Ухвала

від 06.03.2024 по справі 240/4417/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/4417/24

категорія 111030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Аліса Оіл» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

установив:

Приватне підприємство «Аліса Оіл» (далі позивач, ПП «Аліса Оіл») звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення.

Перевіривши позовну заяву, суд уважає, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачу, з огляду на таке.

Статтею 1312 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно підпункту 11 пункту 161 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частини 1 та 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини 4 цієї правової норми виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Аналіз наведеного свідчить про те, що у справах віднесених до категорії справ незначної складності, представництво можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2020 року у справі №200/14466/19-а, від 22 вересня 2020 року у справі №20014511/19-а.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження виступають рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, якими визначені суми грошових зобов`язань з податків на додану вартість та прибуток, а також застосовано штрафні санкції.

На підставі зазначених рішень до позивача може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 1981878,50 грн.

Згідно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 3028,00 грн.

Отже, на підставі оскаржуваних податкових повідомлень рішень до позивача може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що справу за позовом ПП «Аліса Оіл» неможливо віднести до малозначних справ або справ незначної складності, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому така справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

За результатами вивчення позовної заяви суд установив, що така підписана представником позивача Хазовою Тетяною.

На підтвердження повноважень названої особи на представництво інтересів ПП «Аліса Оіл» до позову додано копії договору №11/12.23 про надання юридичних послуг від 01 грудня 2023 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, паспорта, картки особи платника податків, витягу з реєстру територіальної громади, а також оригінал довіреності від 20 лютого 2024 року.

Однак, названі документи не підтверджують, що Хазова Тетяна представляє інтереси позивача у якості самопредставництва останнього або адвоката.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При дослідженні позовної заяви встановлено, що у порушення пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підписана особою, яка не має статусу адвоката або повноважень на вчинення дій від імені позивача (самопредставництво).

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, позов підлягає поверненню позивачеві разом з доданими до нього матеріалами.

Одночасно, позивачу слід урахувати, що у відповідності до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 4, 12, 55, 57, 59, 169, 243, 248, 256, 257, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Приватного підприємство «Аліса Оіл» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.

Суддя Т.О. Окис