спірною обставиною, застосування її є результатом спільних дій сторін, жодна з яких не ставить їх під сумнів, а тому ці дії не є предметом дослідження судом.

Показник середньої швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (Vср) при розрахунку розміру плати позивач застосував як 91 км/добу. Цей показник передбачений таблицею 3 додатку 1-2 Договору, відповідно до якої застосовується для перевезення вантажів зерновозами у внутрішньому або імпортному сполученні. Показник середньої швидкості перевезення власного вагону перевізника за одну добу для експортного сполучення, відповідно до таблиці 3 додатку 1-2 Договору, становить 50 км/добу.

В рамках вирішення цього спору підлягає з`ясуванню належність перевезення за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 до експортного сполучення або до внутрішнього сполучення, та можливість стягнення коштів без внесення змін щодо вартості послуг, зазначених у цих накладних.

Вирішуючи ці обставини суд виходить з такого.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України «Про залізничний транспорт» ( 273/96-ВР ).

За статтею 8 цього Закону перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Перевезення є одним із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Питання, пов`язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються главою 64 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Договір перевезення вантажу посідає особливе місце у системі цивільно-правових договорів, що опосередковують перевізний процес. У силу цього договору (ч. 1 ст. 909 ЦК України) одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, договір перевезення вантажу належить до двосторонніх, оплатних і реальних договорів.

На залізничному транспорті договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі шляхом оформлення накладної. Зокрема, відповідно до Статуту залізниць України (далі - Статут), який затверджений 6 квітня 1998 року постановою Кабінету Міністрів України № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Накладна є основним перевізним документом, де зазначаються всі умови перевезення, а саме: найменування й місцезнаходження сторін договору; найменування вантажоодержувача; найменування й кількість вантажу; умови перевезення і строки перевезення; назва місць навантаження й розвантаження; вартість перевезення тощо.

Згідно зі ст. 23 Статуту договір перевезення вантажів є укладеним з моменту видачі відправником перевізникові вантажу разом з накладною. Прийняття вантажу для перевезення засвідчується на накладній штемпелем перевізника й видачою ним відправникові квитанції. З цього моменту всі умови, викладені у накладній, стають умовами договору перевезення.

При здійсненні системних перевезень власник (володілець) вантажу і перевізник можуть укласти довгостроковий договір, що врегульовує організацію перевезень вантажів (ст. 914 ЦК України). За цим договором перевізник вантажу зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник - передавати вантаж у встановленому обсязі. У договорі про організацію перевезень вантажів визначаються терміни й умови надання транспортних засобів і пред`явлення вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення (ч. 2 ст. 914 ЦК України).

Організація на договірній основі систематичного перевезення залізничним транспортом знайшла своє правове регулювання у ст. 18 Статуту, яка передбачає, що місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень

відправників.

Договір про організацію перевезень вантажів є двостороннім, оплатним та консенсуальним.

Отже, перевезення вантажів, що здійснюється на виконання договору про організацію перевезень вантажів, повинно здійснюватися на умовах, що є предметом його регулювання. З огляду на це, умови окремого договору на перевезення вантажу, письмовою формою якого є залізнична накладна, в межах правовідносин щодо організації перевезень вантажів, які виникли за таким договором, за наявності договірного регулювання порядку їх визначення, повинні відповідати цьому порядку.

Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладений 03 березня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» та акціонерним товариством «Українська залізниця», врегульовує системні тривалі правовідносини з перевезення вантажу між сторонами, та є договором, що підпадає під правове регулювання ст. 914 ЦК України та ст. 18 Статуту.

Перевезення позивачем вантажу у серпні 2022 року зі станції відправлення Драбове-Барятинське до станції призначення Одеса-Порт (експ.) за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 мало місце в межах правовідносин, що встановленні Договором. Сторони не заперечують цю обставину і про це свідчить акт наданих послуг № 2-8258580/2022-08 від 31.08.2022, у якому зазначено, що послуги надавались відповідно до Договору. У акті за порядковим номером 25 відображені послуги за переліком № 20220825 від 25.08.2022, до складу яких, як зазначено вище, включені перевезення за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022.

А тому, оскільки перевезення за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 здійснювалось в рамках Договору, умови такого перевезення повинні відповідати тим умовам, що є предметом регулювання Договору.

Обов`язок зі сплати провізної плати та інших платежів є обов`язком вантажовідправника, зміст якого, за умовами Договору, включає плату за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів. Визначення цієї плати здійснюється у порядку, передбаченому п. 3.2.1 Договору. Порушення порядку визначення цього платежу (незалежно від причин) є порушенням Договору, що слідує з п. 4.9 Договору, за яким у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється їх перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення, або ж додатково з сум внесеної попередньої оплатим списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що оскільки розмір провізної плати та інших платежів у залізничних накладних повинен визначатись на підставі механізмів, встановлених Договором, неправильне їх нарахування надає перевізнику право перерахунку відповідно до Договору, і такий перерахунок не є зміною ціни договору після його виконання.

Вантаж, перевезення якого здійснював позивач у серпні 2022 року за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022, слідував зі станції відправлення Драбове-Барятинське до станції призначення Одеса-Порт для вивезення водним транспортом у Швейцарію, що зазначено у цих накладних.

Легальне визначення експортного вантажу наведено у Правилах планування перевезень вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873). Експортні вантажі - це вантажі, які вивозяться з території України за її межі, у т. ч. через морські (річкові) порти, термінали.

Отже вантажі, перевезення яких здійснював позивач за залізничними накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022, є експортними вантажами.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначає Закон України «Про залізничний транспорт». Цей Закон дає визначення непрямого міжнародного сполучення, який є перевезенням між Україною та іноземними державами з переоформленням транспортного документа в процесі транспортування.

При перевезенні експортно-імпортних вантажів через морські порти України у непряму міжнародному сполученні, відповідно до Правил оформлення перевізних документів (п. 2.5), які затверджені 09.12.2002 наказом Міністерства транспорту України № 873, оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 «Найменування вантажу» - «Експорт» чи «Імпорт», а в графі 7 «Заяви відправника» - для експорту зазначається «Для вивезення водним транспортом у

---

» (зазначається країна призначення), а для імпорту - «Увезено водним транспортом з _____» (зазначається країна відправлення).

Таким чином, кваліфікуючою ознакою віднесення перевезення вантажу до перевезення у міжнародному експортному сполучення є дані про те, що вантаж вивозиться з території України за її межі, і ці дані встановлюються відповідними відмітками у накладній внутрішнього сполучення у графі 20 та у графі 7.

Накладні № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 у графі 20 та у графі 7 містять відмітки про те, що вантаж слідує на експорт (графа 20), вивезення його буде здійснено водним транспортом у Швейцарію (графа 7). За таких обставин, незважаючи на те, що станція Драбове-Барятинське та станція Одеса-Порт знаходяться в Україні, перевезення вантажу за цими накладними здійснено у непрямому міжнародному сполученні, яке є експортним (вантажі вивозились з території України за її межі).

Показник середньої швидкості перевезення власного вагону перевізника за одну добу для експортного сполучення, відповідно таблиці 3 додатку 1-2 Договору, для перевезення зерновозом у експортному сполученні становить 50 км/добу.

Відповідно до порядку визначення розміру плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах), наведеного у п. 3.2.1 Договору, така плата за перевезення вантажу за накладними № 40792657 від 24.08.2022 та № 40793093 від 24.08.2022 становить 1261503 грн, зокрема:

Спл складає 4350,01 грн. за 1 вагон на добу (протокол електронного аукціону №RCE001-UA-20220808-28364 );

Кпп відповідно до додатку 1-2 Договору становить 0,97;

Lван відповідно до залізничних накладних становить 718 км;

Vср відповідно до таблиці 3 додатку 1-2 Договору (для експортного сполучення) становить 50 км на добу.

Таким чином:

Тпор = 718х0,97/50 = 13,93 діб (округлюється до повної доби - 14 діб);

Тван = 718/50 = 14,36 діб (округлюється до повної доби -15 діб);

Впор = 4351,01х14 = 60900,14 грн;

Вван = 4350,01х15 = 65250,15 грн;

В = 65250,15 + 60900,14 = 126150,30 грн;

126150,30х10 (кількість спірних вагонів відповідно до накладних) = 1261503 грн - сума плати за використання власних вагонів перевізника відповідно до п. 3.2.1 Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника, які складаються, у тому числі, з плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).

Помилкові дії перевізника щодо визначення розміру цієї плати ні за умовами Договору, ні приписів глави 64 ЦК України не є обставинами, що звільняють замовника від виконання цього обов`язку. Розмір плати за перевезення вантажу та за всі додаткові послуги, що пов`язані з таким переченням, залежить від обсягу наданих послуг.

Оскільки відповідачем сплачено 696002,00 грн (без ПДВ) з 1261503,00 грн (без ПДВ), різниця у розмірі 678601,20 грн (з ПДВ) підлягає стягненню з останнього.

Вимоги про стягнення цієї суми заявлені у межах позовної давності з огляду на таке.

Згідно з п. 7.3 Договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України.

Отже, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.

Таким чином позивач звернувся з позовом у межах позовної давності.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов акціонерного товариства «Українська залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» (провулок Запечерний, 2, м. Київ, 01015, код 35617553) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5 м. Київ, 03680, код 40075815) 678601,20 грн боргу, 8144,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 06.03.2024.

Суддя С. А. Ковтун