Постанова

від 06.03.2024 по справі 705/101/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/481/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/101/24 Категорія: на ухвалу Єщенко О. І . Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідачаНовікова О. М.,суддів:Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,за участю секретаря Матюхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 січня 2024 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, про встановлення факту здійснення постійного догляду на безоплатній основі,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив встановити факт, що він здійснює постійний догляд на безоплатній основі за батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 08 січня 2024 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, про встановлення факту здійснення постійного догляду на безоплатній основі, яка подана в порядку окремого провадження відмовлено. Суд першої інстанції вказав, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що суб`єктами зверненні до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право.

Також зазначає, що іншого позасудового способу встановити факт неможливо. Встановлення факту постійного догляду за батьком йому потрібно для підтвердження факту здійснення постійного догляду в державних органах. Від встановлення вказаного факту залежить виникнення у скаржника прав та обов`язків, визначених законами України: «Про соціальні послуги», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу».

Апелянт зауважує, що у пункті 3 частини 6 статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» відсутнє посилання на те, що для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Зважаючи на викладене, просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Правом на подання відзиву заінтересовані особи не скористались.

В судове засідання заінтересовані особи не з`явились, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відтак, апеляційний суд відповідно до положень статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод розглядові справи у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З заяви ОСОБА_2 вбачається, що предметом розгляду у цій справі є встановлення в порядку окремого провадження факту, що має юридичне значення. Зокрема заявник просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в тому самому будинку, який потребує постійного догляду відповідно до законодавства України. Встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення у заявника прав та обов`язків, визначених Законом України «Про соціальні послуги», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Однією з категорій справ окремого провадження є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення факту, що має юридичне значення, про який просить заявник у своїй заяві, нормами ні частини першої, ні частини другої ст. 315 ЦПК України не передбачено.

Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 3 частини 6 статті 13 даного Закону встановлено, що для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Формування Реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону, здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99.

Таким чином, порядок встановлення факту здійснення фізичною особою догляду за батьком, який потребує постійного догляду, визначений відповідним законодавством, а саме нормами Закону України «Про соціальні послуги», у зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв`язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана в порядку окремого провадження.

Доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно послався на норми, які відсутні в пункті 3 частини 6 статті 13 Закону України «Про соціальні послуги», апеляційний суд відхиляє.

Колегія суддів погоджується з тим, що саме нормами Закону України «Про соціальні послуги» врегульовано питання оформлення статусу особи щодо надання соціальних послуг фізичною особою не на професійній основі. Надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 березня 2024 року.

Судді: