Рішення

від 05.03.2024 по справі 380/15684/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 рокусправа № 380/15684/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (вул. Героїв УПА, 76, м. Львів, код ЄДРПОУ 41126797) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023, №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023, №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023, №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились на митну територію України, а також усі необхідні документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості останніх. Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржувані рішення відповідача не містять передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Позивач вважає спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 14.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що до митного оформлення надійшли митні декларації про ввезення позивачем на митну територію України товар: гілки рослин, без квіток або пуп`янків, використовувані для декоративних цілей, свіжі гілки рускуса: Fresh cuts of Ruscus. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023, №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023, №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023, №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023.

Під час здійснення митного оформлення за МД № 23UA209230009970U2 від 02.02.2023 виявлено, що у гр. 70 банківського платіжного документу від 10.01.2023 №230110/002072735 та № 230119/002081339 від 19.01.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 № 14/2.

Разом з тим відсутнє посилання на рахунок проформу, адже перерахована сума коштів склала 10500 тис. дол. США, сума вказана у рахунку від 23.01.2023 №1 складає 8100 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар а також відповідність його фактурної вартості; - у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено у вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку - фактурі; - декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року за пучок (40 гілочок) а не за кг як у рахунку а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару який оцінюється.

Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III..

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД:№ UA209230/2022/026920 від 27.12.2022 - де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг.

Під час здійснення митного оформлення за МД № 23UA209230017178U1 від 20.02.2023 виявлено, що у гр. 70 банківського платіжного документу від 03.02.2023 №230203/002093832 та № 230206/002095477 від 06.02.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 № 14/2.

Разом з тим відсутнє посилання на рахунок проформу, адже перерахована сума коштів склала 9000 тис. дол. США, сума вказана у рахунку від 11.02.2023 № 2 складає 10200 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар а також відповідність його фактурної вартості; - відповідно до вимог п. 1 додатку від 12.12.2022 №1 до зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2022 №14/2 передбачено 100 % передплата за ввезений товар.

Разом з тим згідно рахунку фактури вартість товару складає 10200 дол. США а вартість перерахованих коштів 9000 дол. США, що суперечить вимогам зовнішньоекономічного договору а також ст. 53 МКУ; згідно до вимог п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено, що вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку - фактурі; декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року за пучок (40 гілочок) а не за кг як у рахунку а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару який оцінюється.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Декларанту була скеровано вимога. На вимогу декларантом додаткові документи не надавались.

Під час здійснення митного оформлення за № 23UA209230034688U5 від 03.04.2023 виявлено, що у гр. 70 банківського платіжного документу від 06.03.2023 №230306/002121339 та № 230206/002095477 від 06.02.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 № 14/2.

Разом з тим відсутнє посилання на рахунок проформу, адже перерахована сума коштів склала 7500 тис. дол. США, сума вказана у рахунку від 27.03.2023 № 3 складає 4575 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар а також відповідність його фактурної вартості; у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено у вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку - фактур, що суперечить вимогам п. 7.1 контракту; декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року, а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару який оцінюється.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

На вимогу декларантом додаткові документи не надавались. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: № UA100120/2023/611678 від 03.03.2023 - де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг.

Під час здійснення митного оформлення за № 23UA209230047275U7 від 06.05.2023 виявлено, що у гр. 70 банківського платіжного документу від 06.03.2023 №230306/002121339 та № 230206/002095477 від 06.02.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 № 14/2.

Разом з тим відсутнє посилання на рахунок проформу, адже перерахована сума коштів склала 7500 тис. дол. США, сума вказана у рахунку від 27.03.2023 № 3 складає 4575 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар а також відповідність його фактурної вартості; у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено у вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку - фактур, що суперечить вимогам п. 7.1 контракту; декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару який оцінюється.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

На вимогу декларантом додаткові документи не надавались.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III..

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: № UA100120/2023/611678 від 03.03.2023 - де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг.

Відповідач вважає, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023 року, №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023 року, №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023 року, №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023 року у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023 року, №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023 року, №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023 року, №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023 року прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що приписи ст. 53 МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. При цьому вичерпний перелік таких підстав визначений Митним кодексом України.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих документів не можливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначених вимог чинного законодавства України відповідачем не дотримано.

Зауважує, що митний орган не може посилатись на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 01.07.2021 №476, адже такі не є нормативно-правовим актом, тому що не пройшли реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Усі відомості, щодо яких у митниці були зауваження були детально прописані у позовній заяві і жодним чином не спростовуються відповідачем у відзиві. Піднімаючи митну вартість на задекларований позивачем товар митниця скористалась не митною декларацією, де суб`єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а декларацією, по якій митну вартість була «піднята», і в подальшому нашу митну вартість піднімають до вже піднятої вартості.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець), Грузія, уклали Контракт №17/17-1 купівлі- продажу від 10.08.2017, предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса.

На виконання вимог Контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №1 від 23.01.2023 р., покупець придбав у продавця товар загальною сумою 8100,00 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 02.02.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230009970U2 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - свіжі зрізи гілки рускуса грузинського).

Разом з митною декларацією №23UA209230009970U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура №1 від 23.01.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №2301100/002072735 від 10.01.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230119/002081339 від 19.01.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №1260960 від 23.01.2023; копія митної декларації країни відправлення №С5051 від 23.01.2023; книжка МДП №XF85181419; прайс-лист №5 від 09.11.2022.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України) митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:

« 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

02.02.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення.

Відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000320. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2023 №UA209000/2023/000053/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №UA209230010233U0, та 02.02.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 162715,64 грн. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 103474,51 грн.

2. На виконання вимог Контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №2 від 11.02.2023 р., покупець придбав у продавця товар, загальною сумою 10200,00 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 20.02.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230017178U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - свіжі зрізи гілки рускуса грузинського).

Разом з митною декларацією №23UA209230017178U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура №2 від 11.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230203/002093832 від 03.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230206/002095477 від 06.02.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №315348 від 11.02.2023; копія митної декларації країни відправлення №С10998 від 11.02.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 53 МК України, митний орган запропонував подати додаткові відомості на підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару. У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

21.02.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100076/2, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення.

Відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000552. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 21.02.2023 №UA209000/2023/100076/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230017368U1, та 21.02.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 203906,51 грн. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 129306,57 грн.

3. На виконання вимог Контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №3 від 27.03.2023 р., покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 4575,00 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 03.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230034688U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - свіжі зрізи гілки рускуса грузинського).

Разом з митною декларацією №23UA209230034688U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) №3 від 27.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230206/002095477 від 06.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230306/002121339 від 06.03.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №660103 від 27.03.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000135254 від 28.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №С24393 від 27.03.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №380/675/23 Провадження №П/380/682/23.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 53 МК України, митний орган запропонував подати додаткові відомості на підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару. У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

04.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100160/2, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення.

Відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000956. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 04.04.2023 №UA209000/2023/100160/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230035232U2, та 04.04.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 91 904,21 грн. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 58 443,94 грн.

4. На виконання вимог Контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №4 від 28.04.2023 р., покупець придбав у продавця товар, загальною сумою 5130,00 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 06.05.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230047275U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - свіжі зрізи гілки рускуса грузинського).

Разом з митною декларацією №23UA209230047275U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) №4 від 28.04.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230323/002139154 від 23.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230412/002157063 від 12.04.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230421/002166388 від 21.04.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №310646 від 28.04.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000189995 від 29.04.2023; копія митної декларації країни відправлення №С35189 від 28.04.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №380/675/23 Провадження №П/380/682/23.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 53 МК України, митний орган запропонував подати додаткові відомості на підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару. У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

08.05.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100217/2, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення.

Відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001240. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2023 №UA209000/2023/100217/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230047770U8, та 09.05.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 103 053,24 грн. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 65 533,86 грн.

Вважаючи протиправними спірні рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, при перевірці поданих позивачем митних декларацій, витребувано додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Проте, митний орган зробив висновки, що надані позивачем документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023, №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023, №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023, №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023, відповідач вказав на наступні підстави:

- у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено у вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку-фактурі;

- декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну за станом на жовтень 2022, а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару який оцінюється.

Також, у всіх оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, в якості підстави їх прийняття, відповідач зазначає зауваження щодо розбіжностей між сумою, вказаною в платіжних документах і в інвойсах:

- у рішенні №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023 зазначено: «У гр. 70 банківського платіжного документу від 10.01.2023 №230110/002072735 та №230119/002081339 від 19.01.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок проформу, адже перерахована сума коштів склала 10500 тис. дол. США, сума вказана у рахунку від 23.01.2023 №1 складає 8100 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів неможливо перевірити правильність перерахування коштів за товар а також відповідність його фактурної вартості»;

- у рішенні №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023 зазначено: «У гр. 70 банківського платіжного документу від 03.02.2023 №230203/002093832 та №230206/002095477 від 06.02.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-проформу, адже перерахована сума коштів склала 9000 тис. дол. США, сума, вказана у рахунку від 11.02.2023 №2 складає 10200 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар а також відповідність його фактурної вартості; відповідно до вимог п. 1 додатку від 12.12.2022 №1 до зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2022 №14/2 передбачено 100% передплата за ввезений товар. Разом з тим згідно рахунку фактури вартість товару складає 10200 дол. США а вартість перерахованих коштів 9000 дол. США, що суперечить вимогам зовнішньоекономічного договору а також ст. 53 МКУ»;

- у рішенні №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023 зазначено: «У гр. 70 банківського платіжного документу від 06.03.2023 №230306/002121339 та №230206/002095477 від 06.02.2023 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-проформу, адже перерахована сума коштів склала 7500 тис. дол. США, сума, вказана у рахунку від 27.03.2023 №3 складає 4575 дол. США, а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар, а також відповідність його фактурної вартості»;

- у рішенні №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023 зазначено: «У гр. 70 банківського платіжного документу від 23.03.2023 №230323/002139154, від 12.04.2023 №230412/2157063, від 21.04.2023 №230421/002166388 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-проформу, адже перерахована сума коштів склала 5145 дол. США, сума, вказана у рахунку від 28.04.2023 №4 складає 5130 дол. США а сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар, а також відповідність його фактурної вартості».

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.

З приводу посилання митного органу на те, що у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку-фактурі, суд зазначає наступне.

Так пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту №14/1 від 14.10.2022 р. передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ-Львів (у відповідності до Incoterms 2000).

За умовами поставки CPT Incoterms Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування. Отже, витрати на упаковку товару за умовами поставки CPT покладається на продавця.

Також у рахунках-фактурах №1 від 23.01.2023, №2 від 11.02.2023, №3 від 27.03.2023, №4 від 28.04.2023 вказано, що вартість упакування закладена в ціні товару на умовах поставки CPT-Львів Україна.

Щодо посилання митного органу на те, що декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну за станом на жовтень 2022, а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару який оцінюється, суд зазначає наступне.

Судом досліджена цінова довідка, видана Львівською ТПП №19-09/593 від 21.10.2022, відповідно до якої станом на жовтень 2022 пропозиції щодо продажу свіжих гілок грузинського рускуса становлять 75,0 грн. за пучок (40 шт).

Листом №19-09/668 від 21.11.2022 Львівська ТПП роз`яснює Цінову довідку, видану Львівською ТПП №19-09/593 від 21.10.2022, що грузинський рускус зростає в лісах, та не має стандартної маси. Вага 1 пучка грузинського рускуса становить 0,85-1,00 кг в залежності від довжини стебла.

Позивачем до митного оформлення надано калькуляцію №4 від 17.10.2022 р. вартості 1 кг. рускуса, у якій вказані дані щодо закупівельної вартості 1 кг рускуса, транспортні витрати з урахуванням доставки продукції до м. Львів, витрати на збір рускуса, оформлення та інші витрати, включно з прибутком постачальника. Крім цього, довідкою Львівської ТПП, на підставі відповідей гуртівень в Україні, встановлено, що рівень цін на ринку в Україні становить 75 грн. за пучок, в той час митницею визначено митну вартість (тобто вартість при перетині кордону, без врахування суми сплачених податків) понад в 2 рази більшу.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Щодо виявлених митницею розбіжностей між сумою, вказаною в платіжних документах та у інвойсах, суд погоджується із доводами позивача про те, що вказані зауваження зроблені без врахування того, що зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022 р. між сторонами є багаторазовим, а передоплата за вказаний товар ускладнюється тим, що пучки рускуса не є товаром, кількість та вагу яких можна точно передбачити до самого завантаження. Оскільки оплата за відповідну партію здійснюється як правило за тиждень до моменту виставлення інвойсу (тобто фактичного завантаження), тому доволі часто кількість фактично завантаженого товару (пучків рускуса) не відповідає тому, за який було здійснено оплату. У зв`язку з цим, зважаючи на тривалу співпрацю позивача з ФОП ОСОБА_2 (Грузія) сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу (сезон) і за результатами звірки зводять баланс.

Суд встановив, що загальна сума, яку потрібно було сплатити відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) з січня по квітень 2023 року становить 28005 дол. США, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №1 від 23.01.2023 року - 8100 дол. США; рахунок-фактура (інвойс) №2 від 11.02.2023 року - 10200 дол. США; рахунок-фактура (інвойс) №3 від 27.03.2023 року - 4575 дол. США; рахунок-фактура (інвойс) №4 від 28.04.2023 року - 5130 дол. США.

Згідно банківських платіжних документів, що подавалися позивачем до митного контролю та митного оформлення, сума сплачених коштів за товар становить 27 645 дол. США, а саме: за банківським платіжним документом №230110/002072735 сплачено 6000 дол. США; за банківським платіжним документом №230119/002081339 сплачено 4500 дол. США; за банківським платіжним документом №230203/002093832 сплачено 4500 дол. США; за банківським платіжним документом №230206/002095477 сплачено 4500 дол. США; за банківським платіжним документом №230306/002121339 сплачено 3000 дол. США; за банківським платіжним документом №230323/002139154 сплачено 2370 дол. США; за банківським платіжним документом №230412/2157063 сплачено 2400 дол. США; за банківським платіжним документом №230421/002166388 сплачено 375 дол. США.

Банківський платіжний документ №230206/002095477 від 06.02.2023 до митного оформлення подавався двічі за двома різними поставками: за МД №23UA209230017368U1 від 21.02.2023 року та за МД №23UA209230035232U2 від 04.04.2023 року, як такий що підтверджував періодичність розрахунків між продавцем та покупцем.

Таким чином, сума, якої не вистачає для оплати поставленого у Україну товару становить 360 дол. США. Оплата цієї суми підтверджується банківським платіжним документом №230529/002200249.

Остаточну оплату по Контракту №14/2 проведено 29 травня 2023 року, тобто після прийняття останнього рішення, а тому відповідний банківський платіжний документ №230529/002200249 було долучено до даної заяви.

Зважаючи на те, що позивачем були усунуті всі зауваження, викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості, позивач, відповідно до п. 9 ст. 55 МК України, просив митний орган винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Листом від 04.07.2023 року №7.4-2/15/13/16738 Львівська митниця відмовила у скасуванні та залишила без змін рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023; №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023; №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023; №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023, обґрунтувавши відмову лише тим, що остання проплата за чотири поставки була проведена після доставки, хоча умовами контракту передбачена передоплата. З наведеного суд висновує, що відповідач погодився з наданими позивачем поясненнями щодо інших зауважень.

Згідно із ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу.

Як вбачається зі змісту графи 33 спірних рішень, то за результатами проведеної консультації:

- у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023 зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості на товар слугувала митна декларація №UA209230/2022/026920 від 27.12.2022, де митна вартість товару становить 4,12 дол. США за кг.;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023 зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості на товар слугувала митна декларація №UA209230/2022/026920 від 27.12.2022, де митна вартість товару становить 4,12 дол. США за кг.;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023 зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості на товар слугувала митна декларація №UA100120/2023/611678 від 03.03.2023, де митна вартість товару становить 4,12 дол. США за кг.;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023 зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості на товар слугувала митна декларація №UA100190/2023/554443 від 11.04.2023, де митна вартість товару становить 4,12 дол. США за кг.

Судом встановлено, що у графах 43 відповідних митних декларацій, на підставі яких проведено коригування товару, вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6 свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості. Тобто піднімаючи митну вартість на задекларований позивачем товар, митниця скористалась не митною декларацією, де суб`єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а декларацією, по якій митниця підняла митну вартість, а в подальшому митну вартість товару, що поставлявся піднімають до вже піднятої вартості.

Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000053/2 від 02.02.2023, №UA209000/2023/100076/2 від 21.02.2023, №UA209000/2023/100160/2 від 04.04.2023, №UA209000/2023/100217/2 від 08.05.2023.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (вул. Героїв УПА, 76, м. Львів, код ЄДРПОУ 41126797) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) сплачений судовий збір в сумі 4281,12 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 05.03.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович