Рішення

від 04.03.2024 по справі 380/743/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 рокусправа № 380/743/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення 13223 гривень 80 копійок збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення ОСОБА_1 13223 гривень 80 копійок збору, сплачених ним на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Посилається на те, що між ОСОБА_2 з позивачем (покупці) та ОСОБА_3 ,(продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П. та зареєстрований в реєстрі за №69. При укладенні вищевказаного договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становив 13 223,80 грн. Оскільки позивач придбавав житло вперше, відтак, покликаючись на п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», вважає, що сплатив такий збір безпідставно. У зв`язку із цим, звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Однак листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 08.11.2023 року відмовлено позивачу з тих підстав, що долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує його права та інтереси, так як саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом.

Ухвалою судді від 16.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 07.02.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а також йому не відомо чи позивач придбавав таке житло вперше. Також відповідач зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, відтак питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. З цих підстав вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Від третьої особи, управління Державної казначейської служби України у Львівській області, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28.04.2023 року між ОСОБА_3 ( продавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( покупці) укладено договір купівлі-продажу. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П. та, відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №69.

Згідно з п. 1.1 договору, продавець передає у власність покупців, а покупці приймають квартиру АДРЕСА_2 та сплачують обумовлену цим договором грошову суму.

Відповідно до п.5 цього договору за погодженням сторін продаж вчинено за ціну 2 644 743,00 грн.

Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла 13 223,80 грн, підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи квитанція №123 від 28.04.2023.

Вважаючи, що такий збір сплачено помилково, 19.10.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 13 223,80 грн. До заяви долучив, копію паспорта та картки фізичної особи-платника податків, копію договору купівлі-продажу квартири, копію квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна №123 від 28.04.2023 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За результатами розгляду цієї заяви, 08.11.2023 року відповідач надав відповідь, викладену в листі №1300-5604-8/161665, згідно якої позивачу відмовлено у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що з 26.09.2020 року нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «б», «в» і «г» п.152 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (зі змінами), інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Оскільки позивачем не надані документи та інформація, зазначена у підпунктах «б», «в» і «г» п.152 Порядку, тому немає підстав для формування подання на повернення коштів, як помилково сплачених.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача він не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР, оскільки придбав житло вперше, а тому збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачений ним при укладенні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №400/97-ВР).

У відповідності до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом 2 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

При цьому, згідно абз.3 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічні положення містяться у п.151 та абз.1 п.153 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з абз.2 п.153 Порядку №1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

За правилами підп.«б» п.152 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі Постанова №866), зокрема, доповнено п.152 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:

«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Крім того, пункт 153доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020 року.

Аналіз змісту наведених норм вказує на те, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком.

При цьому, суд враховує, що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.

Як слідує з матеріалів справи позивач звертався до відповідача із заявою, До заяви долучив, копію паспорта та картки фізичної особи-платника податків, копію договору купівлі-продажу квартири, копію квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна №123 від 28.04.2023 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Втім, документів, визначених п.152 Порядку №1740, у підтвердження того, що житло придбане позивачем вперше, не надав.

За таких обставин, суд вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Поряд з тим, суд не враховує посилання позивача на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, адже прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866, якою внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та яка набрала чинності 26.09.2020 року, власне і створено механізм перевірки цієї інформації у спосіб подання позивачем визначеного пакету документів.

До того ж суд відзначає, що вказаний Порядок жодним чином не звужує права позивача; пільга у вигляді звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна вперше і надалі залишається чинною, натомість Уряд лише визначив порядок підтвердження цієї інформації, який, у свою чергу, був відсутній до 26.09.2020 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено дотримання ним передбаченої Порядком №1740 процедури ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири (30.07.2021 року), ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Водночас суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу із відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, втім уже з дотриманням порядку, визначеного у п.152 Порядку №1740.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан