Рішення

від 26.02.2024 по справі 916/5202/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5202/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

прокурор: Місюрко Г.А.;

від позивача (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, ву. Отамана Головатого, буд 89) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,буд. 15; код ЄДРПОУ 43015722);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" (02093, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562);

про стягнення 216 367,28 грн.

1. Суть спору.

28.11.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 5785/23) Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" про стягнення неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі 216 367,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення об`єкту оренди після закінчення строку дії договору, що стало підставою для нарахування неустойки в порядку ст. 785 ЦК України.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.12.2023 було відкрито провадження у справі у справі №916/5202/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.01.2024.

У судовому засіданні 15.01.2024 суд оголосив ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи по суті до 05.02.2024.

У судовому засіданні 05.02.2024 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про перерву у розгляді справи по суті до 26.02.2024.

26.02.2024 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшла заява (вх. №7875/24), у якій позивач просив суд долучити до матеріалів справи новий розрахунок заборгованості відповідача.

У судове засідання 26.02.2024 з`явився прокурор, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду 26.02.2024 не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 111 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Так, надіслані на юридичну адресу ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" копії ухвал суду повернулись до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначками адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Додатково відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом розміщення текстів ухвал суду по справі №916/5202/23 на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 26.02.2024 за участю прокурора, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Позивач, Орендодавець, Регіональне відділення) та товариством з обмеженою відповідальністю "Марін порт Сервіс" 14.12.2018 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (Договір).

Згодом назву товариства з обмеженою відповідальністю "Марін порт Сервіс" змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ".

Згідно з п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху будівлі заводоуправління (інв. №100089, реєстровий №01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 м2, за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, буд. 3 (Майно), що обліковується на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеська регіональна експертна компанія» станом на 30.07.2018 та становить 314 757,00 грн.

За актом приймання-передавання від 14.12.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху будівлі заводоуправління (інв. №100089, реєстровий №01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 м2, за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, буд. 3.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції VI розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2018) 4 892,85 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2018 визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції грудень 2018, листопад 2018.

За умовами п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки та 1 місяць, який дії з моменту підписання його сторонами. Отже, термін дії договору скінчився 14.11.2021.

Водночас позивач звертає увагу, що рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2022 у справі №916/35/22 задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ", за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та виселення. Стягнуто з ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" до Державного бюджету України заборгованість на загальну суму 86057,11 грн, виселено ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" із займаного орендованого державного нерухомого майна нежитлових приміщень другого поверху будівлі заводоуправління, загальною площею 22,30 м2, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3, що обліковується на балансі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт". Рішення суду набрало законної сили 29.09.2022. Судовий наказ скеровано до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду.

Однак згідно тверджень прокурора, відповідач не виконав свої зобов`язання та не склав акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що підтверджується листом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 08.05.2023.

Прокурор зауважує, що після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З огляду на вищевикладене, на думку прокурора, з ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" підлягає стягненню неустойка, у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, яка відповідно до розрахунку позивача за період з 15.11.2021 по 28.02.2023 складає 216 367,28 грн.

3.2. Доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Під час розгляду справи, позивачем було додано до матеріалів справи розрахунок неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, із урахуванням п. 10.9. Договору.

3.3. Доводи ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

14.12.2018 між позивачем та ТОВ МАРІН ПОРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41422562; 04.02.2021 змінено назву юридичної особи на ТОВ МЕТРО СЕРВІС ЮГ) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840911806 (Договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху будівлі заводоуправління (інв. № 100089, реєстровий № 01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, буд. 3 (майно), що обліковується на балансі ДП Одеський морський торговельний порт (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ Одеська регіональна експертна компанія станом на 30.07.2018 та становить 314 757,00 грн.

Згідно з п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2018р.) 4 892,85 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2018р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції грудень 2018, листопад 2018.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).

За умовами п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70 % надсилається орендарем орендодавцеві, 30 % - балансоутримувачу.

Пунктом 5.3. Договору, передбачено обов`язок відповідача своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку ді Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 3.7. Договору сторони узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 10.1. Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.

За умовами п. 10.6. Договору його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 5.10. Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання Договору відповідач зобов`язаний повернути балансоутримувачу об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини орендаря.

Відповідно до п.10.4. Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього Договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об`єктом оренди.

У разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу (п. 10.9. Договору).

Пунктом 10.10 встановлено, що Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання.

За Актом приймання-передавання від 14.12.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху будівлі заводоуправління (інв. № 100089, реєстровий № 01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, буд. 3.

Вищевикладене також встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 по справі №916/35/22.

Вказаним рішенням задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ", за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та виселення. Стягнуто з ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" до Державного бюджету України заборгованість на загальну суму 86057,11 грн, виселено ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" із займаного орендованого державного нерухомого майна нежитлових приміщень другого поверху будівлі заводоуправління, загальною площею 22,30 м2, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3, що обліковується на балансі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт". Рішення суду набрало законної сили 29.09.2022.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується листом ЛП «Одеський морський торгівельний порт» від 08.05.2023 №41-14/78/177, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" не виконало свої зобов`язання та не склало акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що і стало підставою для нарахування неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі 216 367,28 грн, а також для звернення до господарського суду із даним позовом.

5. Позиція суду

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, до Суворовської окружної прокуратури м. Одеси звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з проханням пред`явити позов до ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ". При цьому позивач зазначав, що на теперішній час у нього відсутнє фінансування по сплаті судового збору, що підтверджується відповідною випискою від 02.03.2023.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

У даному випадку має місце саме нездійснення захисту, що проявляється у пасивній поведінці компетентного органу.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду компетентного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Орендар не виконав зобов`язання, передбачені договором Оренди та не повертає майно вже більше року. По теперішній час Регіональне відділення не реагує на порушення зобов`язання з боку ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ". Вказане свідчить про бездіяльність та пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта.

Проте необхідно брати до уваги, що інтереси держави не можуть бути незахищеними, а тому прокурор має виконати субсидіарну роль, замінюючи у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що « інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У цій справі порушення інтересів держави полягає утому, що через протиправну поведінку відповідача позивач не може використовувати державне майно на власний розсуд, а Державний бюджет України не отримує відповідні кошти, які міг би отримувати у випадку передачі майна в оренду добросовісному орендарю.

5.2. Щодо стягнення неустойки.

За змістом статті 11 ЦК, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК).

Правовідносини оренди (найму) врегульовано положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК, статей 283-291 Господарського кодексу України (далі ГК).

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У статті 759 ЦК визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (частина 1). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6).

У частині 1 статті 284 ГК (у редакції на час укладення договору та виникнення спірних правовідносин) визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Як установлено судом, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" існували відносини з оренди комунального майна, що виникли на підставі договору найму (оренди) нежилого приміщення від 14.12.2018 №209840911806.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору, його укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, його порушення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини щодо закінчення дії укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" договору найму (оренди) нежилого приміщення від 14.12.2018 №209840911806, встановлені судовим рішенням у справі №916/35/22, не підлягають доведенню у даній справі.

Так вказаним рішенням встановлено, що строк Договору №209840911806 від 14.12.2018 закінчився 14.11.2021.

Предметом розгляду даної справи є правомірність нарахування неустойки у розмірі подвійної плати, що підлягає сплаті відповідачем як орендарем через прострочення виконання обов`язку з повернення позивачу орендованого майна після припинення договору оренди за період з 15.11.2021 по 28.02.2023.

У свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Приписами ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

У разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу (п. 10.9. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Між тим доказів повернення спірного орендованого приміщення відповідачем матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що відповідачем порушено умови пункту 10.9. Договору, яким передбачено обов`язок орендаря, у разі припинення або розірвання Договору протягом трьох робочих днів повернути майно балансоутримувачу.

З огляду на встановлене судом порушення строків повернення майна, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора, щодо стягнення із відповідача неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди.

Як вбачається із наданого прокурором розрахунку неустойки, Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" за період з 15.11.2021 по 28.02.2023 нараховано неустойку у розмірі подвійної плати на загальну суму 216 367,28 грн.

Між тим суд доходить висновку, що прокурором помилково визначено період нарахування неустойки з 15.11.2021 по 28.02.2023, без урахування трьох робочих днів, протягом яких орендар зобов`язаний повернути орендоване майно балансоутримувачу, відповідно до п. 10.9. Договору.

Оскільки строк Договору №209840911806 від 14.12.2018 закінчився 14.11.2021, відповідно до п. 10.9. Договору, ТОВ "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" мало повернути орендоване майно балансоутримувачу не пізніше 17.11.2021.

За таких обставин правомірним періодом нарахування неустойки буде з 18.11.2021 по 28.02.2023, та становить:

ПеріодОрендна плата за попередній періодІндекс інфляціїОрендна плата за поточний періодНеустойкаЛистопад 20215927,501,0085974,92 (з 18.11.2021) 2589,135178,26Грудень 20215974,921,0066010,7712021,54Січень 20226010,771,0136088,9112177,82Лютий 20226088,911,0166186,3312372,66Березень 20226186,331,0456464,7112929,42Квітень 20226464,711,0316665,121330,24Травень 20226665,121,0276845,0813690,16Червень 20226845,081,0317057,2814114,56Липень 20227057,281,0077106,6814213,36Серпень 20227106,681,0117184,8514369,70Вересень 20227184,851,0197321,3614642,72Жовтень 20227321,361,0257504,3915008,78Листопад 20227504,391,0077556,9215113,84Грудень 20227556,921,0077609,8215219,64Січень 20237609,821,0087670,7015341,40Лютий 20237670,701,0077724,3915448,78Всього215172,88За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення з відповідача неустойки підлягають частковому задоволенню у сумі 215 172,88грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем обов`язку у встановлений строк передати орендодавцю орендоване приміщення, та з урахуванням здійсненого судом розрахунку неустойки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача неустойки у розмірі 215 172,88грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562) до Державного бюджету України отримувач - ГУК в Од.обл./м.Одеса/22080300, код отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA778999980313010094000015744) неустойку у розмірі 215 172/двісті п`ятнадцять тисяч сто сімдесят дві/грн 88 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО СЕРВІС ЮГ" (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у розмірі 3 227/три тисячі двісті двадцять сім/грн 59 коп.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 04 березня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська