Постанова

від 06.03.2024 по справі 520/19887/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 р. Справа № 520/19887/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.10.23 по справі № 520/19887/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА"

до Харківської митниці, утворена на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000251/2 від 19.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесені оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, адже подані документи цілком підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА" до Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000251/2 від 19.06.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023.

Стягнуто з Харківської митниці, утвореної на правах відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА" сплачений судовий збір у розмірі 2970 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. 69 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховане те, що позивачем, на вимогу митного органу та на підставі ч.2, ч.3 та ч.4 ст. 53 МКУ та з урахуванням спрацьованих по спірним ЕМД від 14.06.2022 №23UA807200007153U8, №23UA807200007157U4, №23UA80720000715803, №23UA807200007159U2, №23UA807200007160U5 ризиків, згенерованих системою ризиків АСАУР, щодо можливого заниження митної вартості до митного контролю та митного оформлення не надані додаткові документи, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей, щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Апелянт зазначив, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного контролю і митного оформлення за ЕМД №23UA807200007153U8 від 14.06.2023, 23UA807200007157U4 від 14.06.2023, 23UA807200007158U3 від 14.06.2023, 23UA807200007159U2 від 14.06.2023, №23UA80720000716005 від 14.06.2023, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 MK України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 MK України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю за вищезазначеними ЕМД спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості) було направлено запит по МД "щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів".

В своїх повідомленнях Харківська митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи, де чітко зазначено перелік документів, які необхідно надати позивачу для підтвердження числових значень складових митної вартості товару по ЕМД.

По результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями Держмитслужби раніше, та враховуючи рекомендації профілів ризиків, які були згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСУР), до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості) направлено запити митниць "щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів". По результатам вивчення документів, поданих до митного оформлення встановлені наступні обставини: задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше; наявні факти митних оформлень за подібними (аналогічними) товарами.

Зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, до митного контролю і митного оформлення декларантом не подано експортної митної декларації країни відправлення.

Замість копії митної декларації країни відправлення позивачем подані транзитні митні декларації на бланку T1 №23DE530170651696М7 від 13.06.23, ЕМД №23DE530170651751МО від 13.06.2023, №:23DE530170651751MO від 13.06.23, №23DE530170656698М3 від 13.06.23, №23DE530170657062М5 від 13.06.23, тобто зовсім інший документ.

Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції невраховано сумніви митного органу щодо правильності заявлених позивачем витрат на транспортування оцінюваємих товарів.

Зазначив, що в зовнішньоекономічному контракті №253 від 12.05.2023 (п.п. 2.2, 2.3, 5.2, 5.3), який наданий до митного контролю і митного оформлення, позивач посилається на те, що всі данні по товару вказуються в замовленнях специфікаціях, яка є невід`ємною частиною договору. Однак, в замовленні-спеціфікації №2 від 12.05.2023, до вищезазначеного договору поставки вказаний тільки обсяг поставки (загальний), кількість товару, умови та термін поставки.

З тих документів, які позивач надав до митного контролю і митного оформлення не можна з`ясувати всі числові значення складових митної вартості. Тобто, позивач не надав документального механізму щодо підтвердження числових значень складових митної вартості і, які саме, складові включені в ціну товару, яка міститься в інвойсах № 2023-306273 від 13.06.23, № 2023-306276 від 13.06.23, № 2023-306275 від 13.06.23, № 2023-306274 від 13.06.23, № 2023-306280 від 13.06.23. Харківською митницею позивачу запропоновано додати відомості (розрахунки) стосовно того, які саме числові значення транспортних складових включені в ціну товару, але у своїх відповідях від 19.04.2023 лист №350, №351 №352, від 20.06.2023 лист №354, №353 позивач проінформував про неможливість на даний час, надати додаткові документи.

Крім того, до митного контролю та митного оформлення надана платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 01.16.2023, однак в порушення приписів п.п.13 п.14 постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008 остання не містить підпису відповідальних осіб платника.

При розгляді документів, які надані декларантом до митного контролю та митного оформлення та декларації типу Т1; декларації про походження товару не містять відміток митниць - ні з боку Німеччини (митниця виїзду), ні з боку митного органу Украни при перетині митного кордону. А в СMR №57205-01 від 13.06.2023 зовсім не має ніяких відміток перевізника (ні назви його, ні штампів, ні підписів).

Вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Зокрема, 19.06.2023, 20.06.2023 декларанта повідомлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ. Декларанту запропоновано надати наявну у нього інформацію про вартість ідентичних та/або подібних товарів.

У відповідь на повідомлення митниці позивачем 19.06.2023 надісланий лист позивача № 350, 351, від 20.06.2023 №353, №354, №352 про те, що на даний час надати додаткові документи не вважається можливим і з проханням оформити даний товар.

Таким чином, митницею прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 60 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №807000/2023/000251/2 від 19.06.2023, №807000/2023/000310/2 від 19.06.2023, №:807000/2023/000252/2 від 20.06.2023 №807000/2023/000331/2 від 20.06.2023, №:807000/2023/000318/2 від 19.06.2023 за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень ст.60 МК України.

Обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості товару методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст.ст.58-59 наведене у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач подав відзив, в якому зазначив, що апеляційна скарга Харківської митниці, мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем на вимогу митного органу та з урахування спрацьованих по спірним ЕМД ризиків, згенерованих системою ризиків АСАУР, щодо можливого заниження митної вартості до митного контролю та митного оформлення не надані додаткові документи, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Позивач зазначив, що відповідач, приймаючи рішення про витребування додаткових документів послався лише на ч. 3 ст. 53 МК України та на спрацювання ризиків, згенерованих системою АСАУР, проте не зазначив конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, вказівки на розбіжності та документи необхідні для визначення митної вартості ввезених товарів.

Надані позивачем документи містять всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Апелянт посилається на те, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. Рівень митної вартості товару згідно з ЄАІС складає: товар №1-0,76 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 0,71 дол. США/кг.

Відносно вказаних тверджень позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА" декларувало митну вартість в Евро, а не в доларах США. Отже, при порівнянні не врахована митним органом валюта контракту та платежів.

Відповідачем не доведено, що товар, задекларований ТОВ "ЗПФ" за кількістю, якістю, умовами поставки є подібним (аналогічним) до того, що зазначений у декларації №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023, на яку посилається Харківська митниця в рішеннях про коригування митної вартості.

Щодо посилань апелянта на ненадання декларантом на підтвердження митної вартості товарів експортної митної декларації країни відправлення, то необхідно зазначити, що сама по собі митна декларація країни відправлення носить виключно інформаційний характер. Митна декларація країни відправлення, в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість її декларант може подати за наявності.

Отже, обов`язок щодо її надання в декларанта на обгрунтований запит митниці в силу ч. 3 ст. 53 МК України виникає лише за умови наявності такого документа в декларанта. При цьому, ненадання митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, у випадку коли вартість повністю підтверджувалася поданими документами.

Щодо доводів Харківської митниці про те, що ТОВ "ЗПФ" не надало ніякої цінової інформації (прайс-лист, калькуляція тощо), позивач зазначає, що прайс-лист, калькуляція не є основними документами відповідно до ч. 2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів, з посиланням на позицію Верховного Суду викладену у постановах від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.

Що стосується посилань Харківської митниці на те, що інвойс містить загальну інформацію та не містить більш ніяких даних щодо числових значень складових митної вартості товару, ніяких транспортних витрат, то позивач зазначив, що інвойс у міжнародній комерційній практиці є документом, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача.

Враховуючи, що інвойси надані позивачем при митному оформлені за своїм змістом містять відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, позивач зазначає, що у митного органу відсутні підстави вважати вказані документи такими, що викликають сумніви у їх достовірності чи достовірності відомостей, які вони містять.

Щодо посилань апелянта на те, що документи, які надані до митного контролю та митного оформлення не містять відміток митниць, то позивач зазначив, що декларантом подані попередні митні декларації, які відповідно до положень ст. 259 МК України, зокрема, подаються до ввезення в Україну товарів. А отже, документи, які додаються до таких декларацій можуть не мати відміток митниць.

Стосовно не заявлення позивачем витрат на транспортування товару, останній зазначив, що витрати на транспортування товару включені у вартість товару, позивач не зобов`язаний надавати такі документи у розумінні положень ч.2. ст. 53 МК України.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач 12.05.2023 між Europcell GmbH (Продавець) та ТОВ "ЗПФ" (Покупець), укладено договір поставки № 253, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити товар, зазначений у специфікаціях до договору.

Відповідно до умов договору детальний опис товару, кількість та ціна товару вказується у Замовленнях-Специфікаціях. Продавець поставляє товар на умовах, що встановлюються за згодою сторін та зазначаються у Замовленні-Специфікації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕД Груп" (далі - Декларант), відповідно до умов договору доручення № 185 від 09.05.2023, взяло на себе зобов`язання по декларуванню товарів ТОВ "ЗПФ".

На виконання договору № 185 від 09.05.23 Декларантом позивача подано до Харківської митниці електронну митну декларацію № 23UA807200007153U8 від 14.06.2023 для митного оформлення товару "Целюлоза деревинна сульфатна, вибілена, з листяних порід Bracell BEKP / вибілена крафт-целюлоза евкаліпта". Вартість товару визначена за ціною договору (договір №253 від 12.05.2023) у розмірі 571806,26 грн. (14486,34 Євро за курсом НБУ).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: рахунок-проформа 2023-198002 від 17.05.2023; рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023-306273 від 13.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 57205-01 від 13.06.2023; транзитна декларація T1 (Dispatch note model T1) 23DE530170651696M7 від 13.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023-306273 від 13.06.2023; платіжна інструкція №2 від 01.06.2023; Order confirmation (підтвердження замовлення) 2023-166575; договір поставки № 253 від 12.05.2023; замовлення-специфікація № 2 від 12.05.2023; договір доручення № 185 від 09.05.2023.

19 червня 2023 року відповідачем направлено декларанту повідомлення № 583363ec-90ae-446d-bfe4-08e723809ad0, в якому зазначалося що у зв`язку з надходженням до ВКМВ УМП, КМВ та МТРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1, у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР. Зокрема на виконання вимог статті 54 МК України та відповідно до вимог статті 53 МК України у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (АУП "УкрПапір") з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476".

Також, 19.06.2023 відповідачем направлено Декларанту повідомлення №1dfa10d2-3428-40b8-93ab-1d92b9dfe161, в якому зазначалося, що "згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін (протягом 3 місяців) складає: товар 1) 0,76 $/кг. З проханням надати додаткові документи протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МК України, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну".

Декларантом поданий лист від 19.06.2023 № 350, в якому вказувалося на неможливість надання на даний час додаткових документів.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000251/2 від 19.06.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59 МК України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: декларантом не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція); до митного оформлення надано банківський документ (платіжна інструкція №2 від 01.06.2023) не може бути достатнім доказом оплати, тому що наданий з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022; не надано декларацію країни експорту, тощо, а також у зв`язку з ненаданням декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, та закінченням строку надання додаткових документів передбачених ст.53 МК України;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО. Інспектор: №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023; з урахуванням інформації наданої АУП "УкрПапір" від 29.05.2023 №219. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60,61 МК України. Товар №1: 0,76 дол. США/кг (0,7057 EUR/кг сух90%)".

З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000251/2 від 19.06.2023, оформлено скореговану митну декларацію №23UA807200007412U2, за якої товар випущено до вільного обігу на території України.

Щодо рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Декларантом позивача на виконання договору №185 від 09.05.23 подано до Харківської митниці електронну митну декларацію № 23UA807200007157U4 від 14.06.2023 для митного оформлення товару "Целюлоза деревинна сульфатна, вибілена, з листяних порід Bracell BEKP / вибілена крафт-целюлоза евкаліпта". Вартість товару визначена за ціною договору (договір № 253 від 12.05.2023) у розмірі 571 806, 26 грн. (14 486,34 Євро за курсом НБУ).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: рахунок-проформа 2023-198002 від 17.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023-306274 від 13.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 57205-05 від 13.06.2023; транзитна декларація T1 (Dispatch note model T1) 23DE530170651751M0 від 13.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023-306274 від 13.06.2023; платіжна інструкція № 2 від 01.06.2023; оrder confirmation (підтвердження замовлення) 2023-166575; договір поставки № 253 від 12.05.2023; замовлення-специфікація № 2 від 12.05.2023; договір доручення № 185 від 09.05.2023.

19 червня 2023 року відповідачем направлено декларанту повідомлення №32219cc0-24bc-4218-b10b-ebb0a5586ec9, в якому зазначалося, що у зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. На виконання вимог статті 54 МК України та відповідно до вимог статті 53 МК України у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. У зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор2006" необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 0,76 дол. США/кг."

19 червня 2023 року у відповідь на вищезазначене повідомлення Декларантом поданий лист від 19.06.2023 №351, в якому вказувалося на неможливість надання на даний час додаткових документів.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що "обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59 МК України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема: декларантом не надано документів, щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція); до митного оформлення надано банківський документ не може бути достатнім доказом оплати, тому що надані з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022; не надано декларацію країни експорту, а також у зв`язку з ненаданням декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023 з урахуванням інформації наданої АУП "УкрПапір" від 29.05.2023 №219. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60,61 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 0,76 $/кг., (0,7057 EUR/кг сух90%)".

З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарі №UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023, оформлена скорегована митна декларація №23UA807200007413U1, за якої товар випущено до вільного обігу на території України.

Щодо рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023, судовим розглядом встановлено наступне.

Декларантом позивача на виконання договору №185 від 09.05.2023 подано до Харківської митниці електронну митну декларацію №23UA807200007158U3 від 14.06.2023 для митного оформлення товару "Целюлоза деревинна сульфатна,вибілена, з листяних порід Bracell BEKP / вибілена крафт-целюлоза евкаліпта". Вартість товару визначена за ціною договору (договір № 253 від 12.05.2023) у розмірі 571806,26 грн. (14486,34 Євро за курсом НБУ).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: рахунок-проформа 2023-198002 від 17.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023-306275 від 13.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 57205-02 від 13.06.2023; транзитна декларація T1 (Dispatch note model T1) 23DE530170656661M6 від 13.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023-306275 від 13.06.2023; платіжна інструкція № 2 від 01.06.2023; Order confirmation (підтвердження замовлення) 2023-166575; договір поставки № 253 від 12.05.2023; замовлення-специфікація № 2 від 12.05.2023; договір доручення № 185 від 09.05.2023.

20 червня 2023 року відповідачем направлено декларанту повідомлення №eaa8f71a-c6fa-4fc1-939b-335ce5d16ae5, в якому зазначалося, що у зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. Зокрема, у зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор2006" необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 0,76 дол. США/кг."

20 червня 2023 року у відповідь на вищезазначене повідомлення Декларантом поданий лист від 20.06.2023 № 354, в якому вказувалося на неможливість надання на даний час додаткових документів.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59 МК України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: декларантом не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція); до митного оформлення надано банківський документ (платіжні інструкції №2 від 01.06.2023) не може бути достатнім доказом оплати, тому що надані з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022; не надано декларацію країни експорту, тощо, а також у зв`язку з ненаданням декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, та закінченням строку надання додаткових документів передбачених ст. 53 МК України;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023; з урахуванням інформації наданої АУП "УкрПапір" від 29.05.2023 №219. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60,61 МК України. Товар №1: 0.76 дол. США/кг (0,7057 EUR/кг сух90%).

З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарі №UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023, оформлено скореговану митну декларацію №23UA807200007472U0, за якої товар випущено до вільного обігу на території України.

Щодо рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Декларантом позивача на виконання договору №185 від 09.05.2023 подано до Харківської митниці електронну митну декларацію №23UA807200007159U2 від 14.06.2023 для митного оформлення товару "Целюлоза деревинна сульфатна, вибілена, з листяних порід Bracell BEKP / вибілена крафт-целюлоза евкаліпта". Вартість товару визначена за ціною договору (договір № 253 від 12.05.2023) у розмірі 571806,26 грн. (14486,34 Євро за курсом НБУ).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: рахунок-проформа 2023-198002 від 17.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023-306276 від 13.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 57205-04 від 13.06.2023; транзитна декларація T1 (Dispatch note model T1) 23DE530170656698M3 від 13.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023-306276 від 13.06.2023; платіжна інструкція № 2 від 01.06.2023; оrder confirmation (підтвердження замовлення) 2023-166575; договір поставки № 253 від 12.05.2023; замовлення-специфікація № 2 від 12.05.2023; договір доручення № 185 від 09.05.2023.

20 червня 2023 року відповідачем направлено декларанту повідомлення №c6ef92b3-6d4c-41db-b8af-85531e346c0d, в якому зазначалося, що у зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. Зокрема, у зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор2006" необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 0,76 дол. США/кг."

20 червня 2023 року у відповідь на вищезазначене повідомлення Декларантом поданий лист від 20.06.2023 № 353, в якому вказувалося на неможливість надання на даний час додаткових документів.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що "обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59 МК України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: декларантом не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція); до митного оформлення надано банківський документ не може бути достатнім доказом оплати, тому що наданий з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022; не надано декларацію країни експорту, а також в зв`язку з ненаданням декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023 з урахуванням інформації наданої АУП "УкрПапір" від 29.05.2023 №219. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60,61 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 0,76 $/кг., (0,7057 EUR/кг сух90%)".

З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023, оформлено скореговану митну декларацію №23UA807200007473U9, за якої товар випущено до вільного обігу на території України.

Щодо рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023, колегія суддів встановила наступне..

Декларантом позивача на виконання договору №185 від 09.05.23 подано до Харківської митниці електронну митну декларацію №23UA807200007160U5 від 14.06.2023 для митного оформлення товару "Целюлоза деревинна сульфатна, вибілена, з листяних порід Bracell BEKP / вибілена крафт-целюлоза евкаліпта". Вартість товару визначена за ціною договору (договір № 253 від 12.05.2023) у розмірі 571754,16 грн. (14485,02 Євро за курсом НБУ).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: рахунок-проформа 2023-198002 від 17.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023-306280 від 13.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 57205-03 від 13.06.2023; транзитна декларація T1 (Dispatch note model T1) 23DE530170657062M5 від 13.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023-306280 від 13.06.2023; платіжна інструкція № 2 від 01.06.2023; оrder confirmation (підтвердження замовлення) 2023-166575; договір поставки № 253 від 12.05.2023; замовлення-специфікація № 2 від 12.05.2023; договір доручення № 185 від 09.05.23.

19 червня 2023 року відповідачем направлено Декларанту повідомлення №631c8989-4821-44be-8992-32094f82f051, у якому зазначалося, що у зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. Зокрема, у зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор2006" необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 0,76 дол. США/кг."

19 червня 2023 року у відповідь на вищезазначене повідомлення Декларантом поданий лист від 19.06.2023 №347, в якому вказувалося на неможливість надання на даний час додаткових документів.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що "обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59 МК України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: декларантом не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція); до митного оформлення надано банківський документ платіжна інструкція № 2 від 01.06.2023 не може бути достатнім доказом оплати, тому що надана з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022; не надано декларацію країни експорту, а також в зв`язку з ненаданням декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023 з урахуванням інформації наданої АУП "УкрПапір" від 29.05.2023 №219. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60,61 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 0,76 $/кг., (0,7058 EUR/кг сух90%)".

З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарі №UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023, оформлено скореговану митну декларацію №23UA807200007414U0, за якої товар випущено до вільного обігу на території України.

Не погоджуючись зі спірними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями МК України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний оргна має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження заявленої у митних деклараціях від 14.06.2023 №23UA807200007153U8, №23UA807200007158U3, №23UA807200007157U4, №23UA807200007159U2, №23UA807200007160U5, митної вартості товару, разом з деклараціями позивачем до митного органу надані наступні документи: рахунок - проформа 2023-198002 від 17.05.2023, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023-306273 від 13.06.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) 57205-01 від 13.06.2023, транзитна декларація Т1 (Dispatch note model T1) 23DE5301706596M7 від 13.06.2023, декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023-306273 від 13.06.2023, платіжна інструкція №2 від 01.06.2023, Order confirmation (підтвердження замовлення) 2023-166575, договір поставки №253 від 12.05.2023, замовлення-специфікація №2 від 12.05.2023, договір доручення №185 від 09.05.2023.

Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що зміст запитів митного органу від № 583363ec-90ae-446d-bfe4-08e723809ad0, №1dfa10d2-3428-40b8-93ab-1d92b9dfe161, №32219cc0-24bc-4218-b10b-ebb0a5586ec9, №eaa8f71a-c6fa-4fc1-939b-335ce5d16ae5, №c6ef92b3-6d4c-41db-b8af-85531e346c0d, №631c8989-4821-44be-8992-32094f82f051 не містить конкретних обставин, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.

Також колегія суддів зазначає, що порядок коригування митної вартості товарів встановлено статтею 55 МК України. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Колегія суддів дослідивши спірні рішення митного органу: UA807000/2023/000251/2 від 19.06.2023; UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023; UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023; UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023; UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023 встановила, що остані містять лише посилання на митну декларацію №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023.

За Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Однак, як вбачається зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування другорядного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, а саме №UA100240/2023/74357 від 22.05.2023, яку взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Колегія суддів зауважує, що не зазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом додатково свідчить про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості.

А тому, колегія суддів доходить висновку, що митним органом не вказано на обставини, які призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару задекларованого позивачем, що в подальшому вплинуло на коригування митної вартості товару та прийняття спірних рішень.

Верховний Суд у постанові від 8 грудня 2020 року по справі №160/5853/19 зазначив, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Поряд із тим, текст спірних рішень про коригування митної вартості товарів не містить інформації про будь-які характеристики подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, не доведення ознак подібності товарів та умов імпорту, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів лише на номер митної декларації як на джерело цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за другорядним методом.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Стосовно доводів апелянта щодо ненадання декларантом на підтвердження митної вартості товарів експортної митної декларації країни відправлення, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч.2 т. 53 Митного кодуексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 52 Митного кодуексу України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Аналізуючи вказані норми права, колегія суддів доходить висновку, що у позивача відсутні передумови зазначені у вказаних статтях для надання митної декларації країни відправлення.

Між тим, у ч. 3 ст.53 Митного кодексу України передбачено надання митної декларації країни відправлення, як додаткового документа у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте митним органом незазначено розбіжності, які вплинули на правильність визначення митної вартості товару задекларованого позивачем, відтак і обов`язку надання вказаної декларації у товариства не виникло.

При цьому, позивачем на підтвердження факту здійснення експортування товару разом з електронними митними деклараціями надано транзитні декларації Т1 23DE530170651696M7 від 13.06.202323DE530170651751M0 від 13.06.2023, 23DE530170656661M6 від 13.06.2023, 23DE530170656698M3 від 13.06.2023, 23DE530170657062M5 від 13.06.2023 про що зазначено у гр. 44 митних декларацій № 23UA807200007153U8 від 14.06.2023, №23UA807200007157U4 від 14.06.2023, №23UA807200007158U3 від 14.06.2023, №23UA807200007159U2 від 14.06.2023, № 23UA807200007160U5 від 14.06.2023.

Стосовно доводів апелянта про те, що надана позивачем до митного контролю та митного оформлення цінова інформація, яка міститься в інвойсах не містить всіх необхідних даних для визначення числового значення складових митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що інвойс у міжнародній комерційній практиці - це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), умови поставки і відомості про відправника та одержувача.

Інвойс - це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та зазначається зобов`язання клієнта на оплату цих послуг. Інвойс це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю водночас з вантажем, оскільки без цього документа жоден перевізник не буде транспортувати товар.

В інвойсі вказується, які саме послуги надані клієнту, та яку оплату він зобов`язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.

У пункті 3 ч.2 ст.53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, нормами Митного кодексу України інвойс визначено як документ, що підтверджує митну вартість товарів, відтак вказані доводи апелянта є безпідставними.

Щодо сумнівів митного органу стосовно правильності заявлених позивачем витрат на транспортування товарів, колегія суддів зазначає наступне.

З поданих декларантом до митного органу електронних декларацій № 23UA807200007153U8 від 14.06.2022, № 23UA807200007157U4 від 14.06.2022, № 23UA80720000715803 від 14.06.2022, № 23UA807200007159U2 від 14.06.2022, № 23UA807200007160U5 від 14.06.2022, колегією суддів встановлено, що товар поставлявся на умовах СРТ Зміїв, які передбачають, що витрати з транспортування товару до названого пункту призначення несе продавець.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Враховуючи невключення позивачем витрат на транспортування товару у митну вартість товару, у ТОВ "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА" не виникло обов`язку надавати до митного органу підтверджуючі документі щодо траснпортування товару.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що жодне із спірних рішень не містить таку підставу для коригування митної вартості як ненадання транспортного документу (договору на перевезення, заявок, рахунків, тощо).

Стосовно відсутності підпису відповідальної особи у платіжній інструкції в іноземній валюті №2 від 01.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.13 п.14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

Оскільки платіжна інструкція формувалась в електронній формі, відповідно вона була підписана відповідальною особою позивача.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 25.06.2020 у справі № 826/4833/20.

Наведені вище порушення в сукупності вказують на необґрунтоване та формальне прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000251/2 від 19.06.2023, №UA807000/2023/000310/2 від 19.06.2023, №UA807000/2023/000252/2 від 20.06.2023, №UA807000/2023/000331/2 від 20.06.2023, №UA807000/2023/000318/2 від 19.06.2023, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем для оформлення товару за основним методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, підстави наведені у спірних рішеннях митним органом для коригування митної вартості товару є необґрунтованими, відтак колегія суддів дійшла висновку, що митним органом оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "ЗМІЇВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА".

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 по справі № 520/19887/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова