Рішення

від 26.02.2024 по справі 916/4480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4480/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., за участю секретаря судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу (позовна заява від 16.10.2023р., вх.№ 5042/23) за позовом Акціонерного товариства Банк Січ (04053, м. Київ, Несторівський провулок, 6, код ЄДРПОУ: 37716841)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Юг (73021, м.Херсон, Херсонська область, вул.1 Карантинний Острів, буд.1, код ЄДРПОУ 33853897)

про стягнення заборгованості за Договором про надання банківської гарантії

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770)

Представники:

від позивача: не прибули;

від відповідача: не прибули;

від третьої особи: не прибули.

Акціонерне товариство Банк Січ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Юг про стягнення заборгованості за Договором про надання банківської гарантії.

Ухвалою від 23.10.2023р. судом, у порядку ст.174 ГПК України, позовну заяву Акціонерного товариства Банк Січ було залишено без руху. 30.10.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх.№ 38797/23) від Акціонерного товариства Банк Січ про усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.50,120,176,234 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 02.11.2023р. прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Адміністрація морських портів України та підготовче засідання призначив на 04.12.2023р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 року було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.02.2024 року.

Ухвалою суду від 05.02.2024р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи по суті було призначено в засіданні суду.

Відповідачу та третій особі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом третій особі рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була отримана останнім 21.11.2023 року.

Письмові пояснення щодо позову третьої особи згідно ст. 168 ГПК України до суду не надходили.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч. 1 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.05.2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Юг (Принципал/Відповідач) та Акціонерним товариством Банк Січ укладено Договір про надання банківської гарантії № 201688-ГР-1480, на підставі якого банк надав банківську гарантію на суму 50 000 грн..

Банківська гарантія надана на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України, далі - Бенефіціар, для забезпечення тендерної пропозиції принципала згідно з тендерною документацією відкриті торги на закупівлі послуг: послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом ДК 021:2015:50240000-9, затвердженою рішенням тендерного комітету філії Дельта-лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України від імені Державного підприємства Адміністрація морських портів України, забезпечення виконання Договору поставки № УГВ 368/30-21 від 13.09.2021 року, що укладений за результатами закупівлі № UA-2021-05-13-007128-b від 13 травня 2021 року.

Згідно із пунктом 2 Договору сума Гарантії, що буде надана Банком у межах цього Договору становить 50 000 (тисяч) гривень 00 коп. код валюти - 980. Термін дії цього Договору та Банківської гарантії, що буде видана Банком по 30 серпня 2020 року

склочно.

Пунктом 5 Договору визначено, що якщо на вимогу Бенефіціара Банк сплатив кошти за Гарантісю, Принципал зобов?язаний протягом настинного робочого для за днем сплати Банком коштів на вимогу Бенефіціара, повністю відшкодувати Банку такі виплати та усі пов?язані з цим витрати Банку на підставі регресної вимоги Банку до Принципала, в тому числі комісії, пов?язані з відправкою повідомлень засобами телекомунікаційного Зв?язку (SWIT, TELEХ), комісії авізуючого банка та банка Бенефіціара, а також комісії пов?язані з переказом платежів за Гарантією в строк та в порядку визначеними відновідною вимогою Банку. Якщо Принципал не відшкодує Банку сплачені ним кошти, на підставі вимоги Бенефіціара, за Гарантією протягом настиного робочого дня, то Банк суму такої заборгованості починаючи з наступного дня обліковує як кредит наданий Принципалу.

Відповідно до п. 5.1. Договору, до повного погашення суми заборгованості (кредиту) Принципал силачує Банку проценти в розмірі 30% (тридцять) процентів річних від суми заборгованості, у валюті Гарантії (заборгованості).

Згідно з п. 5.2. Договору, строк користування Принципалом грошовими коштами (кредитом), що були сплачені Банком на користь Бенефіціра відповідно до умов Гарантії, не може перевищувати 90 (дев?яносто) календарних днів, якщо інший строк не буде визначено рішенням Банку (Кредитного комітету/Правління/Наглядової ради). Якщо останній день повернення Принципалом Гарантові грошових коштів в (кредиту), що були сплачені Банком на користь Бенефіціара, припадає на вихідний або святковий (неробочий день, то повернення коштів здійснюється принципалом на наступний банківський (робочий день, що слідує за вихідним або святковим (неробочим) днем.

Пунктом 5.3. встановлено, що проценти за користувания грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією (кредитом) нараховуються у валюті Гарантії не рідше одного разу на місяць та/або в останній робочий день місця за період з дати перерахування (сплати) Банком грошових коштів Бенефіціару за Гарантією по останній календарний день поточного місяця, та надалі за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення/відшкодувания Принципалом Банку у повному обсязі всіх грошових коштів сплаченим Банком за Гарантією. Проценти за користувания грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією (кредитом) нараховуються методом факт/факт.

Відповідано до п. 5.4. Договору, нараховані Банком проценти за користування грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією (кредитом) відповідно до умов цього Договору, Принципал зобов?язаний сплачувати на рахунок, який зазначається у відповідному письмовому повідомленні Банку, щомісяця, не пізніше п`ятого числа місяця (включно), наступного за місяцем нарахування. Якщо день сплати Принципалом процентів припадає на вихідний або святковий (неробочий день, сплата процентів здійснюється Принципалом на наступний банківський (робочий) день

Відповідно до Правил обслуговування суб?єктів господарювання в АТ «БАНК СІЧ», до яких Відповідач приєднався шляхом підписання 21.05.2020 року Заяви про приєднання №5, кошти сплачені Банком за Банківською гарантією та не сплачені Відповідачем, як Принципалом, обліковуються Банком станом на 04.09.2020 року як наданий відповідачу кредит на наступних умовах: сума кредиту 40 739, 77 коп.; проценти за користування кредитом - 30% (тридцять процентів) річних.

28 серпня 2020 року за на адресу позивача надійшла вимога Бенефіціара за вих №2995/10-04-06/Вих від 25.08.2020 про сплату коштів за Банківською гарантією, включаючи відповідну дату виставлення вимоги.

31 серпня 2020 року Банк направив Відповідачу вимогу Nel828/145-1, в якій вимагав протягом 3-х робочих днів сплатити кошти в розмірі за наданою Банківською гарантією.

03 вересня 2020 року на адресу позивача надійшов лист за вих. №03/09-1 від 03.09.2020 року за яким відповідач визнав зобов?язання які виникли на підставі договору Банківської гарантії,

Враховуючи, що свої зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, а принципал не виконав взяті на себе зобов?язання Банк почав обліковувати кошти, сплачені Банком за Банківською гарантією, як наданий Відповідачу кредит від 04.09.2020.

Отже, оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Югдобровільно не сплатили заборгованість за кредитом та нараховані відсотки за користування кредитом, Акціонерне товариство БАНК СІЧ звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина друга).

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 ЦК України.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту статей 6, 627 ЦК України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 21.05.2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Юг (Принципал/Відповідач) та Акціонерним товариством Банк Січ укладено Договір про надання банківської гарантії № 201688-ГР-1480, на підставі якого банк надав банківську гарантію на суму 50 000 грн..

Банківська гарантія надана на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України, далі - Бенефіціар, для забезпечення тендерної пропозиції принципала згідно з тендерною документацією відкриті торги на закупівлі послуг: послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом ДК 021:2015:50240000-9, затвердженою рішенням тендерного комітету філії Дельта-лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України від імені Державного підприємства Адміністрація морських портів України, забезпечення виконання Договору поставки №УГВ 368/30-21 від 13.09.2021 року, що укладений за результатами закупівлі №UA-2021-05-13-007128-b від 13 травня 2021 року.

Згідно із пунктом 2 Договору сума Гарантії, що буде надана Банком у межах цього Договору становить 50 000 (тисяч) гривень 00 коп. код валюти - 980. Термін дії цього Договору та Банківської гарантії, що буде видана Банком по 30 серпня 2020 року

склочно.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфеціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфеціаром.

Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Виходячи з Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, видачі гарантії передує укладення договору між гарантом та боржником про надання фінансових послуг з видачі гарантії. Вказаний договір виступає зв`язуючим ланцюгом між основним договором принципала і беніфеціара, оскільки у договорі про видачу гарантії вказується, що гарантія видається на прохання принципала у зв`язку з його обов`язком перед беніфеціаром за основним договором, та гарантією, видача якої є основним обов`язком гаранта за цим договором.

Відповідно до розділу І Положення гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до Правил обслуговування суб?єктів господарювання в АТ «БАНК СІЧ», до яких Відповідач приєднався шляхом підписання 21.05.2020 року Заяви про приєднання №5, кошти сплачені Банком за Банківською гарантією та не сплачені Відповідачем, як Принципалом, обліковуються Банком станом на 04.09.2020 року як наданий відповідачу кредит на наступних умовах: сума кредиту 40 739, 77 коп.; проценти за користування кредитом - 30% (тридцять процентів) річних.

28 серпня 2020 року за на адресу позивача надійшла вимога Бенефіціара за вих №2995/10-04-06/Вих від 25.08.2020 про сплату коштів за Банківською гарантією, включаючи відповідну дату виставлення вимоги.

31 серпня 2020 року Банк направив Відповідачу вимогу Nel828/145-1, в якій вимагав протягом 3-х робочих днів сплатити кошти в розмірі за наданою Банківською гарантією.

03 вересня 2020 року на адресу позивача надійшов лист за вих. №03/09-1 від 03.09.2020 року за яким відповідач визнав зобов?язання які виникли на підставі договору Банківської гарантії,

Враховуючи, що свої зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, а принципал не виконав взяті на себе зобов?язання Банк почав обліковувати кошти, сплачені Банком за Банківською гарантією, як наданий Відповідачу кредит від 04.09.2020.

Станом на момент подання позову заборгованість відповідачем не сплачена.

Отже, суд зазначає, що Відповідачем, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив відшкодування виплаченої Банком Бенефіціару суми гарантії в повному обсязі, тобто не виконано свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 34 173,25 коп. за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з відповідачів проценти за користування кредитом у розмірі 17 302,02 грн.

Якщо Принципал не відшкодовує Банку сплачені ним кошти, на підставі вимоги Бенефіціара, за Гарантією протягом наступного робочого дня, то Банк суму такої заборгованості починаючи з наступного дня обліковує як кредит наданий Принципалу на наступних основних умовах: - процентна ставка за користування кредитними коштами - 30% (тридцять) процентів річних від суми заборгованості; - строк користування Принципалом грошовими коштами (кредитом), що були сплачені Банком на користь Бенефіціара відповідно до умов Гарантії - не більше 90 (дев`яносто) календарних днів, якщо інший строк не буде визначено рішенням Банку (Кредитного комітету/Правління/Наглядової ради).

У зв`язку з неможливістю Принципала відшкодувати Банку сплачені ним кошти на підставі вимоги Бенефіціара за Гарантією наступного робочого дня, Банк керуючись умовами Договору, Банк почав обліковувати заборгованість Принципала як наданий кредит (надав Принципалу кредит, за рахунок якого відшкодував сплачені Банком кошти за Гарантією).

Пунктом 5 Договору визначено, що якщо на вимогу Бенефіціара Банк сплатив кошти за Гарантісю, Принципал зобов?язаний протягом настинного робочого для за днем сплати Банком коштів на вимогу Бенефіціара, повністю відшкодувати Банку такі виплати та усі пов?язані з цим витрати Банку на підставі регресної вимоги Банку до Принципала, в тому числі комісії, пов?язані з відправкою повідомлень засобами телекомунікаційного Зв?язку (SWIT, TELEХ), комісії авізуючого банка та банка Бенефіціара, а також комісії пов?язані з переказом платежів за Гарантією в строк та в порядку визначеними відновідною вимогою Банку. Якщо Принципал не відшкодує Банку сплачені ним кошти, на підставі вимоги Бенефіціара, за Гарантією протягом настиного робочого дня, то Банк суму такої заборгованості починаючи з наступного дня обліковує як кредит наданий Принципалу.

Відповідно до п. 5.1. Договору, до повного погашення суми заборгованості (кредиту) Принципал силачує Банку проценти в розмірі 30% (тридцять) процентів річних від суми заборгованості, у валюті Гарантії (заборгованості).

Згідно з п. 5.2. Договору, строк користування Принципалом грошовими коштами (кредитом), що були сплачені Банком на користь Бенефіціра відповідно до умов Гарантії, не може перевищувати 90 (дев?яносто) календарних днів, якщо інший строк не буде визначено рішенням Банку (Кредитного комітету/Правління/Наглядової ради). Якщо останній день повернення Принципалом Гарантові грошових коштів в (кредиту), що були сплачені Банком на користь Бенефіціара, припадає на вихідний або святковий (неробочий день, то повернення коштів здійснюється принципалом на наступний банківський (робочий день, що слідує за вихідним або святковим (неробочим) днем.

Пунктом 5.3. встановлено, що проценти за користувания грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією (кредитом) нараховуються у валюті Гарантії не рідше одного разу на місяць та/або в останній робочий день місця за період з дати перерахування (сплати) Банком грошових коштів Бенефіціару за Гарантією по останній календарний день поточного місяця, та надалі за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення/відшкодувания Принципалом Банку у повному обсязі всіх грошових коштів сплаченим Банком за Гарантією. Проценти за користувания грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією (кредитом) нараховуються методом факт/факт.

Відповідано до п. 5.4. Договору, нараховані Банком проценти за користування грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією (кредитом) відповідно до умов цього Договору, Принципал зобов?язаний сплачувати на рахунок, який зазначається у відповідному письмовому повідомленні Банку, щомісяця, не пізніше п`ятого числа місяця (включно), наступного за місяцем нарахування. Якщо день сплати Принципалом процентів припадає на вихідний або святковий (неробочий день, сплата процентів здійснюється Принципалом на наступний банківський (робочий) день

Судом встановлено, що Відповідачем в порушення умов Договору про надання банківської гарантії не здійснив відшкодування виплаченої Банком Бенефіціару суми гарантії в повному обсязі, а тому Банк відповідно до п.5 Договору почав обліковувати суму заборгованості в розмірі 40 739, 77 коп., як кредит наданий Принципалу, та здійснив нарахування відсотків за користування кредитом.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок проценти за користування кредитом, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом в сумі 17 302,02 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Банк СІЧ є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Банк Січ (04053, м. Київ, Несторівський провулок, 6, код ЄДРПОУ: 37716841) до Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Юг (73021, м.Херсон, вул.1 Карантинний Острів, буд.1, код ЄДРПОУ 33853897) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Сервіс Юг (73021, м.Херсон, вул.1 Карантинний Острів, буд.1, код ЄДРПОУ 33853897) на користь Акціонерного товариства Банк Січ (04053, м. Київ, Несторівський провулок, 6, код ЄДРПОУ: 37716841) заборгованість за Договором про надання банківської гарантії № 201688-ГР-1480 у розмірі 34 173 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 23 коп., проценти за користування кредитом у розмірі 17 302 (сімнадцять тисяч триста дві) грн. 02 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 березня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна