Рішення

від 28.02.2024 по справі 925/106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/106/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт"

до Селянського (фермерського) господарства "АРАТА"

про стягнення 189870,95 грн

Представники учасників справи:

Позивач не з`явився;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Щокань В.М.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 25.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "АРАТА".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 189870,95 грн заборгованості за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №8 від 17.01.2023, зокрема 166441,47 грн боргу, 11491,30 грн 30% річних, 11938,18 грн пені.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором та не сплатив кошти за поставлений товар внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 166441,47 грн.

1.4.29.01.2024 суддя ухвалив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" залишити без руху. Установив Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

відомості про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.

1.5. 06.02.2024 позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши до суду відомості про наявність у позивача електронного кабінету.

1.6.07.02.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/106/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив 28.02.2024 о 11 год. 30 хв.

1.7.Ухвалу суду від 07.02.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 08.02.2024 доставлено до електронної скриньки позивача (а.с. 42); відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який відповідачу не вручено та повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою" (а.с. 43-47).

1.8.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.9.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.10.Днем вручення ухвали суду від 07.02.2024 відповідачу є 22.02.2024 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 43).

1.11.27.02.2024 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, просив позов задовольнити повністю (а.с. 48).

1.12.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.13.У судове засідання 28.02.2024 представники позивача та відповідача не з`явились. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.14.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.15.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.16.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.17.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

1.18.28.02.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.19.Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/106/24.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнення заборгованості за договором поставки, пені та 30% річних.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; невиконання відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилася заборгованість.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; виконання позивачем зобов`язання з поставки товару; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати товару; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача; строк виконання грошового зобов`язання; підстави та порядку нарахування позивачем 30% річних та пені за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.17.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (продавець) та Селянське (фермерське) господарство "АРАТА" (покупець) уклали договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №8, згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується здійснити постачання товарів безпосередньо пов`язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі - товар), який покупець зобов`язується прийняти та оплатити, відповідно до п.1.2 цього договору на умовах, що вказуються сторонами у доповненнях (а.с. 15-17).

Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:

п.1.2 - загальна кількість товару, "Еквівалент ціни Товару", "Погоджений курс", асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за даним договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у доповненнях до нього;

п.2.4 - датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару;

п.3.1 - ціна товару, що постачається продавцем вказується сторонами у доповненнях до даного договору визначається сторонами як "тверда ціна" та "попередня ціна";

п.3.6 - загальна ціна договору визначається як сума вартості доповнень до нього;

п.4.1 - покупець зобов`язується оплатити прийнятий ним товар у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, у строки встановлені у доповненнях до цього договору. Сторони за окремим доповненням до цього договору можуть вибрати іншу форму оплати за переданий товар;

п.11.2 - сторони несуть наступну відповідальність:

- за порушення строків оплати переданого товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;

- за прострочення в поставці товару покупцю, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення;

п. 11.3 - сторони погодились не застосовувати скорочені строки позовної давності до нарахування штрафних санкцій (пені), а застосовується загальний строк позовної давності.

П. 11.4 - крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, продавець може вимагати від покупця, а останній зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми;

п.13.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

3.1.2.17.01.2023 та 14.04.2023 сторони уклали доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1/тк, № 2/тк та №3/тк до договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №8 від 17.01.2023 (а.с. 18-20), у яких сторони узгодили асортимент товару, що постачається продавцем, його кількість та ціну, а також строки поставки та оплати, зокрема:

-у доповненні №1/тк від 17.01.2023 продавець передає, а покупець приймає товар - кукурудза П 8723 у кількості - 47,00 мішків вартістю 179140,44 грн з ПДВ, строк оплати до 19.01.2023 53742,13 грн, що становить 30% вартості товару та до 26.10.2023 125398,31 грн, що становить 70% вартості товару;

-у доповненні №2/тк від 17.01.2023 продавець передає, а покупець приймає товар - Гербіцид Пріма, с.е. (5л) у кількості 25 л., Гербіцид Мезонік-Стар (20л) у кількості 80 л, ПАР Віволт (5л) у кількості 30 л, Олігомакс аква 13*40*13 (уп.10 л) у кількості 150 кг, Стармакс МЦ (уп. 10 л) у кількості 100 л, Регулятор росту Оптімус (5кг) у кількості 5 шт., на загальну суму 118725,42 грн з ПДВ; строк оплати до 19.01.2023 35617,63 грн, що становить 30% вартості товару та до 26.10.2023 83107,79 грн, що становить 70% вартості товару;

-у доповненні №3/тк від 14.04.2023 продавець передає, а покупець приймає товар - Гербіцид SMT - стар. 500 КС (20л) у кількості 200 л, ПАВ Роубек (3 л) у кількості 15 л, на загальну суму 92593,68 грн з ПДВ, строк оплати до 20.04.2023 9259,37 грн, що становить 30% вартості товару та до 26.10.2023 83334,31 грн, що становить 70% вартості товару.

3.1.3.На виконання умов договору та доповнень про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1/тк від 17.01.2023, № 2/тк від 17.01.2023 та №3/тк від 14.04.2023 позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 390459,54 грн з ПДВ за видатковими накладними №23/01-013 від 26.01.2023 вартістю 179140,44 грн з ПДВ, №23/04-005 від 04.04.2023 вартістю 55649,22 грн з ПДВ; №23/04-034 від 17.04.2023 вартістю 92593,68 грн, №23/05-030 від 05.05.2023 вартістю 36166,08 грн з ПДВ; №23/05-133 від 25.05.2023 вартістю 26910,12 грн з ПДВ (а.с. 21-23).

3.1.4.Відповідач товар, поставлений позивачем, не прийняв та повернув позивачу товар за видатковою накладною на повернення від покупця №21 від 25.05.2023 товар кукурудзу П 8723 (Н-21-097/0595) у кількості 7 мішків, вартістю 26680,49 грн з ПДВ (а.с. 23).

3.1.5.Відповідач виконав зобов`язання за договором частково та сплатив 197337,58 грн за поставлений товар на підставі платіжних доручень від 17.01.2023 53742,13 грн, від 17.01.2023 - 35617,63 грн, від 17.04.2023 - 9260,00 грн, від 30.10.2023 - 98717,82 грн, що підтверджується виписками АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" (а.с. 24-27).

3.1.6.За розрахунком позивача (а.с. 8) заборгованість відповідача за поставлений товар позивачем за договором від 17.01.2023 №8 станом на 26.10.2023 становить 166441,47 грн (390459,54 грн (поставлений товар) за період з 26.01.2023 по 25.05.2023 197337,58 грн (оплата за товар) - 26680,49 грн (повернуто позивачу товар); на підставі п.11.2 договору позивач нарахував відповідачу 11938,18 грн пені та на підставі п. 11.4 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 11491,30 грн 30% річних за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

3.2Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору поставки та доповнень до нього №1/тк, №2/тк та №3/тк;

4.5.2.позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та поставив відповідачу товар вартістю 390459,54 грн;

4.5.3.у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу за поставлений товар;

4.5.4.відповідач зобов`язання з оплати позивачу товару виконав частково та сплатив 197337,58 грн;

4.5.5.відповідач не прийняв та повернув позивачу товар вартістю 26680,49 грн;

4.5.6.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором поставки становить 166441,47 грн;

4.5.7.строк оплати товару до 26.10.2023;

4.5.8.прострочення виконання грошового зобов`язання настало 27.10.2023.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.16.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.17.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.18.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.19.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.20.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.21.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.22.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.23.Мотивом застосування вказаних норм цивільного права є висновок суду про порушення відповідачем грошового зобов`язання та правові наслідки такого порушення у вигляді сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

5.24.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.25.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.26.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.27.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.28.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виник борг за поставлений товар.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений відповідачу товар.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6.Позивач належно виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар, який відповідач прийняв на підставі видаткових накладних №23/01-013 від 26.01.2023, №23/04-005 від 04.04.2023, №23/04-034 від 17.04.2023, №23/05-030 від 05.05.2023, №23/05-133 від 25.05.2023, підписавши їх та скріпивши печаткою.

6.7.Позивач за договором поставки поставив відповідачу за період з 26.01.2023 по 25.05.2023 товар вартістю 390459,54 грн.

6.8.Відповідач виконав зобов`язання за договором частково та 17.01.2023, 17.04.2023, 30.10.2023 за поставлений товар сплатив 197337,58 грн.

6.9.Відповідач не прийняв та повернув позивачу товар вартістю 26680,49 грн.

6.10.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.11.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором поставки становить 166441,47 грн.

6.12.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.13.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.14.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.15.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.16.Невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати боргу за поставлений товар, порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні зі сплати за поставлений товар.

6.17.Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

6.18.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 166441,47 грн за поставлений товар, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.19.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.20.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.21.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

6.22.У доповненнях про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1/тк, № 2/тк та №3/тк до договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №8 від 17.01.2023 сторони погодили строк остаточного виконання зобов`язання з оплати 70% вартості товару по кожній видатковій накладній до 26.10.2023.

6.23.З 27.10.2023 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем зі сплати боргу за поставлений товару у розмірі 166441,47 грн.

6.24.Відповідно до пункту 11.2 договору сторони несуть наступну відповідальність, зокрема за порушення строків оплати переданого товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

6.25.Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.26.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

6.27.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

6.28.Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

6.29.Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

6.30.Звертаючись із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача 11938,18 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен банківський день прострочення за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 за 84 дні на підставі п. 11.2 договору за прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.31.Суд, перевіривши розрахунок пені позивача, дійшов висновку, що позивач виконав розрахунок неправильно у період прострочення з 15.12.2023 по 18.01.2024 за 35 днів , оскільки у вказаному періоді не врахував, що у 2024 році не 365 днів, а 366 днів. При розрахунку пені за весь час прострочення позивач також врахував подвійну облікову ставку НБУ у розмірі 16% за період з 27.10.2023 по 18.01.2024, яка була у період з 27.10.2023 по 14.12.2023,а у період з 15.12.2023 по 18.01.2024 облікова НБУ становила 7,5%, а подвійна 15%, а не 16% як розраховує позивач.

6.32.За розрахунком суду розмір пені за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 за 84 дні становить 11931,46 грн (7150,14 за період з 27.10.2023 по 14.12.2023 за 49 днів (166441,47 (сума боргу) х 2 х 16,00 : 365 х 49 днів (прострочення) :100) + 2325,62 грн за період з 15.12.2023 по 31.12.2023 за 17 днів (166441,47 (сума боргу) х 2 х 15,00 : 365 х 17 днів (прострочення) :100) + 2455,69 грн за період з 01.01.2024 по 18.01.2024 за 18 днів (166441,47 (сума боргу) х 2 х 15,00 : 366 х 18 днів (прострочення) :100).

6.33.За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 повинен сплатити позивачу 11931,46 грн пені, а не 11938,18 грн пені, як розрахував позивач.

6.34.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 11938,18 грн пені за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 11931,46 грн за період з 27.10.2023 по 18.01.2024.

6.35.У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання зі сплати за поставлений товар 166441,47 грн позивач нарахував 11491,30 грн 30% річних, стягнення яких становить предмет решти майнових вимог позивача до відповідача.

6.36.Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.37.У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.38.У пункті 11.4 договору поставки сторони передбачили, що крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, продавець може вимагати від покупця, а останній зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.

6.39.Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також 30% річних від суми відповідно до п.11.4 договору.

6.40.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.41.Отже, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.42.У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

6.43.За розрахунком позивача відповідач за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 11.4 договору повинен сплатити 11491,30 грн 30% річних за період з 27.10.2023 по 18.01.2024.

6.44.Суд, перевіривши розрахунок 30% річних позивача, дійшов висновку, що позивач виконав розрахунок неправильно у періоді прострочення з 01.01.2024 по 18.01.2024 за 18 днів , оскільки у вказаному періоді не врахував, що у 2024 році не 365 днів, а 366 днів.

6.45.За розрахунком суду розмір 30% річних за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 за 84 дні становить 11484,57 грн (9028,88 за період з 27.10.2023 по 31.12.2023 за 66 днів (166441,47 (сума боргу) х 30% х 66 днів (прострочення) : 365 : 100) + 2455,69 грн за період з 01.01.2024 по 18.01.2024 за 18 днів (166441,47 (сума боргу) х 30% х 18 днів (прострочення): 366 :100).

6.46.За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 повинен сплатити позивачу 11484,57 грн 30% річних, а не 11491,30 грн 30% річних, як розрахував позивач.

6.47.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 11491,30 грн 30% річних за період з 27.10.2023 по 18.01.2024 за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 11484,57 грн за період з 27.10.2023 по 18.01.2024.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 18.01.2024 №2158 (а.с. 7).

8.3. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн зі сплати судового збору.

8.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.5.Позивач сплатив судовий збір у мінімальному розміру, встановленому законом, а не пропорційно до розміру позовних вимог.

8.6.Оскільки позивач сплатив судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому законом, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн суд покладає на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "АРАТА" (ідентифікаційний код 32115561, адреса місцезнаходження: 20728, Черкаська область, Черкаський район, село Мельниківка, вул. Пушкіна, буд. 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (ідентифікаційний код 23233729, адреса місцезнаходження: 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Межева, 2/1) 166441,47 грн (сто шістдесят шість тисяч чотириста сорок одну гривню 47 копійок) боргу, 11931,46 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять одну гривню 46 копійок) пені, 11484,57 грн (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 57 копійок) 30% річних, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 06.03.2024.

Суддя А.І. Гладун