Рішення

від 26.02.2024 по справі 922/4533/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024м. ХарківСправа № 922/4533/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агріматко - Україна" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 12/10, ідентифікаційний код 30725226) до Фермерського господарства "Дружба-Агро" (63541, Харківська область, Чугуївський район, село Стара Гнилиця, вул. Дружна, 1 А, ідентифікаційний код 38459854) про стягнення 212 748,39 грн за участю представників сторін:

позивача - адвоката Мітченко Тетяни Василівни

відповідача - адвоката Чернюка Вадима Владиславовича

ВСТАНОВИВ:

26.10.2023 Приватне акціонерне товариство "Агріматко - Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фермерського господарства "Дружба-Агро" (відповідач) про стягнення з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог суми інфляційного збільшення 35 492,45 грн, 3% річних в сумі 12 519,94 грн та суми пені 164 736,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №СХТ-370000012 від 24.01.2022 в частині оплати поставленого товару за видатковою накладною № 126002 від 26.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4533/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04 грудня 2023 року о 09:20. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

01.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 32996), в якому зазначено, що дійсно 25.01.2022 на виконання умов договору відповідач перерахував на рахунок позивача попередню оплату в сумі 167024,00 грн платіжним доручення № 429, позивачем в свою чергу було відвантажено відповідачу товар, фактичне (остаточне) відвантаження якого відбулось саме 11.02.2022, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі № СХГ-37000012 від 11.02.2022. В подальшому, відповідачем було перераховано на рахунок позивача 50 000,00 грн платіжною інструкцією № 94 від 04.08.2023, отже фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 618 096,00 грн, однак позивачем при розрахунку суми заборгованості та розрахунку штрафних санкцій не були враховані сплачені відповідачем 04.08.2023 грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. При цьому, відповідачем зазначено, що розмір пені та штрафу, які позивач просить стягнути з відповідача становить 34,4 відсотки від невиконаного відповідачем зобов`язання. Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на неможливість вчасної оплати товару у зв`язку з форс-мажорними обставинами, які підтверджуються листом ТППУ №2024/02.0-7.1 та повідомив суду, що виробничі будівлі, ангари з технікою та склади відповідача були багаторазово обстріляні, деякі частково, а деякі й повністю зруйновні, що призвело до того, що відповідач зазнав значних збитків від обстрілів, багато матеріальних цінностей виявилося знищено, пошкоджені будівлі потребують дуже багато коштів після їх відновлення. Ураховуючи вищенаведене, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 1000 грн.

07.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№399), в якій зазначено, що товар отримано відповідачем саме 26.01.2022 на підставі видаткової накладної від 26.01.2022, підписаної відповідачем, та товарно-транспортної накладної ТТН №-аАГ 0126020 від 26.01.2022. При цьому, позивачем зазначено, що Акт приймання-передачі № СХГ-37000012 від 11.02.2022 є документом, який підтверджує можливість введення в експлуатацію товару. Стосовно нарахування штрафних санкцій позивачем зазначено, що позивач використав своє право на нарахування штрафних санкцій передбачених законодавством та договором. Стосовно зменшення суми штрафних санкцій позивачем зазначено, що штрафні санкції відповідно до розрахунку нараховані за період з 02.12.2022 по 30.05.2023, тобто не за весь період існування заборгованості та до 04.08.2023 і суми визначені правильно враховуючи вартість товару станом на 30.05.2023 та вважає, що заявлені позивачем нарахування не є значними чи завищеними у порівнянні із сумою основної заборгованості.

Також, у відповіді на відзив позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму інфляційного збільшення 35 492,45 грн, 3% річних в сумі 12 519,94 грн та суму пені 164 736,00 грн.

В судовому засіданні від 29.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 29.01.2024, зокрема, про прийняття до розгляду відповіді на відзив від 08.01.2024 за вх. № 399/24, що фактично є заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог та продовження розгляду справи з урахуванням вказаної заяви, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму інфляційне збільшення 35 492,45 грн, 3% річних в сумі 12 519,94 грн та суму пені 164 736,00 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заперечував проти клопотання відповідача про зменшення пені.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив суд зменшити розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, суд встановив наступне.

24.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" (Постачальник) та Фермерським господарством "Дружба-Агро" (Покупець) був укладений договір поставки № СХТ- 370000012 (далі договір).

Відповідно до п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві на умовах СРТ ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ ЧУГУЇВСЬКИЙ РАЙОН с. СТАРА ГНИЛИЦЯ (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) товари (надалі іменуються "товари") за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), які є додатками до цього Договору та його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Договору вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору відвантаження товару Постачальником здійснюється виключно за умови виконання п. 4.1. Передача товару Постачальником представнику Покупця здійснюється виключно за умови надання представником Покупця документу, що підтверджує його повноваження на отримання товару (довіреності).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціни товарів визначаються Сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.4., 3.5. договору покупець зобов`язаний прийняти товар, вказаний у п.1.1. цього Договору, в погоджені сторонами строки. Здійснити оплату за придбаний товар згідно умов статті 4 даного Договору.

Згідно з п.4.1. та п.4.2. договору Покупець здійснює обов`язкову часткову попередню оплату у розмірі 35% від суми договору, яка розраховується згідно п.2.1. Договору. Сума та строки попередньої оплати указуються у специфікації. На решту суми Постачальник надає Покупцеві відстрочку по оплаті. Покупець сплачує решту суми згідно строків, які відображено в специфікації.

Згідно з п. 10.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

В Специфікації №00001 до договору сторонами визначено найменування товару - сівалка точного висіву навісну овочеву MS 4D2 у кількості 1 шт., загальною вартістю 835 120,00 грн, та визначено строки оплати товару покупцем: 24.01.2022 попередня оплата у розмірі 167 024,00 грн, 01.12.2022 погашення товарного кредиту у розмірі 668 096,00 грн.

25.01.2022 на виконання договору відповідачем було перераховано на рахунок позивача попередню оплату у розмірі 167 024,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 429 від 25.01.2022.

За твердженням позивача, саме 26.01.2022 передав у власність відповідача на виконання умов договору обумовлений у договорі товар (сівалку точного висіву навісну овочеву MS 4D2) на загальну суму 835 120,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 126002 від 26.01.2022.

При цьому, позивачем зазначено, що Актом приймання-передачі № СХГ-37000012 від 11.02.2022 підтверджено можливість введення в експлуатацію вказаного товару, а не факт його передачі відповідачу.

Проте як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору оплатив отриманий товар частково на загальну суму 217 024,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 429 від 25.01.2022 про сплату попередньої оплати у розмірі 167 024,00 грн та платіжною інструкцією №94 від 04.08.2023 про сплату 50 000,00 грн, внаслідок чого станом на момент пред`явлення до суду цього позову у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 618 096,00 грн (835 120,00 грн - 217 024,00 грн), яку під час розгляду справи погашено відповідачем у повному обсязі, що визнається позивачем та у зв`язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог інфляційне збільшення у розмірі 35 492,45 грн за період з 02.12.2022 по 17.07.2023, 3% річних у розмірі 12 519,94 грн за період з 02.12.2022 по 17.07.2023 на підставі ст. 625 ЦК України та пеню у розмірі 164 736,00 грн за період з 02.12.2022 по 30.05.2023 на підставі п. 6.2. договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційного збільшення у розмірі 35 492,45 грн, нараховані за період з 02.12.2022 по 17.07.2023, 3% річних у розмірі 12 519,94 грн, які нараховані за період з 02.12.2022 по 17.07.2023 на підставі ст. 625 ЦК України та пені у розмірі 164 736,00 грн, нараховані за період з 02.12.2022 по 30.05.2023 на підставі п. 6.2. договору.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Також, ст. 694 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вказано вище, в Специфікації №00001 до договору сторонами визначено найменування товару - сівалка точного висіву навісну овочеву MS 4D2 у кількості 1 шт., загальною вартістю 835 120,00 грн, та визначено строки оплати товару покупцем: 24.01.2022 попередня оплата у розмірі 167 024,00 грн, 01.12.2022 погашення товарного кредиту у розмірі 668 096,00 грн.

Отож, за умовами договору відповідач повинен був розрахуватись повністю за товар не пізніше 01.12.2022.

Судом установлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, 26.01.2022 передав у власність відповідача товар на загальну суму 835120,00 грн, проте відповідач оплатив отриманий товар частково на загальну суму 217 024,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 429 від 25.01.2022 про сплату попередньої оплати у розмірі 167 024,00 грн та платіжною інструкцією №94 від 04.08.2023 про сплату 50 000,00 грн, внаслідок чого станом на момент пред`явлення до суду цього позову у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 618 096,00 грн (835 120,00 грн - 217 024,00 грн), яку погашено відповідачем під час розгляду цієї справи у повному обсязі.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2. договору у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи наведене, матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасної оплати товару, а тому позивач правомірно нарахував до стягнення від суми заборгованості, яка станом на 02.12.2022 складала 668 096,00 грн (835 120,00 грн - 217 024,00 грн), інфляційні втрати за період з 02.12.2022 по 17.07.2023, 3% річних за період з 02.12.2022 по 17.07.2023 на підставі ст. 625 ЦК України та пеню за період з 02.12.2022 по 30.05.2023 на підставі п. 6.2. договору.

Проте, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 02.12.2022 по 17.07.2023, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 12 519,94 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Втім, перевіривши нарахування інфляційних втрат за період з 02.12.2022 по 17.07.2023, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат арифметично обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково у розмірі 31 270,92 грн.

Отож, у задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 221,53 грн суд вважає за необхідне відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Також, перевіривши нарахування пені за період з 02.12.2022 по 30.05.2023, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 164 736,00 грн обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення пені у розмірі 164 736,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Системний аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Поряд з цим, досліджуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 висловила правову позицію щодо застосування норм статей 233 ГК України та 625 ЦК України, які носять універсальний характер, та дійшла висновку, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Тобто, таке право на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік).

Згідно вказаному Переліку Малинівська селищна територіальна громада за винятком смт Мосьпанове з 24.02.2022 по 05.05.2022 була територією активних бойових дій, а з 05.05.2022 Малинівська селищна територіальна громада Чугуївського району Харківської області є територією можливих бойових дій.

З урахуванням викладеного, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, ураховуючи те, що відповідачем повністю сплачена сума боргу за поставлений товар та з`ясувавши причини прострочення відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати за отриманий товар, приймаючи також до уваги те, що місцезнаходженням відповідача є с. Стара Гнилиця Малинівської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, яке перебуває під багаторазовими обстрілами, вважає за можливе задовольнити частково клопотання відповідача та зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача (164 736,00 грн) на 70 %, що дорівнює 49 420,80 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню частково у розмірі 93 211,66 грн, з яких: інфляційне збільшення у розмірі 31 270,92 грн, 3% річних у розмірі 12 519,94 грн та пеня у розмірі 49 420,80 грн. В решті позову слід відмовити.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку позов було подано в електронній формі, за подачу якого згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 10 570,13 грн (13 212,67 грн х 0,8%), фактично ж сплачено згідно платіжної інструкції N 2521 від 24.10.2023 судовий збір у розмірі 13 212,67 грн, а отже позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 2 642,54 грн (13 212,67 грн - 10 570,13 грн).

Суд також зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд звертає увагу позивача, що він має право на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору у розмірі 2 642,54 грн та судового збору у розмірі 8017,15 грн у зв`язку зі зменшенням позовних вимог - після подання до суду відповідного клопотання.

Ураховуючи часткове задоволення позову та приймаючи до уваги те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню в сумі 164 736,00 грн, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 502,32 грн, а решта сума сплаченого судового збору у розмірі 50,66 грн - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610-512, 627-629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232, 233 Господарського кодексу України та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково у розмірі 93 211,66 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Дружба-Агро" (63541, Харківська область, Чугуївський район, село Стара Гнилиця, вул. Дружна, 1 А, ідентифікаційний код 38459854) на користь Приватного акціонерного товариства "Агріматко - Україна" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 12/10, ідентифікаційний код 30725226) інфляційне збільшення у розмірі 31 270,92 грн, 3% річних у розмірі 12 519,94 грн та пеню у розмірі 49 420,80 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 502,32 грн покласти на відповідача: Фермерське господарство "Дружба-Агро" (63541, Харківська область, Чугуївський район, село Стара Гнилиця, вул. Дружна, 1 А, ідентифікаційний код 38459854).

Стягнути з Фермерського господарства "Дружба-Агро" (63541, Харківська область, Чугуївський район, село Стара Гнилиця, вул. Дружна, 1 А, ідентифікаційний код 38459854) на користь Приватного акціонерного товариства "Агріматко - Україна" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 12/10, ідентифікаційний код 30725226) судовий збір у розмірі 2 502,32 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Агріматко - Україна" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 12/10, ідентифікаційний код 30725226).

Відповідач: Фермерське господарство "Дружба-Агро" (63541, Харківська область, Чугуївський район, село Стара Гнилиця, вул. Дружна, 1 А, ідентифікаційний код 38459854).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "06" березня 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова