Рішення

від 06.03.2024 по справі 580/1710/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року справа № 580/1710/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову від 31.01.2024 року ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження, за виконавчим листом №823/403/17;

стягнути з відповідача суму в розмірі 3028 грн., моральної шкоди на користь позивача, завдану суб`єктом владних повноважень в наслідок прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №73196951.

Позов мотивовано тим, що з підставами для винесення спірної постанови від 31.01.2024 погодитися не можливо, оскільки обов`язок виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду покладено виключно на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, що самим відповідачем не заперечується. Проте, подані боржником матеріали, а саме рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ 6800204762023 прийнято державним кадастровим реєстратором Фандуль С.В. Відділу № 1 Управління надання Адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а не Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області. Тобто, рішення суду у справі 823/403/17 виконано не відповідачем по справі, а іншою третьою особою, яка не являється стороною у справі.

З огляду на викладене, позивач вважає, що державний виконавець, не перевіривши обставин повного виконання рішення суду, формально підійшов до виконання судового рішення, що й призвело до винесення незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки відсутнє рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про розглянуту заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада, - яке прийняте відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з врахуванням висновків суду за вищевказаним виконавчим листом 823/403/17.

Тому спірне рішення про закінчення виконавчого провадження є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01.03.2024 суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі третя особа).

01.03.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що факт виконання рішення суду у повному обсязі підтверджується наданим боржником рішенням щодо розгляду заяви стягувача №РВ-6800204762023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Тому 31.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням, керуючись п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

05.03.2024 суду надійшли пояснення третьої особи на позов, в яких зазначено, що виконання державної реєстрації земельної ділянки площею 33,2707 Головним управлінням не можливе у зв`язку тим, що розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр. Визначення державного кадастрового реєстратора для здійснення повноважень здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

У зв`язку із цим, Головне управління звернулось до ДП «Черкаський науково - дослідний інститут землеустрою» з клопотанням від 05.12.2023 № 19-23-0.2-7592/2-23 про повторне подання заяви на реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027 га. 06.12.2023 було сформовано заяву ДП «Черкаський науково дослідним інститут землеустрою» ЗВ -9707502162023. 06.12.2023Державним кадастровим реєстратором було сформовано рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ 6800204762023. Отже, Головним управлінням було вжито всі можливі заходи та способи задля виконання постанови суду.

Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр з врахуванням висновків суду.

З метою примусового виконання цього рішення позивачу 04.10.2023 Черкаський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, на підставі якого державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яворський О.М. постановою від 01.11.2023 відкрив виконавче провадження №73196951.

10.11.2023 державним виконавцем винесено вимогу №30347 негайно повідомити щодо стану виконання вимог передбачених виконавчим листом №823/403/17, що виданий 04.10.2023 Черкаським окружним адміністративним судом.

Листом від 06.12.2023 №11-23-0.62-7600/2-23 від боржника (третьої особи у справі) надійшли пояснення щодо виконання рішення суду, яких повідомлено, що виконання державної реєстрації земельної ділянки Головним управлінням не можливе у зв`язку тим, що розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.

Визначення державного кадастрового реєстратора для здійснення повноважень, зазначених у підпунктах 1, 2-1, 3-6 цього пункту, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Проте, Головне управління не ухиляється від виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі №823/403/17 та вживає всіх можливих заходів з метою її виконання.

У зв`язку із зміною чинного законодавства України Головне управління позбавлене можливості повторно розглянути заяву від гр. ОСОБА_1 .

За даними Державного земельного кадастру та електронного документу з Національної кадастрової системи, на підставі якого створено ЗВ-7105711482017 та сформовано рішення про відмову РВ-7100255022017 розробником документації із землеустрою гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада, площею 33,2707 га є ДП «Черкаський науково - дослідний інститут землеустрою».

Головне управління звернулось до ДП «Черкаський науково - дослідний інститут землеустрою» з клопотанням від 05.12.2023 №19-23-0.2-7592/2-23 про повторне подання заяви на реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027 га в адміністративних межах Куцівської сільської ради.

06.12.2023 було сформовано заяву ДП «Черкаський науково - дослідним інститут землеустрою» ЗВ -9707502162023.

06.12.2023 Державним кадастровим реєстратором було сформовано рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ 6800204762023.

Отже, Головним управлінням було вжито всі можливі заходи та способи задля виконання Постанови суду.

Також у вказаному листі наголошено, що з моменту набрання законної сили постанови суду до 06.12.2023 від ОСОБА_1 клопотання щодо розгляду заяви про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада до Головного управління не надходило.

31.01.2024 відповідач прийняв спірну постанову про закінчення виконавчого провадження №73196951 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною ст.5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 39 Закону №1404-VIII визначений виключний перелік випадків, у яких виконавче провадження підлягає закінченню.

На підставі п.9 ч.1 ст.39 №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Перевіряючи наявність підстав для закінчення виконавчого провадження №73196951 та відповідність спірного рішення вимогам закону, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Як установлено судом, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр з врахуванням висновків суду.

Суд враховує, що предметом спору у зазначеній справі було рішення від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, яке прийняте з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам: "XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%; Перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465%. Рекомендовано усунути перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0028 площа співпадає на 0,4105%; перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0080 площа співпадає на 0,3967%, перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0079 площа співпадає на 0,7503%, перетин ділянок з ділянкою 7123783500:01:000:0101 площа співпадає на 0,465%."

Зазначеному рішенню суд апеляційної інстанції під час прийняття постанови від 04.09.2023 у справі №823/403/17 надав правову оцінку, визнав його протиправним і скасував.

Для виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулось до ДП Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою з клопотанням від 05.12.2023 №19-23-0.2-7592/2-23 про повторне подання заяви на реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027 га в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського (нині Черкаського) району.

У свою чергу, ДП Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою 06.12.2023 сформував та зареєстрував заяву до Державного кадастрового реєстратора №ЗВ-9707502162023 про реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027. Додатково зазначено: згідно рішення Шостого апеляційного суду від 04.09.2023.

06.12.2023 Державним кадастровим реєстратором Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято рішення від 06.12.2023 №РВ 6800204762023 «про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру» з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Також вказано про перетин ділянок з ділянкою 7123783500:02:001:0458; площа співпадає на 94,2249. За принципом екстериторіальності ДКР не має достатньо прав для аналізу даних оновлень. У зв`язку з вищевикладеним замовникам необхідно звернутись в Центр адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг із заявою про виправлення відомостей Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж земельних ЗД.

Отже, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17, державним кадастровим реєстратором прийнято рішення від 06.12.2023 №РВ 6800204762023 «про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру».

Суд враховує, що основною підставою позову у справі, яка розглядається, визначено те, що обов`язок виконання вказаної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду покладено виключно на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області. Проте, подані боржником матеріали рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ 6800204762023 прийнято державним кадастровим реєстратором Фандуль С.В. Відділу № 1 Управління надання Адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр (у редакції, чинній станом на час відкриття та закінчення виконавчого провадження №73196951) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На підставі ч.18 ст.21 Закону України Про Державний земельний кадастр (в редакції Законів №340-IX від 05.12.2019, №1423-IX від 28.04.2021) заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

При цьому, станом на час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області рішення від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 (яке скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17), ч.16 ст.21, ч.2 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачала, що подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, станом на час прийняття спірного у справі №823/403/17 рішення від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 передбачалось внесення відомостей до ДЗК кадастровим реєстратором за місцем розташування земельної ділянки.

Однак, станом на час виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17 в межах виконавчого провадження №73196951, змінилось правове регулювання порядку внесення відомостей до ДЗК і Закон України Про Державний земельний кадастр передбачає, що визначення державного кадастрового реєстратора, який здійснює внесення відомостей до ДЗК, відбувається за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Тому Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області позбавлене можливості самостійно прийняти рішення про внесення відомостей до ДЗК без використання відповідного програмного забезпечення.

При цьому, як установлено судом, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою забезпечення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17, звернулось до ДП Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою (розробника технічної документації) з клопотанням від 05.12.2023 про реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027 га в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського (Черкаського) району.

У зв`язку з цим, ДП Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою 06.12.2023 сформовано та зареєстровано заяву до Державного кадастрового реєстратора №ЗВ-9707502162023 про реєстрацію земельної ділянки площею 33,2027, за наслідками розгляду якої Державним кадастровим реєстратором Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято рішення від 06.12.2023 №РВ 6800204762023 «про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру».

Тому за вказаного вище правового регулювання, на переконання суду, прийняття рішення від 06.12.2023 №РВ 6800204762023 Державним кадастровим реєстратором Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не свідчить про порушення порядку його прийняття та неналежне виконання вказаної вище постанови апеляційного суду.

Отже, протилежні доводи позивача, суд вважає необґрунтованими.

Доводи позивача, що державний виконавець мав звернутись із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст.378 КАС України це є правом, а не обов`язком виконавця. Також, цим правом не обмежений і стягувач (позивач у справі).

Суд також зазначає, що вищевказана постанова апеляційного суду в частині зобов`язання «розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Куцівська сільська рада та прийняти рішення» виконане.

Зазначеним вище рішенням суду апеляційної інстанції не покладений обов`язок щодо позитивного задоволення заяви позивача.

Статтею 2 Закону №1404-VIIІ визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Зважаючи, що боржником на виконання рішення суду прийняте рішення за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах державним виконавцем було дотримано вимог Закону №1404-VIIІ, що не призвело до порушення прав позивача на відновлення порушеного права, констатованого судом.

Оскільки відповідач надав суду докази виконання рішення суду у справі №823/403/17 з урахуванням мотивів його прийняття, суд дійшов висновку, що спірна постанова від 31.01.2024 про закінчення виконавчого провадження №73196951 прийнята за наявності правових підстав, вказаних у п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тому суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров`я тощо позивач не надав.

Тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ