Рішення

від 06.03.2024 по справі 916/135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/135/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ"

про стягнення 552694,25 грн

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ" про стягнення 552694,25 грн плати за користування вагонами.

Ухвалою від 10.01.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 11.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

25.01.2024, у встановлений строк, відповідач надіслав поштою відзив, в якому заперечує проти задоволення позову. Крім того, відповідач заявив про сплив позовної давності.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (позивач, перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ" (відповідач, заявник) уклали 30.06.2020 Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, шляхом підписання відповідачем електронним підписом Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 39166914/2020-0001 від 30.06.2020 (а.с.13).

Позивач в свою чергу 30.06.2020 з електронним підписом склав повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-39166914/2020-0001 від 30.06.2020 (а.с. 186).

Згідно з п. 1.4 договору передбачено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Підпунктами 2.1.4 - 2.1.6 пункту 2.1 Договору встановлено, що Замовник зобов`язується: оплачувати Перевізнику послуги та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до тристоронньої письмової угоди від 11.04.2022 (а.с. 185) вагони для вантажовласника - ТОВ Теус Термінал подаються на під`їздну колію ДП Ренійський морський торгівельний порт.

Поряд з цим, статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що всі умови договору - істотні, звичайні та випадкові - з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов`язків тягне наслідки, передбачені главою 51 ЦК України.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно з ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Відповідно до положень статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 Правил користування вагонами (контейнерами) визначено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів.

Згідно з п. 5 Правил, плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером.

Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника(п. 12 Правил).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 13, 14).

У пункті 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, зазначається, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Згідно пункту 3 розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністром транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (далі по тексту - Збірник) та пункту 5 розділу 6 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, частина І, затвердженого наказом Міністра транспорту та зв`язку України від № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 № 165/3458: «При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година».

Відповідно до вимог п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04. 1998 (зі змінами і доповненнями), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під`їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії і станції примикання.

Згідно з частинами 5 і 6 ст. 76 Статуту залізниць, договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії із станцією примикання. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.

Позивач просить стягнути з відповідача 552694,25 грн плати за користування вагонами, посилаючись на те, що у зв`язку із зайнятістю фронтів вивантаження ДП Ренійський морський торгівельний порт через несвоєчасне вивантаження раніше поданих вагонів, 29 вагонів, які у період з 01.07.2022 по 30.07.2022 надійшли на станцію Рені для відповідача, були затримані на станції, про що було складено відповідні акти загальної форми (а.с. 14-24).

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи акти про відмову вантажовласника від підписання накопичувальних карток, накопичувальні картки, пам`ятки про забирання та пам`ятки про подавання вагонів.

Суд враховує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі №904/5743/16, належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком №6 до Правил користування.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції відбулася по причині зайнятості фронту вивантаження вагонами Відповідача. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми, відповідно до яких нараховано плату за користування вагонами.

Відповідач не спростував доводів позивача. У відзиві відповідач посилається на те, що працівниками позивача були допущені помилки при складанні зазначених актів, що не спростовує факту затримки вагонів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Однак, суд враховує, що відповідач просить застосувати позовну давність.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно з п. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи

підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6

місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін

Сторони в даній справі в п. 7.3 договору передбачили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників становить один рік.

Отже, оскільки події, що стали підставою для подання позову, було затримання 29 вагонів на станції Рені в період з 01.07.2022 по 30.07.2022, то строк позовної давності сплинув через один рік, тобто 30.07.2023.

Позивач не навів суду поважності причин пропуску строку позовної давності.

З огляду на викладене, позивач подав позов до суду 09.01.2024 - з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 березня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова