Ухвала

від 06.03.2024 по справі 120/2547/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

06 березня 2024 р. Справа № 120/2547/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вищого професійного училища Львівського державного Університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) (вул. Генерала Арабея, 7, м. Вінниця, 21020) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

01.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вищого професійного училища Львівського державного Університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), у якому просить:

- визнати протиправною Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов`язати Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення. грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що він проходив службу у Вищому професійному училищі Львівського державного Університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та у 2017 році виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

У зв`язку з тим, що позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року, він звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому за період проходження служби індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням базового місяця - січень 2008 року.

Відповідач листом від 16.01.2024 року повідомив, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року проводилась з урахуванням червня 2016 року як базового місяця.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку з чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Також позивач подав заяву, у якій просить поновити строк звернення до суду. Заява мотивована тим, що на момент звільнення позивача, стаття 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати не обмежувався, тому право позивача на звернення до суду з цим позовом не обмежене будь-яким строком.

Враховуючи наведене, позивач просив поновити строк звернення до суду з поважних причин.

Суд, розглянувши клопотання позивача, зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2013 від 15.10.2013 зазначено про те, що спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Конституційний Суд України при тлумаченні норми статті 233 КЗпП України виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

При цьому, згідно нової редакції статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Разом з тим, Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.

Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, від 13.05.1997 №1-зп, від 05.04.2001 №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

На момент звільнення позивача зі служби частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

За таких умов беручи до уваги, що спірні правовідносини виникли до 19.07.2022 підстав для застосування змін, внесених згідно Закону України № 2352-IX від 01.07.2022 до приписів статті 233 КЗпП України, які набрали чинності з 19.07.2022, під час вирішення розглядуваного спору немає.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду з адміністративним позовом вважати таким, що не пропущений.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, яку не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, подана з додержанням вимог встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, що є підставою для відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 171, 248, 256-262 КАС України, -

у х в а л и в :

Строк звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 вважати таким, що не пропущений.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища Львівського державного Університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив.

Запропонувати позивачу у 2 - денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович