Рішення

від 14.02.2024 по справі 910/10405/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 Справа № 910/10405/23

м.Львів

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ», м.Львів

про стягнення штрафних санкцій. Ціна позову: 528000,00 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

від позивача: Орлюк В.М.-представник (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Поваляєв П.О.-представник

Суть спору:

На розгляд Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 528000,00 грн.

Згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 18.10.2023, для розгляду справи №910/10405/23 визначено суддю Кітаєву С.Б.

Ухвалою суду від 23.10.2023 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.

30.10.2023, за вх.№26174/23, від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.11.2023.

20.11.2023, за вх.№28141/23, через систему «Електронний суд» від представника позивача поступила заява від 17.11.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 24.11.2023 заяву позивача задоволено.

22.11.2023, за вх.№28476/23, через систему «Електронний суд» від відповідача поступив відзив на позовну заяву від 21.11.2023.

24.11.2023, за вх.№28720/23, через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 23.11.2023.

Ухвалою суду від 29.11.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та судове засідання призначено на 20.12.2023.

30.11.2023, за вх.№29404/23, через систему «Електронний суд» від представника позивача поступило клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду 01.12.2023 клопотання задоволено.

10.12.2023, за вх.№31027/23, через систему «Електронний суд» від відповідача поступило клопотання від 18.12.2023 про зменшення суми штрафних санкцій.

Судове засідання 20.12.2023 не відбулось, у зв`язку з відсутністю роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою суду від 20.12.2023 судове засідання призначено на 24.01.2024.

21.12.2023, за вх.№31202/23, через систему «Електронний суд» від представника позивача поступило клопотання від 20.12.2023, в якому заперечує заяву відповідача про зменшення суми штрафних санкцій.

01.01.2024, за вх.№9/24, через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява від 29.12.2023 про участь в засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 10.01.2024 заяву позивача задоволено.

Судове засідання 24.01.2024 не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б.

Ухвалою суду від 01.02.2024 судове засідання призначено на 14.02.2024.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив в режимі відеоконференції, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві і поясненнях по суті справи .

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 14.02.2024 забезпечив, просив зменшити суми штрафних санкцій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В судовому засіданні 14.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Позиція позивача.

Між Військовою частиною НОМЕР_1 ( далі- ВЧ НОМЕР_1 , Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» ( далі- ТОВ «ПРОФФ», Виконавець, Відповідач) укладено Договір від 20.04.2022 №52/ВС на загальну ціну 4 800 000,00 грн. ( далі-Договір) про закупівлю за державні кошти, а саме: захисних хімічних костюмів фільтрувального типу.

Згідно з умовами Договору ( п.5.1) поставка Товару здійснюється до 24 квітня 2022 року.

За ініціативи Відповідача вказаний термін поставки Сторонами неодноразове продовжувався.

Додатковою угодою №1 до Договору №52/ВС від 20.04.2022 року термін поставки продовжувався до 24 травня 2022 року, а Додатковою угодою №2 до Договору №52/ВС від 20.04.2022-до серпня 2022 року.

Кінцевим терміном поставки за умовами Договору є 23 серпня 2022 року.

У встановленому порядку Відповідачем поставку Товару не виконано.

Як вбачається із видаткової накладної №163 від 03 жовтня 2022 року товар було передано Позивачеві 03 жовтня 2022 року, тобто із 40-денним простроченням.

У зв`язку з цим, 15.03.2023 року на адресу Відповідача направлено претензію.

Відповідач претензію не визнав, та у відповіді повідомив про відмову від виконання вимог Позивача.

Станом на дату подання позову штрафні санкції Відповідачем не сплачено та у відповіді на претензію повідомлено про відмову у задоволенні пред`явлених вимог.

Позивач повідомив, що ним було вжиті всі необхідні заходи з метою досудового врегулювання спору, однак у зв`язку з відсутністю будь-яких дій відповідача щодо добросовісного виконання взятих ним зобов`язань, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «ПРОФФ» на користь Військової частини НОМЕР_1 штрафні санкції у розмірі 528 000,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 7 920,00 грн.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що заперечує щодо заявлених вимог Позивачем в повному обсязі.

До Відповідача звернулась компанія постачальник AVEC CHEM (з повідомленням про затримку доставки костюмів у зв`язку з тим, що у них виникла нештатна ситуація, а саме матеріал з якого мали виготовлятися костюми був неякісний та повернутий виробнику, що спричинило затримку у виробництві).

Листом від 16 вересня 2022 року вих.№176/09 Відповідач повідомив Позивача про подолання виробником перешкод щодо поставки Товару та про строк можливої його доставки за адресою Позивача.

ТзОВ «ПРОФФ» одразу звернулось листом до Військової частини НОМЕР_1 з повідомлення про затримку поставки товару та проханням про продовження терміну поставки з подальшим укладанням додаткової угоди. Відповідь від Позивача не надійшла.

У зв`язку з вищезазначеним затримка з поставки товару сталась не з вини ТзОВ «ПРОФФ», стверджує останній, а з вини Постачальника, AVEC CHEM, та через вплив обставин нездоланної сили, що не залежали від волі сторін (форс-мажорні обставини): військових дій російської федерації проти України, заборона (обмеження) імпорту, блокада морських портів України, акти тероризму, диверсії, аварія, тривалі перерви в енергопостачанні та роботі транспорту.

Існування форс-мажорних обставин, а саме введення на всій території України воєнного стану, що підтверджується Листом ТПП України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, вплинуло на строки виконання Договору про закупівлю №52/ВС від 20.04.2022 року, зазначає відповідач.

Відповідач звертає увагу, на отриманий ТзОВ «ПРОФФ» прибуток від виконання договору. Предмет договору була поставка військово-хімічного майна спеціального призначення, а саме захисних хімічних костюмів фільтрувального типу 3ХК-1Ф (далі-Товар). Прибуток ТОВ «ПРОФФ» від виконання договору становить 213,61 грн.* 200 комплектів=42 722,00 грн.

Відповідач наголошує на тому, що ціна позову становить 528 000,00 грн., а прибуток Відповідача становить 42 722,00 грн. Таким чином, сума штрафних санкцій на 1135% або в 12,35 разів більше ніж отриманий прибуток

Отже, суму заявлених санкцій не можна вважати такою, яка б відповідала завданням судочинства, так як покладення на Відповідача таких є неспівмірним із прибутком, покладення на Товариство санкцій призведе до порушення виконання інших замовлень.

Відтак, Відповідач просить відмовити Військової частини НОМЕР_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 528 000,00 грн. у повному обсязі.

Поряд з цим, у поданому клопотанні Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій із суми 528000,00 грн до суми 42 722,00 грн.

Позиція позивача у відповіді на відзив.

Позивач зазначає, що договір від 20.04.2022 №52/ВС укладено сторонами після запровадження правового режиму воєнного стану, коли кожна із сторін була обізнана із наявністю такого правового режиму. Отже, Відповідач на власний господарський ризик зобов`язався здійснити поставку за договором в існуючих умовах та обумовлений сторонами строк.

З наведеними аргументами, щодо існування форс-мажорних обставин, а саме введення на всій території України воєнного стану, що підтверджується листом ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 позивач не погоджується, оскільки, п.8.1 Договору №52/ВС від 20.04.2022 Позивач та Відповідач дійшли згоди, що сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на період дії форс-мажорних обставин, що безпосередньо перешкоджають Сторонам виконати свої зобов`язаня.

На переконання Позивача Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не має індивідуалізованого характеру і не підтверджує факту безпосереднього впливу воєнного стану на неможливість виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Не дивлячись на відсутність належного підтвердження існування форс-мажорних обставин, Позивач двічі надавав згоду на продовження терміну поставки, що підтверджується укладеними Додатковими угодами № 1 та №2 до Договору №52/ВС від 20.04.2022. Однак, Відповідач не спромігся своєчасно виконати зобов`язання.

Позивач зазначає, що у відзиву на позовну заяву, відповідач доходить до висновку , що оскільки сторони не передбачили у Договорі можливість сплати пені та не встановили її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому у договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Умовами Договору не передбачено розміру штрафних санкцій за несвоєчасно здійснення поставки. Однак, пунктом 7.1 розділу 7 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Отже, сторони у договірному порядку погодили застосування штрафних санкцій у розмірі, прямо встановленому законом. Зазначене вказує на правомірність та обгрунотованість нарахування визначеному позовній заяві розмірі штрафних санкцій.

Обставини справи.

20.04.2022 року Військова частина НОМЕР_2 (далі-Замовник), з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» ( далі- Виконавець), разом Сторони, уклали цей Договір про поставку ( закупівлю) товару (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Виконавець зобов`язується здійснити поставку військово-хімічного майна спеціального призначення, а саме: захисних хімічних костюмів, фільтрувального типу ЗХК-1Ф (далі-Товар) відповідно до специфікації згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною Договору (далі-Специфікація), а Замовник-прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.1.4 Договору закупівля за цим Договором здійснюється у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №169.

Ціна, зазначена у Додатку 1 до Договору, включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України, а також витрати на доставку Товару у визначене Замовником місце. ( п.3.1 Договору)

Згідно п.3.3 Договору сума договору складає 4 800 000,00 грн.( чотири мільйони вісімсот тисяч грн. 00 коп.) у т.ч. ПДВ 20% 800 000,00 грн.

У випадку зміни ринкових цін на Товар або прийняття відповідними державними органами законодавчих актів, що впливають на формування договірної ціни, а також впливу інфляції на ціну, такі зміни узгоджуються Сторонами у додаткових угодах за підписами обох Сторін, що є невід`ємною частиною даного Договору. (п.3.4 Договору)

Відповідно до п.3.5 Договору сума Договору, зазначена у п.3.3., не є остаточною і може коригуватися в сторону зменшення в залежності від кількості Товару, заявлених та отриманих Замовником.

Розрахунок за Товар здійснюється Замовником лише за фактично отриманий Товар на підставі пред`явлених Виконавцем рахунку на оплату та видаткової накладної. ( п.4.2 Договору).

Згідно п.5.1 Договору термін поставки: до 24 квітня 2022 року, у разі продовження дії воєнного стану термін поставки може бути продовжений додатковою угодою.

У разі невиконання (відмови від виконання) зобов`язань Виконавцем, в односторонньому порядку розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення Виконавцю. ( п.6.2.4. Договору)

Відповідно до п.6.3.6 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. ( п.7.1 Договору).

За умовами п.8.1 Договору Сторони домовились, що у випадку виникнення форм-мажорних обставин (дія нездоланної сили, що не залежить від волі сторін), а саме: воєнних дій, блокади, валютних обмежень, інших дій, що безпосередньо перешкоджають Сторонам виконати свої зобов`язання за Договором, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на період дії даних обставин.

Сторони визначили в п.10.1 Договору, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє щодо бюджетних зобов`язань до 31.12.2022 року, а стосовно інших зобов`язань, взятих Сторонами за цим Договором-до їх повного виконання.

В п.11.3 Договору зазначено, що зміна або розірвання Договору вчиняється в такій самій формі, що й Договір, що змінюється або розривається, окрім розірвання в односторонньому порядку відповідно до п.6.2.4. даного Договору.

Після підписання даного Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються даного Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братись до уваги при тлумаченні умов даного Договору. (п.11.4 Договору).

Відповідно до п.11.6 Договору, Додаткові угоди та додатки до даного Договору є невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов`язковим підписанням Сторонами додаткової угоди. ( п.11.8 Договору).

28.04.2022 року Військова частина НОМЕР_1 ( далі-Замовник), з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» (далі-Виконавець), разом-Сторони, уклали Додаткову угоду №1 (далі Угода) до Договору №52/ВВС від 20.04.2022 р.(далі-Договір).

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 визначено, що відповідно до п.11.8 Договору та у зв`язку із зверненням Виконавця з офіційним листом від 21.04.2022 вх.№14 УГЗ-ВС щодо внесення змін у договір, а саме продовженням строку дії воєнного стану в Україні, введеного згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 сторони дійшли згоди:

1.1. Викласти пункт 5.1 у такій редакції:

«Термін поставки: до 24 травня 2022 року».

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 є невід`ємною частиною Договору і складена у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу.

27.05.2022 року Військова частина НОМЕР_1 (далі-Замовник), з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» (далі-Виконавець), разом-Сторони, уклали Додаткову угоду №2 (далі Угода) до Договору №52/ВВС від 20.04.2022 р.(далі-Договір).

Пунктом 1 Додаткової угоди №2 визначено, що відповідно до пункту 11.8 та 5.1 Договору та в зв`язку зі зверненням Виконавця, офіційним листом вх. №35-ВС від 23.05.2022 щодо внесення змін договір, а саме продовження терміну поставки у зв`язку із порушенням логістичних процесів закупівлі та доставки комплектувальних виробів, які використовуються при виготовлені захисних хімічних костюмів фільтрувального типу ЗХК-1Ф та продовженням строку дії воєнного стану в Україні, введеного згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами), сторони дійшли згоди:

1.1. Викласти пункт 5.1. у такій редакції:

«Термін поставки: до 23 серпня 2022 року».

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №2 є невід`ємною частиною Договору і складена у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу.

Із видаткової накладної №163 від 03 жовтня 2022 року вбачається, що відповідач передав позивачу товар із 40-денним простроченням.

15.03.2023 позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. №5/3/301-ВС/Б.

Відповідач у відповіді на претензію вих.№177/03 від 28.03.2023 зазначив, що у відповідності до Додаткової угоди №2 термін доставки товару до 23 серпня 2022 року. Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі продовження дії воєнного стану термін доставки може бути подовжений. Згідно видаткової накладної №163 від 03 жовтня 2022 року ТОВ «ПРОФФ» здійснило поставки товару в повному обсязі, а Військова частина НОМЕР_1 прийняло вказаний товар. Прострочення виконання зобов`язання щодо поставки товару сталось, через вплив обставин нездоланної сили, що не залежали від волі сторін ( форс-мажорні обставини).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо поставки товару у строк, визначений договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 528 000,00 грн.

Оцінка суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норми частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявними у матеріалах справи фактичними даними підтверджується факт порушення строків поставки на 40 днів.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої ст.231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Як встановлено судом, умовами Договору не передбачено розміру штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення поставки, що відповідно виключає можливість їх нарахування на підставі договору.

Натомість, оскільки, позивач вимоги про стягнення з відповідача штрафу ґрунтує на положеннях ч.2 ст. 231 ГК України, суд вказує наступне.

Так, частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавств, зокрема є свобода договору.

Отже, судом встановлено, що у п.7.1 Договору, Сторони домовились про те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем негрошового зобов`язання, а саме порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної поставки позивачу товару, з урахуванням того, що сторонами в договорі узгоджено відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару, що відповідає приписам ст. 3, 627 Цивільного кодексу України та не суперечить абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені у розмірі 192000,00 грн., з якого допущено прострочення зобов`язання з поставки товару з 24.08.2022 по 02.10.2022 року включно.

Здійснивши перерахунок штрафних санкцій з урахуванням умов договору, кінцевого строку поставки товару, погодженого сторонами в договорі, та фактичної дати виконання відповідачем зобов`язання з поставки позивачу товару, в межах розрахунку позивача, суд дійшов до висновку, що розрахунок штрафу є обґрунтованим та арифметично вірним у розмірі 336000,00 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 528000,00 грн підлягають задоволенню повністю.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, на який посилається відповідача, адресований «всім, кого це стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Отже, обставиною непереборної сили (форс-мажором) в даному випадку відповідачем визначено військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, проте не надано обґрунтованих пояснень та доказів того, що саме обставини непереборної сили стали причиною порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної поставки товару на підставі Договору з позивачем. При цьому дивлячись на відсутність належного підтвердження існування форс-мажорних обставин, позивач двічі надавав згоду на продовження терміну поставки, що підтверджується укладенням Додатковою угодою №1 та Додатковою угодою №2 до Договору №52/ВС від 20.04.2022, але відповідач своєчасно не виконував свої зобов`язання.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання із поставки товару за Договором.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач в клопотанні не заперечує щодо стягнення з нього суми штрафних санкцій у розмірі 100% отриманого ним прибутку від виконання договору, однак неустойку в розмірі 528 000,00 грн., вважає надмірною, оскільки сума штрафних санкцій на 1135% або в 12,35 разів більша ніж отриманий прибуток відповідачем.

А тому, відповідач беручи до уваги співвідношення ціни позову та отриманого прибутку, а також відсутність збитків просить позов Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково, стягнувши з ТзОВ «ПРОФФ» штрафні санкції в розмірі 100% отриманого відповідачем прибутку, а саме в сумі 42 722,00 грн.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукуючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов`язання.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №903/486/22 викладена правова позиція про те, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

У зазначеній заяві відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин під час дії договору.

Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Суд не приймає виключною обставиною для зменшення штрафних санкцій посилання відповідача на затримку поставки товар з вини іншої особи, оскільки правовідносини з іншою юридичною особою перебувають за межами договору ,який є заявлених позовних вимог у даній справі.

Також суд критично ставиться та не вважає коректним прохання відповідача зменшити розмір штрафних санкцій до розміру прибутків ТзОВ «ПРОФФ» з огляду на предмет поставки за договором про закупівлю за державні кошти №52/ВС від 20.04.2022 (військово-хімічне майно спеціального призначення, а саме захисних хімічних костюмів фільтрувального типу ЗХК-1Ф), необхідний для збереження життя і здоров`я людей через військову агресію російської федерації проти України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду належних, допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в стягненні штрафних санкцій в розмірі 528 000,00 грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача в розмірі 7920,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» (79024, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, буд.176; ідентифікаційний код 43960635) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 528000,00 грн штрафних санкцій та 7920,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 01.03.2024

Суддя Кітаєва С.Б.