Рішення

від 06.03.2024 по справі 400/7864/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 р. справа № 400/7864/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Арна-Юг", пр-т Миру, 60, кв. 108, м. Миколаїв, 54056,

до відповідачаВідділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,

провизнання протиправною та скасування постанови від 25.05.2023 року № ПШ018024

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арна-Юг» (далі позивач) звернулось з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ018024 від 25.05.23 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог Закону, винесена щодо невідповідної особи, оскільки позивач не може відповідати за дії водія щодо не здійснення ним обліку часу роботи та відпочинку в рейсі та не здійснення контролю роботи тахографу. Позивач вказує, що обов`язок саме водія мати одночасно такі документи як карту водія та роздруківку з тахографа законодавством. Під час проведення перевірки водій надав усі необхідні документи, визначені ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому роздруківку роботи водія за 22.02.23 р. з цифрового тахогрофа транспортного засобу Сканія державний номер НОМЕР_1 та картку водія ОСОБА_1 .

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та зазначає, що під час перевірки було виявлено порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних вантажних перевезень, перевізник не забезпечив дотримання водієм вимог цього Закону та ЄУТР, а саме у водія на момент перевірки відсутні роздруківка з цифрового тахографа за 22.02.23 р. та особиста картка водія. Пояснення водія про причини порушень відсутні, акт водій підписав. У задоволенні позову просить відмовити.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 22.02.23 р. під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку проведено перевірку транспортного засобу SCANIA/LAMBERT, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , власником та перевізником є товариство з обмеженою відповідальністю «Арна-Юг», тобто позивач.

Перевіркою встановлено, що перевірений транспортний засіб обладнаний діючим та перевіреним цифровим тахографом, але на момент проведення перевірки у водія відсутня роздруківка з цифрового тахографа за 22.02.23 р. та особиста карта водія.

За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 352938 від 22.02.23 р., в якому зазначено, що 22.02.23 р. проведено перевірку транспортного засобу SCANIA/LAMBERT, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , власником та перевізником є товариство з обмеженою відповідальністю «Арна-Юг», встановлено порушення вимог абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», виконання резидентом України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня роздруківка з цифрового тахографа за 22.02.23 р., особиста картка водія.

Відповідачем на адресу позивача направлено запрошення щодо розгляду справи 23.03.23 р.

Запрошення отримано позивачем 17.03.23 р.

25.05.23 р. відповідачем розглянуто справу за відсутності представника позивача та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ018024, якою застосовано до позивача штраф в сумі 34 000 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01 р. № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІреалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.14 р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.15 р. № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у пункті 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.21 р. № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті».

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Водночас, особливості організації міжнародних перевезень пасажирів та вантажів визначені статтею 53 Закону № 2344-ІІІ.

Як визначено частинами 1,2 та 3 статті 53 Закону № 2344-ІІІ, організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи (частина 7 статті 53 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини 8 статті 53 Закону № 2344-ІІІ, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція № 385).

Згідно з пунктом 1.4 розділу І Інструкції № 385 терміни вживаються у такому значенні:

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385перевізники:

- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

З 20.12.10 р. набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.70 р., в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Таким чином, наведеними вище положеннями на перевізника, який здійснює міжнародні перевезення вантажів, покладено обов`язок із забезпечення, а на водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, - обов`язок мати при собі картку водія та/або роздруківку даних роботи тахографа.

Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати або картку водія, або роздруківку даних роботи тахографа та роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону № 2344-III.

Так, відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник це - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Відтак, відповідальність за порушення норм законодавства про автомобільний транспорт несуть саме перевізники, як фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, а не водії. Тому, суд відхиляє посилання позивача, що він не є суб`єктом відповідальності.

В ході судового розгляду встановлено, що належний позивачу транспортний засіб, який був об`єктом перевірки 22.02.23 р., обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що не заперечується сторонами. Перевізником є позивач, що ним не заперечується.

При цьому, долучені до позову документи не свідчать про пред`явлення водієм під час проведення перевірки роздруківки з цифрового тахографа та особистої картки водія. Надана позивачем до позовної заяви роздруківка не підтверджує надання водієм роздруківки з цифрового тахографа та особистої картки водія саме під час проведення перевірки. Дана роздруківка підтверджує лише рух транспортного засобу, а не періоди керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , враховуючи, що датою її друку зазначено 18.03.23 р., а не 22.02.23 р.

Суд наголошує, що наявність особистої картки водія, яка при цьому не була вставлена в цифровий тахограф, не звільняє автомобільного перевізника від обов`язку відповідно до Інструкції № 385 мати при собі роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Також, у акті перевірки міститься підпис водія про ознайомлення його зі змістом такого акту, жодних заперечень акт не містить. Акт підписаний водієм.

Отже, допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому оскаржувана постанова про застосування до позивача адміністративного-господарського штрафу від 25.05.23 р. № 018024 прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Арна-Юг» (пр. Миру, 60, кв. 108, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 44223319) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ018024 від 25.05.23 р., відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз