Ухвала

від 06.02.2024 по справі 911/2460/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2460/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» від 16.12.2023 (вх. № суду 1781 від 18.12.2023)на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі Господарського суду Київської області № 911/2460/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Грузовиктранс-Сервіс»простягнення 10000 грн.за участю представників:

скаржника, відповідача та ДВС:не з`явились встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.10.2021 у справі 911/2460/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузовиктранс-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» 10000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2270,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення, Господарським судом Київської області видано відповідний наказ від 18.11.2021.

Постановою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.12.2021 було відкрито виконавче провадження за № 67757978 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.11.2021 у справі № 911/2460/21.

Постановою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2022 було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2022 у даній справі визнано незаконною та скасовано постанову Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 67757978. Зобов`язано Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль») у спосіб поновлення виконавчого провадження по стягненню боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузовиктранс-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» 10000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2270,00 грн. судового збору за судовим наказом від 18.11.2021, виданого Господарським судом Київської області на примусове виконання рішення від 25.10.2021 у справі № 911/2460/21 та вжиття всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для стягнення боргу. Стягнуто з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

На підставі ухвали суду від 10.08.2022 постановою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.02.2023 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.07.2022.

Постановою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.11.2023 повернуто виконавчий документ наказ Господарського суду Київської області від 18.11.2021 № 911/2460/21 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

ТОВ «Українська залізнична магістраль» звернулось до Господарського суду Київської області в порядку ст. 339 ГПК України зі скаргою від 16.12.2023 (вих. № суду 1781 від 18.12.2023) на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.11.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 67757978. Зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити виконавче провадження по стягненню боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузовиктранс-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» 10000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2270,00 грн. судового збору за судовим наказом від 18 листопада 2021 року виданого Господарським судом Київської області про примусове виконання рішення яке було ухвалене 25.10.2021 року в справі № 911/2460/21 та вжити всіх передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів для стягнення боргу. Стягнути з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10000 (десять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу адвоката.

Скарга мотивована тим, що постанова Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.11.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу винесена у ВП № 67757978 є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки державний виконавець не вчинив усіх необхідних дій та заходів для примусового стягнення з боржника коштів за вказаним вище судовим рішенням у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, але не виключно, державним виконавцем не встановлювалася особа, яка являється виконавчим органом боржника для відібрання у такої особи пояснень та з`ясування причин, які слугують підставами для ухилення Боржником від виконання судового рішення у даній справі; державний виконавець не звертався до суду з відповідним поданням про вжиття заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; відсутні відомості про вирішення державним виконавцем питання про притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів вчинення дій, спрямованих на виявлення нерухомого майна боржника, а також здійснення систематичної перевірки майнового стану боржника.

ТОВ «Українська залізнична магістраль» подало до суду додаткові пояснення від 22.12.2023 (вх № суду 5804/23 від 25.12.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2023 у даній справі подану скаргу прийнято до розгляду в судовому засіданні на 06.02.2024 об 12:20. Запропоновано Вишневому відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до початку розгляду скарги подати до суду матеріали виконавчого провадження № 67757978 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/2460/21 для огляду в судовому засіданні та їх копії для залучення до матеріалів справи. Запропоновано Вишневому відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до початку розгляду скарги подати до суду письмові пояснення чи заперечення на подану скаргу.

В судове засідання представник скаржника не з`явився, проте подав клопотання від 05.02.2024 про розгляд справи без участі представника скаржника.

Представники відповідача та ДВС в судове засідання не з`явилися про причини неявки суд не повідомили.

Положеннями ч. 2 ст. 342 ГПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що неявка скаржника, представників відповідача та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 342 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд скарги за відсутності представників скаржника, відповідача та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги разом з матеріалами справи в сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Тобто, законодавчо закріплено імперативний обов`язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби (ч.ч. 4, 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.11.2023 повернуто виконавчий документ наказ Господарського суду Київської області від 18.11.2021 № 911/2460/21 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, необхідними умовами для повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є відсутність майна у боржника (на яке може бути накладено стягнення за законодавством) та безрезультатність розшуку такого майна.

Судом встановлено, що станом на день розгляду скарги державним виконавцем не надано достатніх та беззаперечних доказів вчинення всієї сукупності дій з розшуку майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, з метою примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.11.2021 № 911/2460/21.

В матеріалах справи відсутні докази того, що після скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.07.2022 на підставі ухвали суду від 10.08.2023, а саме 21.02.2023, державним виконавцем здійснювались регулярні перевірки майнового стану боржника.

Доказів протилежного державною виконавчою службою до матеріалів справи не надано.

Серед обов`язків державного виконавця, яких він в силу п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» має дотримуватись під час виконавчого провадження, міститься обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (Положення), система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Як вбачається з Інформації про виконавче провадження, яка відображена в Автоматизованій системі виконавчого провадження, Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 67757978, після скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.07.2022 на підставі ухвали суду від 10.08.2023, а саме 21.02.2023, були вчинені наступні виконавчі дії: 21.02.2023 надіслано вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, 21.02.2023 здійснено запит ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, 21.02.2023 запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, 04.04.2023 вимога на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, 25.05.2023 вимога на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, 25.05.2023 запит ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, 29.05.2023 запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 18.11.2021 виданого на виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2021 у справі № 911/2460/21 не дотримано, зокрема, порядку та строків вчинення виконавчих дій, строків перевірки майнового стану боржника, яка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, оскільки станом на момент розгляду даної скарги в суді як в матеріалах справи, так і в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про перевірку державним виконавцем у виконавчому провадженні № 67757978 майнового стану боржника в порядку та строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Окрім зазначеного, доказів звернення державним виконавцем безпосередньо до керівника боржника, виклику для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, вжиття заходів щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника та вчинення інших дій, спрямованих на реальне, своєчасне виконання рішення суду, Автоматизована система виконавчого провадження та матеріали справи також не містять.

Таким чином, Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинив всіх можливих виконавчих дій, спрямованих на пошук активів боржника, який має заборгованість перед ТОВ «Українська залізнична магістраль», у зв`язку з чим висновки органу ДВС про відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, є передчасними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не було достатніх та обґрунтованих підстав для винесення постанови від 22.11.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу, зважаючи на встановлені судом обставини вчинення державним виконавцем недостатнього обсягу виконавчих дій, які були б спрямовані на примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Відтак, постанова Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.11.2023 про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 67757978 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.11.2021 виданого на виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2021 у справі № 911/2460/21 є безпідставною.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на зазначене, суд визнає доводи скаржника щодо неправомірності винесення постанови Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.11.2023 про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 67757978 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.11.2021 виданого на виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2021 у справі № 911/2460/21 обґрунтованими, у зв`язку з чим скарга ТОВ «Українська залізнична магістраль» підлягає задоволенню.

Також скаржник просить стягнути із Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відшкодування витрат пов`язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що між скаржником та Адвокатським бюро «Ярослава Піскового» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 30.11.2023 № 30/11/23, за умовами якого клієнт скаржник доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в тому числі і рамках виконавчого провадження № 67757978, яке перебуває на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (п. 1.1 договору про надання правової (правничої) допомог.

Згідно з п. 5.3 договору про надання правової (правничої) допомоги гонорар, вартість наданих послуг за цим договором за супроводження справи за скаргою ТОВ «Українська залізнична магістраль» на постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.11.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 67757978, складає 10000 грн. та виплачується клієнтом наперед у вигляді завдатку.

На виконання умов договору адвокатське бюро надало скаржнику передбачені договором послуги, на суму 10000 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг від 06.12.2023, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін договору та підписи яких скріплені печатками скаржника та адвокатського бюро.

За надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвокатського бюро грошові кошти в розмірі 10000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 30.11.2023 № 30/11-О, яка залучена до матеріалів справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12 січня 2023 року у справі № 911/272/21, від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 910/6310/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Виходячи з критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення скаржником з органу державної виконавчої служби витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн., які скаржник поніс у зв`язку з розглядом скарги, не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатським бюро роботою, з огляду на те, що подана скарга є аналогічної скаргою, яка подавалась скаржником у даній справі на попередню постанову державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувану з аналогічних підстав, витрати на вказану суму не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника скаржника, а їх відшкодування матиме надмірний характер для органу державної виконавчої служби, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, а тому, з урахуванням зазначеного заявлені скаржником до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. є необґрунтованими та нерозумними.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав покладення заявлених скаржником до стягнення витрати в розмірі 9000 грн. на орган державної виконавчої служби.

Решта витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом скарги у розмірі 1000 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 344 ГПК України, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Беручи до уваги викладене, враховуючи задоволення скарги, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, які підлягають розподілу у розмірі 1000 грн. покладаються судом на орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 232-235, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» від 16.12.2023 (вх. № суду 1781 від 18.12.2023) на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

2.Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни від 22.11.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 67757978.

3. Зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити виконавче провадження по стягненню боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУЗОВИКТРАНС-СЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» 10000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2270,00 грн. судового збору за судовим наказом від 18 листопада 2021 року виданого Господарським судом Київської області про примусове виконання рішення яке було ухвалене 25.10.2021 року в справі № 911/2460/21 та вжити всіх передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів для стягнення боргу.

4.Стягнути з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Лесі Українки, 86, м. Вишневе, Київська обл., 08132, ідентифікаційний код 34903037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська залізнична магістраль» (вул. Митрополита Василя Липківського, 16-В, кв. 105, м. Київ, 03025, ідентифікаційний код 42328924) 1000 (одну тисячу) грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 06.03.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк