Ухвала

від 06.03.2024 по справі 620/756/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року ЧернігівСправа № 620/756/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМЕНІВКА АГРО" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕМЕНІВКА АГРО" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13 грудня 2023р. №2303-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СЕМЕНІВКА АГРО" з питань повноти утримання податків з доходів нерезидента AGROPROSPERIS 2 LIMITED з джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 тривалістю робочих днів починаючи з 15.01.2024.

Від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що наказ на проведення перевірки від 13.12.2023 №2303-п, як акт індивідуальної дії, фактично вичерпав свою дію, оскільки не створює для позивача жодних правових наслідків, оскільки перевірка проведена.

Позивачем було подано заперечення на заяву про закриття провадження, в яких вказав, що згідно з наказом від 13.12.2023 №2303-п в.о. начальника Твердохліб Ю. призначена невиїзна перевірка, це означає, що платник податків не може прийняти рішення щодо допуску податкового органу до перевірки. Таким правом наділений платник податків виключно у випадках проведення виїзних перевірок. Вказує, що платник податків оскаржив наказ від 13.12.2023 №2303-п до Чернігівського окружного адміністративного суду 12.01.2024, тобто до початку проведення перевірки, яка мала розпочатись 15.01.2024.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 13.12.2023 в.о. начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області прийнято наказ № 2303-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СЕМЕНІВКА АГРО».

14.12.2023 на підставі цього наказу в.о. начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області позивачу направлено повідомлення № 93/Ж4/25-01-23-13.

За результатами перевірки позивача Головним управлінням ДПС у Чернігівській області складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти нарахування суми податкових зобов`язань щодо утриманих податків з доходів нерезидентів з джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 від 26.01.2024 №1286/Ж5/25-01-23-07.

В подальшому, на підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 № 3155/ж10/25-01-23-07, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 60413192,00 грн.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом75.1статті75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом79.1статті79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою)контролюючого органурішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначенихстаттями 77та78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених упідпункті 75.1.2 пункту 75.1статті 75 цього Кодексудокументів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як убачається зі змісту спірного наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт78.1.1 пункту78.1статті78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту78.1.1 пункту78.1статті78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податковогозаконодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищеннята іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено наконтролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цимплатником податківвідповідно валютного, податковогозаконодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищеннята іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватисяКонституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1,21.1.4пункту21.1статті21 Податкового кодексу України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт78.5статті78 Податкового кодексу України).

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 Податкового кодексу України).

Проте, незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись з доводами представника позивача про неможливість прийняття ним рішення про недопуск до проведення перевірки.

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

Положеннястатті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Нормами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені устатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зпу справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За наведених вище підстав Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що наказ контролюючого органу про проведення перевірки, після його реалізації, не може бути оскаржений до суду, та, відповідно, такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, де у випадку, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 08.10.2021 у справі №320/1684/19, від 17.06.2022 у справі №826/9184/18, від 10.03.2023 у справі № 140/2022/18, від 31.10.2023 у справі № 380/1802/20, від 10.11.2023 у справі № 815/2627/18.

Як зазначено у частині п`ятій статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач має право на звернення до суду з заявою про повернення судового збору.

Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМЕНІВКА АГРО" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.03.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА