Ухвала

від 06.03.2024 по справі 160/32113/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32113/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/32113/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод спеціальних труб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 27 лютого 2024 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №160/32113/23.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року скаржник отримав 29 лютого 2024 року (п`ятниця), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».

05 березня 2024 року скаржник звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/32113/23, посилаючись при цьому на тривалу процедуру сплати судового збору, відсутність коштів для його сплати та введення воєнного стану.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тривалий процес сплати судового збору, який спричинено відсутністю коштів у суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для звільнення або відстрочення від його сплати, а також для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату ухвалення оскаржуваного судового рішення 12.02.2024 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Зважаючи на те, що скаржником оскаржується судове рішення ухвалене 12.02.2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов`язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов`язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.

Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з 12.02.2024 року апеляційної скарги до клопотання про продовження строку сплати судового збору у цій справі не надано.

З приводу посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість сплати судового збору та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило необхідність його продовження.

Суд апеляційної інстанції враховує, що скаржником до поданого клопотання не додано будь-яких доказів того, що введення воєнного стану на території України вплинуло на можливість початку процедури для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, яка мала бути розпочата з 12.02.2024 року (дати ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано підставою продовження строку для сплати судового збору.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліку апеляційної скарги.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 року прийнятої у цій справі, положення частини другої статті 121 КАС України містить диспозитивну норму, тобто встановлюють право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк.

Зважаючи на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліку апеляційної скарги та наведені у клопотанні про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі обставини не є поважними підставами для його продовження, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись ст. ст. 121, 321 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/32113/23.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 06 березня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов