Рішення

від 29.02.2024 по справі 640/26121/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Київ№ 640/26121/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий концерн Радон"

доДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи

провизнання незаконним та скасування рішення (протоколу), зобов`язання вчинити

певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий концерн Радон" з позовом до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати протокол № 21 від 28 липня 2021 року засідання конкурсного комітету з відбору інвестиційних проектів для їх фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про визнання конкурсу таким, що не відбувся;

- зобов`язати Державну інноваційну фінансово-кредитну установу провести конкурс, оголошений 18.05.2021 (протокол конкурсного комітету № 20 від 18.05.2021) відповідно до Порядку його проведення, затвердженого рішенням правління Установи від 30.11.2018 № 35, за участю зареєстрованих учасників та прийняти рішення про визначення переможця.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що під час засідання конкурсного комітету відповідач необґрунтовано відхилив інвестиційний проект іншого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнс-Інтайм». Позивач зазначає, що порядком проведення конкурсного відбору передбачено обов`язковість надання висновку державної експертизи інвестиційного проекту, однак у вимогах не уточнено, яким саме має бути такий висновок позитивним чи негативним, а тому відхилення проекту тільки через негативний висновок не відповідає встановленій процедурі. Окрім цього, позивач стверджує, що можливість проведення конкурсного відбору за участю лише одного учасника передбачена у законодавстві, а тому відповідач протиправно скасував проведення конкурсу з цієї підстави.

У матеріалах справи міститься відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що обов`язок інвестора одержати саме позитивний висновок державної експертизи інвестиційного проекту передбачений статтею 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність», а тому учасник з негативним висновком правомірно не був допущений до участі у конкурсі. У свою чергу, проведення конкурсу за участі лише одного учасника не буде характеризувати конкурс як змагання, де необхідно обрати найкращого учасника, та матиме ознаки антиконкурентного узгодження дій.

Ураховуючи наведене, відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому уважає доводи відповідача необґрунтованими та наполягає, що жодний нормативно-правовий акт, включаючи Закон України «Про інвестиційну діяльність» не вимагає надання виключно позитивного висновку, а проведення конкурсного відбору за участю одного учасника передбачено у процедурах проведення інших аналогічних конкурсів, наприклад, при проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-правового партнерства.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий концерн Радон" про зупинення провадження у справі № 640/26121/21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача з питань призначення справи № 640/26121/21 до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 03.01.2023 №03-19/310/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/26121/21.

30.10.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Конкурсний комітет Державної інноваційної фінансово-кредитної установи оголосив проведення конкурсного відбору інвестиційних проектів, пов`язаних із знешкодженням та утилізацією небезпечних відходів, згідно із взятими державою на себе зобов`язаннями перед Європейським Союзом в частині поводження з відходами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий концерн Радон" 09.06.2021 подало заяву на участь у зазначеному конкурсі та відповідний пакет документів.

28.07.2021 представник позивача прибув до приміщення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, де мали відбутися презентація проектів та конкурс, але до засідання його допущено не було.

У подальшому, відповідно до оприлюдненого витягу з протоколу засідання від 28.07.2021 № 21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий концерн Радон" допущено до участі у конкурсному відборі, а інші подані інвестиційні проекти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнс-Інтайм» та Приватного акціонерного товариства «Житомирбудтранс» до участі у конкурсі не допущені. Також, конкурсний відбір визнаний таким, що не відбувся, оскільки конкурс не може бути проведено за участю лише одного учасника.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При проведення конкурсу з відбору інвестиційних проектів Державна інноваційна фінансово-кредитна установа керується Законом України «Про інвестиційну діяльність», Статутом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 15.06.2000 № 979, Порядком проведення конкурсного відбору проектів для їх фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, затвердженого рішенням Правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи № 35 від 30.11.2018.

Пунктом 8 Статуту Державної інноваційної фінансово-кредитної установи передбачено, що одним з завдань установи є фінансування за рахунок власних та залучених коштів науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, а також інноваційних та інвестиційних проектів і програм, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних

розробок і технологій, освоєння випуску нових видів продукції шляхом створення нових виробництв, передачі обладнання, устаткування в оренду (лізинг) або придбання частки корпоративних прав у статутному капіталі господарських організацій, які працюють за новітніми технологіями, надання відповідно до законодавства суб`єктам господарювання кредитів, їх інвестування, провадження спільної діяльності.

Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору проектів для їх фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, затвердженого рішенням правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 30.11.2018 № 35, Конкурсним комітетом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи оголошується проведення конкурсного відбору інвестиційних проектів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов`язаний зокрема одержати позитивний висновок державної експертизи інвестиційного проекту у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Подача заявок на участь у конкурсному відборі здійснюється з повним пакетом документів, згідно затвердженого Конкурсним комітетом переліку. Однією з вимог є отримання висновку, що підтверджує державну експертизу інвестиційного проекту.

Таким чином, інвестор, вимагаючи від заявників надання висновку державної експертизи інвестиційного проекту, зобов`язаний одержати позитивний висновок, в протилежному випадку (отримання негативного висновку) - заявник до участі в конкурсі не допускається - оскільки ним подано документи не в повному обсязі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

Статтею 12-1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що відбір інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі з урахуванням результатів державної експертизи, проведеної відповідно до статті 15 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність» обов`язковій державній експертизі підлягають інвестиційні проекти, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії, інших форм державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, передбачених цим Законом, крім інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, та об`єктів будівництва, що споруджуються (реконструюються) із залученням коштів Фонду енергоефективності, та крім інвестиційних проектів із значними інвестиціями, що реалізуються відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".

Отже, хоча надання учасником конкурсу саме позитивного висновку державної експертизи прямо не передбачено Порядку проведення конкурсного відбору проектів для їх фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, затвердженого рішенням правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 30.11.2018 № 35, проте це чітко випливає з положень статті 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність», де зазначено про обов`язок отримання саме позитивного висновку державної експертизи.

Зважаючи на викладене, участь у конкурсі учасника з негативним висновком державної експертизи є нелогічним, оскільки законодавство забороняє укладати будь-які угоди за умови відсутності позитивного висновку державної експертизи.

Суд також звертає увагу, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в цьому випадку оскаржуване рішення в частині відхилення інвестиційного проекту іншої особи не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а прийняте та адресоване виключно особі, яка подала інвестиційний проект, та жодним чином не встановлює якихось прав та обов`язків саме для позивача.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення у зазначеній частині фактично не порушує жодних прав, свобод та інтересів позивача.

Щодо рішення відповідача стосовно визнання конкурсу таким, що не відбувався, через участь лише одного учасника (позивача) суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

У цьому випадку відповідач визнав таким, що не відбувся, спірний конкурс, оскільки після вирішення питання про допущення інвестиційних проектів до конкурсу та відхилення деяких інвестиційних проектів через неповноту поданих документів у конкурсі залишився лише один учасник. На думку відповідача, конкурс не може бути проведено за участю лише одного учасника, оскільки при цьому нівелюється принцип змагальності та конкурентності, коли з-поміж декількох інвестиційних проектів буде обрано найкращий.

Позивач не погоджується з такою позицією та зазначає, що у законодавстві не передбачено скасування конкурсу у разі якщо в ньому приймає участь лише один учасник та, окрім цього, зазначає, що в інших, схожих за змістом конкурсах, допускається його проведення за участю одного учасника.

Суд погоджується з позицією відповідача та зазначає про право Конкурсного комітету прийняти рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся. Це право випливає з підпункту 2.2.6 Положення про конкурсний комітет з відбору проектів для їх фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

При цьому жодним нормативно-правовим актом не визначено перелік випадків, за настання яких приймається рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся, зважаючи на що можна зробити висновок, що таке повноваження є дискреційним та порядок його застосування має вирішуватися суб`єктом владних повноважень на власний розсуд.

Приймаючи рішення про скасування конкурсу, відповідач не діяв свавільно, оскільки обґрунтовано зазначив причину для скасування конкурсу участь приймає лише один учасник.

Така позиція узгоджується з принципом добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель. Так, згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (у редакції на момент спірних правовідносин) передбачено мінімальну кількість тендерних пропозицій, за відсутності яких торги скасовуються.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відхилення конкурсного проекту іншого учасника жодним чином не впливає на права та інтереси позивача, а скасування конкурсу за умови участі у ньому лише одного учасника є обґрунтованим та відповідає принципу добросовісної конкуренції.

VI. Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат немає.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.